Голова Представництва НАТО в Україні Александер Вінніков: Одна з ключових проблем, яку має подолати ваша країна, – корупція

Саміт НАТО пройшов минулого тижня у Брюсселі, але аналіз його результатів, зокрема, для України, триває. Частина експертів-міжнародників висловлюють розчарування, адже у них була примарна надія на отримання Україною Плану дій щодо членства у НАТО (ПДЧ). Інші ж заспокоюють: не все одразу, добре, що Альянс заявив про політику відкритих дверей щодо України – значить, у нашої країни є шанс долучитися до об’єднання. Крім того, запрошення на саміт президента Петра Порошенка, його зустріч із генсеком НАТО, а також із президентом США Дональдом Трампом – теж позитивні сигнали для України.

Детальніше про те, що Україні слід зробити, аби отримати спершу ПДЧ, а потім стати членом Альянсу, а також про те, як вже сьогодні у НАТО готові допомогти нашій країні у цьому прагненні, «Главкому» розказав Александер Вінніков, голова Представництва НАТО в Україні, директор Офісу зв'язку НАТО в Україні.

Які підсумки саміту щодо України ви б виокремили?

Щодо України обговорювалися наступні ключові питання: ситуація безпеки довкола країни, прогрес у реформах оборонного сектору та можливості співпраці з Альянсом.

Перш за все, у НАТО підтвердили свою неухильну підтримку суверенітету та територіальній цілісності України і Грузії та суверенне право цих країн вирішувати свої внутрішні проблеми без втручання ззовні. Ситуація в Криму викликає у країн-союзниць серйозне занепокоєння. Члени Альянсу не визнають нелегітимної анексії півострова Росією, а також засудили порушення прав людей у Криму, яке де-факто здійснює російське керівництво, зокрема, проти кримських татар.

Щодо оборони – Альянс підтвердив свою політику відкритих дверей і вкотре згадали рішення, яке ухвалили у Бухаресті у 2008 році, коли було сказано, що  Україна і Грузія стануть членами Альянсу.

Для цього Україна має зосередитися на реформах. Члени Альянсу привітали прогрес, якого було досягнуто в Україні, зокрема, ухвалення закону про національну безпеку, що є ключовим  для забезпечення цивільного контролю та демократичного нагляду за спецслужбами та для самооборони в Україні. У НАТО будуть і надалі підтримувати Україну у проведенні реформ, надаючи дорадчу і консультативну допомогу, а також усе необхідне для цього. Йдеться про запровадження комплексного пакету для України, він створений на Варшавському саміті 2016 року. Йдеться про трастовий фонд, який передбачає дорадчу підтримку. Ці фонди стосуються різних сфер, де необхідно допомогти Україні: кіберзахист, реабілітація тощо.

У НАТО високо оцінюють те, що Україна є учасником забезпечення безпеки у світі, приміром, внесок країни в операцію у Косово.

Розкажіть детальніше про трастові фонди?

Це такий специфічний механізм у системі НАТО, і ті, хто хоче робити свої внески, роблять їх. Це необов’язково для країн-союзниць – за бажанням. Багато наших трастових фондів фінансуються достатньо, щоб виконати проекти, деякі досі потребують фінансування, однак на саміті це не обговорюється. Ми постійно над цим працюємо, стараємося збирати кошти. Ми весь час відслідковуємо ситуацію з нашими українськими партнерами.

Що заважає НАТО просто зараз надати Україні ПДЧ (План дій щодо членства в НАТО)?

Україна має присвятити багато часу та уваги реформам. Однією з ключових проблем, яку має подолати Україна, – корупція. Про це лідери країн-союзників говорять ледь не щоразу, коли йдеться про Україну. У рейтингу прозорості Україна досі займає дуже низькі позиції. Так, важливі кроки було зроблено: створено антикорупційні інституції, впроваджено електронне декларування, ухвалено закон про Антикорупційний суд, однак ще багато чого має бути зроблено. Ми уважно слідкуємо за цим.

Насамперед йдеться про реформування усієї системи урядування, фокус уваги має бути на створенні інституцій, забезпеченні прав людини, ефективній ринковій економіці.

Разом із тим, країни-союзниці привітали рішення щодо схвалення законів про нацбезпеку і Антикорупційний суд. Водночас важливо забезпечити імплементацію закону про нацбезпеку. Для цього потрібно створити нові законодавчі акти або змінити існуючі, аби реформа запрацювала.

Прем’єр-міністр Угорщини Орбан неодноразово казав, що блокуватиме позитивні рішення НАТО щодо України через мовне питання – йдеться, зокрема, про статтю 7 закону «Про освіту».  Чи не вважаєте ви, що питання освіти у кожній окремій країні не входить до компетенції НАТО?

Ми не є експертами з питань освіти. Однак обмеження прав людини викликає певне занепокоєння, принаймні, у однієї країни-члена Альянсу, і у комюніке Україну попросили врахувати ці занепокоєння у контексті дотримання міжнародних прав людини. Всі рішення щодо національних меншин мають ухвалюватися у діалозі із цими нацменшинами – таким є принцип міжнародного права.

Як перевірити ефективність українських реформ?

Перебіг реформ і їхня ефективність постійно перебуває під контролем комісії НАТО-Україна.

Існує певний річний план, чіткість дотримання якого відслідковують члени комісії. Це корисний інструмент взаємодії, оскільки Україна може послуговуватися досвідом інших країн-союзниць, адже багато з них здійснили такі ж реформи, на шляху до яких зараз Україна. Власне, річний план – це такий самий план, як і ПДЧ. У кінці кожного року відбувається аналіз результатів та пишуться рекомендації на наступний рік про те, як підвищити ефективність роботи.

Як саме у НАТО готові допомагати Україні у питанні визволення Криму та Донбасу? Які лунали заяви з цього приводу.

У НАТО висловили занепокоєння щодо застосовування тортур до в’язнів, що у РФ. Країни-союзниці також осудили незаконну побудову Керченського мосту – як ще одного факту порушення територіальної цілісності України. Повертаючись до ситуації на Сході, вона залишається серйозною. Альянс підтримав мінський процес як єдиний шлях до припинення бойових дій, закликав сторони виконувати зобов’язання, і особлива відповідальність за це була покладена на Росію, оскільки РФ продовжує підтримувати у цьому конфлікті бойовиків.

Під час обговорення також була згадана Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ. Зокрема, прозвучало, що ефективна моніторингова робота має визначальне значення, також ця місія повинна мати повний, необмежений доступ до усієї території.

Крім того, обговорювались перспективи введення миротворчого контингенту ООН на Донбасі. Було наголошено, що такий контингент повинен бути розгорнутий у контексті виконання мінських угод та мати такий широкий мандат, який забезпечив би припинення конфлікту аж до кордону між РФ і Україною.

Члени Альянсу закликали РФ надати доступ до окупованого півострова міжнародним правозахисникам та звільнити українських в’язнів і бранців, які утримуються в Криму та РФ, а також на східних територіях, що їх контролюють російські бойовики.

В інтерв’ю використані деякі запитання, які пролунали на прес-конференції від інших ЗМІ

Наталія Сокирчук, «Главком»