Олексій Гончаренко: Я готовий підтримувати Зеленського
Маленький подвиг: нардеп від БПП переміг в Одеській області
«Главком» вже записав низку інтерв’ю з депутатами-«новими обличчями», таких буде три чверті у Верховній Раді наступного скликання. Проте є після цих виборів і старі кадри, яким вдалося здивувати. На фоні тотального «позеленіння» електорального поля вони таки вирвали перемогу і зберегли мандат.
Рекордсменом за кількістю набраних голосів (69 %) став не черговий «слуга народу», а депутат кількох скликань Антон Яценко. Завдяки бурхливій діяльності у 200-му окрузі на Черкащині він традиційно його виграє. Заступник голови фракції Блоку Порошенка Олексій Гончаренко, який є одним з основних її спікерів, показав набагато скромніший результат (29,5 %) на 137 окрузі з центром в місті Подільськ. Проте він став одним з трьох мажоритарників на Одещині, яким вдалося обігнати кандидата від популярної нині «Слуги народу». Та й сам факт, що в Одеській області одержав перемогу нардеп від БПП, який, щоправда, йшов самовисуванцем, дозволяє говорити про маленький подвиг.
Серед основних суперників Гончаренка, окрім «слуги» адвоката Олександра Муконіна, був місцевий олігарх Леонід Клімов, який вигравав на цьому окрузі на двох останніх парламентських виборах. І обох них «бепепешнику» з його неоднозначним іміджем вдалося випередити.
Гончаренко розповідає, що перемога не стала для нього несподіванкою, бо він давно «опрацьовує» найпівнічніший в області округ. Депутат також розмірковує, за рахунок чого йому вдалося зламати всеукраїнський «зелений» тренд.
Чесно кажучи, навіть багато хто з ваших опонентів вболівали за вас, щоб ви «взули» і «Слугу народу», і екс-«регіонала» в цьому непростому регіоні. Вас все-таки асоціюють з Блоком Порошенка, який на Одесчині не дуже популярний.
Це правда. І не тільки в цьому регіоні, а по всій країні асоціюють. В мене нема ніякого таємного рецепта – я просто працював. Звісно, є «зелена хвиля», але мені здається, що декого згубила самовпевненість. Я знаю багатьох своїх колег, які за місяць до виборів кудись їхали у своїх справах і в розмовах просто випромінювали впевненість в своїй перемозі. Це їх дуже підвело. Я, на щастя, таким не страждав і два місяці практично прожив на окрузі. Мене не бачила сім’я, і я нічим, крім кампанії, не займався, мав лише одне відрядження в ПАРЄ. Я був в кожному селі та хуторі, провів якусь неймовірну кількість зустрічей, мабуть, рахунок на сотні йде.
А пан Клімов з’являвся на окрузі?
Два чи три рази з'явився – як президент ФК «Чорноморець» провів футбольні турніри в різних містах. Він взагалі не вів ніякої кампанії – ні бордів, ні листівок. Причому ані позитивної, ані негативної. Якщо мене й мочили, то це йшло з боку «Слуги народу». А штаб Клімова займався тільки одним – масштабним тотальним підкупом.
А ось кандидат від «Слуги» якраз вас звинувачував к підкупі. Чи йдуть якісь судові розбірки?
Ну, їм же треба пояснити свою поразку на фоні того, що всі інші його колеги повигравали. У день виборів поліція міста Подільськ затримала двох осіб, які здійснювали підкуп на користь пана Клімова. Їх взяли на гарячому зі списками, грошима, підписами: там йде кримінальний розгляд і, думаю, є і судова перспектива. Щодо мене поки ніяких позовів нема і на двохстах дільницях немає жодного акту про порушення. Хоча на кожній дільниці були представники, спостерігачі від «Слуги народу».
Ви ж проводили якісь соціологічні заміри протягом кампанії. Ви постійно були на першому місці?
Я почав працювати на цьому окрузі не після оголошення дострокових виборів, а з початку минулого року. За внутрішнім фракційним розподілом мене закріпили за цим округом. Коли я зайшов туди, звісно, у мене не було якогось особливого рейтингу, була лише певна впізнаваність, яка у мене в цілому є по Україні. За рік до початку президентських виборів я вийшов на перше місце по рейтингах і був собою задоволений. А от після президентських виборів вже будь-яка людина, яка асоціюється зі «Слугою народу», мене обходила. Це було травневе опитування, а в кінці червня, добре попрацювавши, я знову вийшов на перше місце, причому з хорошим відривом. Після цього опитувань я більше не проводив, але динаміка у нас явно була доброю і я вважав, що взагалі виграю з двократним відривом. Але в кінці кампанії, як і по всій країні, велика частина тих, хто не визначився, зробила вибір на користь «Слуги народу» та їхнього кандидата. І попри це, я впевнено обійшов його на 5%.
Раніше ви, будучи членом Партії регіонів, балотувались в парламент по одному з округів Одеси. Чому зараз змінили його на глибинку? Які особливості у 137-го округу?
По-перше, він в області найбільш проукраїнський. Цей округ завжди найбільше голосував за «помаранчевих», за Порошенка. Звісно, це не можна порівняти ні з Галичиною, ні навіть з Центральною Україною, але ми ж порівнюємо з іншою Одеською областю. По-друге, в мене є певні корені з цього району. По-третє, коли відбувався розподіл за округами, це був округ, де не було депутата від БПП. Клімов, який вже 17 років тут депутат, останні п’ять років на окрузі взагалі не з’являвся, відповідно, простіше було боротись з таким кандидатом.
Ви звітували перед виборцями, що за вашого сприяння були відремонтовані лікарні, дороги, побудовані спортивні майданчики, запрацював сучасний кінотеатр в Балті і обіцяєте продовжувати в тому ж дусі. А звідки ресурси на все це?
Це кошти обласного та державного бюджетів. Раніше ці райони не отримували ніякої допомоги від держави, Клімов цим не займався. А починаючи з минулого року цим займаюся я, і є результати.
Тобто при прийнятті бюджету ви лобіюєте виділення коштів на ваш округ. Про які суми йде мова?
При Клімові був просто нуль, а зараз райони отримують від 3 до 50 млн грн на кожен.
Але це ж також і результат децентралізації.
Виділення коштів на соцекономрозвиток до децентралізації відношення не має. Але частково це і результат децентралізації, тому що, наприклад, на моєму окрузі була створена велика громада, яка охопила територію цілого району. У неї з’явилась інфраструктурна субвенція і це суттєво збільшило можливості щось робити. Тобто це результат і децентралізації, і лобіювання інтересів цієї території.
Ви в своїй кампанії якось дистанціювались від політсили Порошенка?
Я не можу від неї дистанціюватись. Я є заступником голови фракції БПП, з якої не виходив. «Європейська солідарність» мене на своєму з’їзді офіційно підтримала як кандидата, але пішов я самовисуванцем. Основою моєї кампанії була розповідь про те, чим я займаюся та буду займатися. У нас є план, як розвивати цей регіон, і я акцент робив на цьому, а не на загальнопартійні теми.
Колеги з фракції вам якось допомагали?
Морально. Говорили, що готові приїхати, агітувати, але в цьому не було жодного сенсу. Треба робити це особисто. Якщо говорити про рецепт перемоги, то я потиснув тисячі рук і мені здається, що це сильно мені допомогло.
В парламенті ви доєднаєтесь до «Європейської солідарності»?
Так.
Чим ви плануєте займатись у новому парламенті? Знову розраховуєте потрапити до складу української делегації в ПАРЄ?
Я достатньо ефективно працював в ПАРЄ. Мене знає вся асамблея, я достатньо пізнаваний серед колег. Тому хочу продовжити роботу там, і сподіваюсь, що фракція мене знову делегує.
Чи вартувало вам так боротись за перемогу на окрузі, якщо вже очевидно, що цей парламент буде тотально «зеленим»? І від вас особисто, і від вашої фракції мало що залежатиме.
Я – професійний політик і, якби я програв, для мене це був би серйозний крок назад. В парламенті є трибуна, можливість вносити законопроєкти та продовжувати політичну кар’єру. Більш того, як мажоритарник я буду більш незалежним. Це 100%, тим більше, що перемагав я як самовисуванець. А що стосується впливу, звісно, його буде набагато менше, але в парламенті важливо, що і як говориться, яка позиція звучить. Десять-двадцять активних депутатів, здатні довести свою позицію, можуть як мінімум вносити корективи в ситуацію. Тим більше хочеться вірити, що поки «Слуга народу» демонструє чуйність до громадської думки, думаю, вдасться вберегти їх від певних небезпек. А враховуючи їхній якісний склад з новими обличчями, сподіваюсь, вони не будуть розглядати законопроекти з точки зору, хто їх вніс, а будуть дивитись на суть. Якщо буде так, цілком можна буде працювати з законотворчістю.
Під час своєї кампанії на окрузі ви критикували нового главу держави, адже під час президентських виборів ви тролили Зеленського?
Мені люди ставили питання про нового президента. Не є секретом, що я не належу до його прихильників, не агітував за нього, але я – громадянин України, тут живе моя родина від бабусі, якій 92 роки, до молодшого сина, якому виповнюється один рік. Я хочу, щоб у Зеленського, як у президента, все вийшло, і всі хороші ініціативи, які він буде пропонувати та які відповідають моїм поглядам, я готовий підтримувати, а погані – ні.
Поки ви яких ініціатив бачите більше?
Я людям наводив такий кадровий приклад. За Вадима Пристайка, як за міністра закордонних справ я голосувати готовий, а за Івана Баканова, як голову Служби безпеки – ні. Бо Пристайко – адекватний дипломат, а Баканов – це сусід і партнер президента, хоча нам казали, що завершилась епоха кумівства.
У скільки вам обійшлася кампанія? Ви її проводили за власний кошт чи хтось допомагав?
Це було недорого, тому що нічого такого особливого я не робив. Найдорожче, що було в цій кампанії – це особистий час та півтора року роботи. Ми ще підбиватимемо підсумки у фінансовому звіті.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0