Паніка з землетрусом. Хто спровокував і чи варто хвилюватись українцям

Паніка з землетрусом. Хто спровокував і чи варто хвилюватись українцям
Чи загрожують Україні справді потужні землетруси?

Олександр Кендзера: Вчені не можуть передбачити час виникнення землетрусу, та в цьому і немає необхідності

Україні слід готуватися до потужного землетрусу. Новину з таким заголовком днями поширили низка ЗМІ, чим спровокували паніку серед українців. За даними Google, тема ймовірного землетрусу так стривожила мешканців нашої держави, що навіть увійшла минулого тижня до ТОП-10 запитів у вітчизняному інтернеті.

Наскільки високою є вірогідність справді потужного землетрусу в Україні? «Главком» з цим питанням звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту геофізики НАНУ Олександр Кендзера, який, по суті, і спровокував ажіотаж. Його коментарі стали основою для перших повідомлень про майбутню стихію.

За словами фахівця, в Україні справді є висока вірогідність сейсмічної активності насамперед на Закарпатті, Прикарпатті, Одещині. Ці регіони географічно наближені до сейсмоактивної зони Вранча, що у Румунії. Але вірогідність потужного землетрусу найближчим часом насправді невелика.

Один з останніх потужних землетрусів на Закарпатті стався у 1908 році у Сваляві, його потужність сягала від 7 до 8 балів за шкалою Ріхтера. За 20 років дуже потужний землетрус стався у Ялті. Він, розповідає Кендзера, зруйнував будівлі, зведені на узбережжі. Але загалом інтервал сильних землетрусів на території України – це 100-120 років. Та сказати напевно, коли буде наступний, мешканцям якого регіону слід особливо готуватися, і якої сили буде стихія, не береться ніхто.

В інтерв’ю «Главкому» Олександр Кендзера розповів, скільки землетрусів щорічно фіксують фахівці в Україні, чому від кількості поверхів не залежить рівень сейсмобезпеки будівлі і як вітчизняні АЕС захищені від землетрусу.

заступника директора з наукової роботи Інституту геофізики НАНУ Олександр КендзераЗаступник директора з наукової роботи Інституту геофізики НАНУ Олександр Кендзера: «Вбивають не землетруси, а погано побудовані будинки і споруди»

Днями ЗМІ повідомили про те, що невдовзі в Україні можливий землетрус. Яка насправді така вірогідність?

Спрогнозувати сильні землетруси у часі не може ніхто у світі. Раніше несумлінні кореспонденти посилалися на якогось спеціаліста із Румунії, тепер на українських, на мене зокрема. То і кажу, що це неправда (що в Україні от-от станеться сильний землетрус). Прогнозувати неможливо, бо у тому місці, де очікується землетрус, може бути одна велика сейсмічна подія або тисяча дрібних, які зафіксуються лише сейсмічними станціями. На нашій планеті за рік відбуваються приблизно 10 великих землетрусів і десятки мільйонів дрібних. Тому більше шансів, що стануться багато дрібних землетрусів, які розсіють ту енергію, яку міг би викликати сильний землетрус. Тобто по сумі енергії буде одне і те саме, але маленькі землетруси фіксуватимуться лише сейсмічними станціями.

«В Україні щороку відбувається близько 10 землетрусів»

Є декілька сотень факторів, які вказують на наближення землетрусу. Які ключові з них?

Але навіть наявність їх усіх не скаже про те, що землетрус обов’язково відбудеться. Це лише необхідні, а не достатні умови. Якихось «ключових» факторів також немає. Всі передвісники пов’язані з тим, що в місці, де готується землетрус, відбувається зміна усіх фізичних полів. За ними можна слідкувати за допомогою приладів, а можна використовувати котиків, собачок, рибок, людей, які є особливо чутливими, які будуть відчувати зміну фізичних полів. Але ж зміна фізичних полів і навіть їх комплекс говорить лише про зміну напружено-деформованого стану, а не про те, що обов’язково буде землетрус. Статистика говорить, що набагато більше шансів відбутися маленькому землетрусу, ніж сильному.

Наскільки технічні умови, які є у фахівців в Україні, дозволяють робити вірні сейсмопрогнози?

Технічні умови достатньо непогані для того, щоби говорити про те, якої бальності може бути землетрус у будь-якому місці території України. Зокрема, про це говорять карти загального сейсмічного районування території України, які є обов’язковим додатком до державних будівельних норм, які називаються «Будівництво в сейсмічних районах України». На цих картах показана сейсмічна бальність, яка не буде перевищена у найближчі 50 років за трьома ймовірностями: 90%, 95% і 99%.

Яка природа українських землетрусів?

Тектонічна. Вони виникають внаслідок того, що територія України розташована біля потужного сейсмоактивного поясу, який утворився внаслідок того, що африканська материкова плита рухається ніби знизу вгору, а євразійська їй назустріч. Виникають величезні напруження, які реалізуються у вигляді землетрусів. Не всі землетруси проходять у самому поясі, а цей пояс охоплює і Зону Вранча, і Одеську область, і Крим, і Закарпаття, і далі йде на Кавказ. От тут обов’язково виникатимуть землетруси, до них потрібно готуватися. Рівень цих землетрусів показаний на картах. У тих самих державних будівельних нормах говориться, яким способом потрібно захищатися при тому чи іншому рівні сейсмічної небезпеки. На даний час вчені не можуть передбачити час виникнення землетрусу, але в цьому і немає необхідності. От, наприклад, ви – міський голова і я вам повідомлю, що завтра о п’ятій годині буде землетрус, що ви робитимете? Попередження не є способом захисту.

«Вбивають не землетруси, а погано побудовані будинки і споруди»

Чи всі міські голови мають на столі інструкцію: що робити в таких випадках?

Не знаю за всіх голів. Але такий план дій розроблений, він є. Це компетенція тих, хто займається надзвичайними ситуаціями. Ці люди попереджають населення, якщо є в цьому необхідність. Але даремно турбувати суспільство також немає змісту. Перейматися повинні ті люди, які проєктують, будують, інвестують у важливі об’єкти, в тому числі у високі будинки. Це для того, щоби в майбутньому вони встояли при максимально можливих землетрусах і не зруйнувалися. Сьогодні доволі дешево можна будувати сейсмостійкі будівлі.

Ми можемо прогнозувати не лише бальність землетрусу, а й те, як виглядатиме форма майбутніх коливань на конкретному майданчику. Так от, на конкретному майданчику проводяться дослідження, які називаються загальним сейсмічним руйнуванням, детальним сейсмічним руйнуванням і детальним сейсмічним мікроруйнуванням… Вбивають не землетруси, а погано побудовані будинки і споруди. І через це сейсмостійкі будівництва на основі знань про небезпеку є найкращим способом захисту від землетрусів.

А чи дослухаються будівельники до таких сейсморекомендацій?

А як ви думаєте? От червоне світло на світлофорі, а народ переходить вулицю. Приблизно таким самим у нас є дотримання законів.

То чи варто розглядати рекомендації не будувати в Україні, наприклад, будівлі вище 25 поверхів?

Ризик руйнування будинку, споруди залежить від рівня сейсмічної небезпеки і рівня вразливості будинку. Знаючи рівень сейсмічної небезпеки, який задається розрахунковими акселерограмами, завжди можна спроєктувати такий будинок, атомну станцію, греблю чи інший об’єкт, який не буде зруйнований у цих умовах.

А якщо говорити про будівництво торговельних центрів над гілками метро. Чи збільшує це небезпеку руйнування в разі землетрусу?

Не обов’язково. Як не дивно, наявність чогось заглибленого у землю приводить до того, що обов’язково збільшуються сейсмічні навантаження.

Якою є тенденція кількості землетрусів і чи впливає їх збільшення на вірогідність виникнення потужного землетрусу?

Ні, не впливає, це незалежні події. Якщо подивитися на каталоги і світові, і українські, то здається, що нібито збільшується кількість сейсмічних подій. Насправді покращується система спостережень за ними. Наявні системи дозволяють фіксувати найменші землетруси. Але це зовсім не говорить про те, що наближаються часи, коли буде багато потужних землетрусів.

Один з останніх дуже потужних землетрусів, якщо говорити про територію нинішньої України, відбувся на Закарпатті у 1908 році. Чи можна говорити, що у цьому регіоні найбільша ймовірність повторення потужного землетрусу?

За рік на території України відбуваються до 10 землетрусів. Вони не дуже сильні, але мають місце. Найсильніший землетрус був у 1927 році, який відбувся у районі Ялти. Він тоді зруйнував практично все побережжя. Сильний землетрус був у 1885 році на півночі Львівської області. Його відчували навіть у Варшаві і Чернівцях. Після цього землетрусу рішенням Віденської академії наук було побудувати у Львові першу сейсмічну станцію на території України.

Наші Закарпаття, Буковина і Бессарабія наближені до сейсмоактивної зони Вранча. Близько до цих регіонів розташовані Хмельницька АЕС і Південноукраїнська АЕС. Наскільки вони будуть у безпеці в разі землетрусу?

Для всіх атомних станцій були проведені роботи з детального сейсмічного руйнування і детального сейсмічного мікроруйнування. Уся інформація була використана, аби визначити, чи існує сейсмічна небезпека для тих чи інших об’єктів і структур на атомних станціях. Там, де було потрібно, відбулося зміцнення, а де не потрібно, було зазначено, що є повна безпека. Атомні реактори, коли будували, розраховували на високу сейсмічну бальність, якої на наших станція не досягнути.

Михайло Глуховський, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: