Посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень: Я не бачу жодної загрози сепаратизму у Закарпатті

Угорщину як і Грецію називають найголовнішим союзником Росії серед країн Європейського Союзу. Проте уряди цих країн свої загравання з Володимиром Путіним пояснюють просто – захищаємо національні інтереси. Війна в Україні суттєво позначилася на товарообігу між двома країнами, а втрати Угорщини від санкцій, запроваджених ЄС проти Росії змусили керівництво країни лавірувати між спільними інтересами ЄС і політикою захисту внутрішнього ринку через збитки. Відчуваючи це, ще у 2014-му році прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявляв, що виступає проти введення санкцій проти Росії, однак опісля дещо пом’якшив свою позицію, закликаючи лише до ретельного аналізу доцільності продовження санкцій проти РФ, оскільки Угорщина уже недоотримала через це 4 млрд доларів.

За часів Віктора Януковича, а також перед президентськими виборами в Україні у 2014 році відносини між країнами бажали кращого. Причому, цього не приховували не тільки українські дипломати, а я їх угорські колеги. Та після Революції достоїнства ситуація поступово змінюється. Однак рух цей надзвичайно повільний, одним свідченням чого є майже дворічна відсутність в Угорщині Посла України. Лише 30 травня Президент Петро Порошенко призначив кадрового дипломата Любов Непоп на посаду Посла України в Угорщині.

В Україні проживає досить велика угорська громада – близько 150 тисяч людей, якщо вірити останньому великому перепису населення, який проводився у 2001-му році. Переважна частина з них проживає у Закарпатській області. Цілком природно, що вони є цікавими українському політику му. Напередодні останніх парламентських виборів в Україні угорська громада просила ЦВК розподілити округи з огляду на компактність проживання угорської громади, однак нацменшині на поступки не пішли. Окрім того, є низка прохань у земельній, освітній сфері. Згадують угорці і обіцянки нинішнього президента. За три тижні до президентських виборів у 2014 році тоді ще кандидат на посаду очільника держави Петро Олексійович підписав угоду з Товариством угорської культури Закарпаття (KMKSZ), яка потім стала партією КМКС. Однак з семи пунктів документу, зобов’язання виконання яких взяв на себе Порошенко, з того часу був виконаний лише один, який стосується обрання депутатом представника КМКС за допомогою пропрезидентської політичної сили. «Хотів би наголосити на тому, що це місцеві угорці просили, а не уряд Угорщини, не з Будапешту лунала вказівка», - каже Посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень, наголошуючи, що до цих вимог і домовленостей офіційний Будапешт жодного відношення не має. Як не має такого відношення і до ініціативи депутатів закарпатської облради від 5 квітня цього року звернутися до президента з приводу змін до Конституції, з ціллю надання широких адміністративних і фінансових повноважень органам місцевого самоврядування, яке багато хто розцінив як спробу розхитати ситуацію за сценарієм Донбасу. Серед жорстких противників такого звернення є, зокрема, й глава Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.

Натомість Посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень вважає, що угорська громада має право на збільшення повноважень. Між тим, дипломат заявляє про некоректність порівняння із прикладом Донбасу. Каже, що жодних сепаратистських загроз вона не становить. В інтерв’ю «Главкому» Посол Угорщини розповів, чим його країна допомагає Україні під час війни, скільком українцям посольство Угорщини відмовляє в отриманні віз, чому досі не створена спільна угорсько-румунсько-українська митна зона, про яку заявляв міністр Клімкін, а також про те, чому українці масово не їхатимуть до країн ЄС після запровадження безвізового режиму для України.

Для Угорщини однією з головних проблем, яка актуалізувалася за останній час, є проблема сирійських біженців. Ще місяць-два тому провідні світові телеканали вели репортажі про те, як люди намагаються прорватися до вашої країни через захисні мури на кордоні Угорщини і Хорватії. Однак зараз таких сюжетів обмаль. Проблема уже в минулому?

Сирійські біженці є проблемою не тільки для Угорщини, але й для всієї Європи. Коли приходить кілька десятків тисяч людей до нас одночасно – це не тільки проблема винятково нашої країни. Звісно, на територію Угорщини може увійти будь-хто, хто перетне кордон після відповідної перевірки і відмітки на кордоні. Те, що відбувалося на нашому кордоні – це спроба незаконного його перетину. Зведенням паркану (на кордоні Угорщини і Хорватії) ми намагалися захистити кордони Шенгену. І зараз ми не шкодуємо про те, що зробили. Хоча з гуманітарної точки зору нам цих людей, звичайно, шкода. В залежності від наших можливостей ми допомагали і допомагаємо їм ліками, їжею, всім тим, чим можемо. Але те, що в Німеччині жити краще, ніж на Близькому Сході, не означає, що стільки осіб повинні переміститися зараз до Німеччини. На нашу думку, аби вирішити проблему, потрібно припинити війну на батьківщині цих людей. Питання слід врегулювати там, де воно виникло. Ви знаєте про те, що між ЄС і Туреччиною є угода для врегулювання цієї проблеми біженців. Але ще раз кажу, основною проблемою є війна, через яку ці всі люди шукають кращої долі в Європі.

Скільки зараз біженців перебуває на території Угорщини, скільки з них отримали притулок, яка доля тих, які в «підвішеному» статусі?

Кожного разу, коли розглядається окрема справа щодо кожної людини з приводу клопотання про отримання статусу, коли розглядаються усі документи, які має при собі ця людина, це займає тривалий час. Нині в Угорщині перебуває кілька тисяч осіб, які отримали статус біженців. Для цих людей побудовані табори для біженців, у них є їжа, в разі потреби надається медична допомога. Так чи інакше, цільовою країною для цих людей є Німеччина, а не Угорщина. Це потрібно розуміти. До речі, ми упевнені, що ця акція з масовим намаганням біженців перетнути наш кордон – заздалегідь спланована акція. Мафія бере активну участь у цьому, оскільки переміщення людей в таких масштабах через кордон неможливе спонтанно. Думаю, у вас також немає таких ілюзій.

Чи є шукачі притулку, які намагаються стати біженцями, переходячи через українсько-угорський кордон?

Українські прикордонники затримали невелику кількість осіб, які намагалися перейти українсько-угорський кордон. Мова іде про кількох десятків людей, менше ніж 100 осіб.  Можна сказати, що угорсько-український кордон перебуває під відповідним контролем.

Від деяких політиків у Європі лунають занепокоєння, що після запровадження безвізового режиму ЄС з Україною тисячі українських громадян виїдуть до Євросоюзу, створюючи проблеми для ЄС. Чи є підґрунтя під подібним занепокоєнням?

Угорщина є країною, яка чи не найпослідовніше підтримує запровадження з Україною безвізового режиму. У нас зовсім немає таких побоювань, про які ви кажете. Ми знаємо, що у Польщі працює близько 1 млн українців, в Угорщині перебуває кілька десятків тисяч українців. Ми дотримаємося думки, що Україна має виконати своє «домашнє завдання», ввести біометричні паспорти, зробити необхідні кроки для того, щоби відповідати умовам безвізового режиму. А ми вас на цьому шляху послідовно підтримуємо. Ми не боїмося напливу людей, які приїжджають працевлаштовуватися в Угорщину. Знаєте, можна подивитися на галузь туризму. Нині менше 5% українців систематично, чи постійно відпочивають за кордоном. Тому побоювання того, що українці масово поїдуть до ЄС, безпідставні. Ми чекаємо на українських туристів в Угорщині. Дуже багато людей полюбляють відпочивати на Балатоні, термальному озері Гевіз, у Будапешті тощо.

Між Україною і Угорщиною діє Договір про малий прикордонний рух. Скільки людей користуються правом спрощеного перетину кордону і чи становить цей потік людей якусь проблему для Угорщини? 

Наші країни підписали Угоду про малий прикордонний рух для зміцнення родинних зв’язків, адже йдеться про прикордонні території, з угорського боку на 50 км від кордону, плюс місто Ніредьгаза. З українського боку є список населених пунктів, на які поширюється дія Угоди, він містить переважну більшість населених пунктів, де проживають угорці. З дозволом про малий прикордонний рух до Угорщини їдуть не працювати, а в основному з метою відвідування рідних. Дозвіл на малий прикордонний рух мають приблизно сто тисяч осіб.

В Україні загальновідомий факт, що багато українців, які проживають на заході країни, особливо на Закарпатті, окрім паспорта громадянина України мають другий паспорт, наприклад, Румунії, Словаччини, Угорщини. З урахуванням того, що в Україні подвійне громадянство заборонено, чи є це проблемою для вашої країни?

Як ми знаємо, в Україні дуже багато таких осіб, які мають другий закордонний паспорт, виданий іншою країною, і мова не іде лише про Закарпатську область. Є багато областей, мешканці яких мають подвійне громадянство. Згідно певних відомостей, є і політики, олігархи у вашій країні, які мають кілька громадянств. Можемо згадати відому публічну особу, відомого бізнесмена, який казав, що не порушує закон, бо має не подвійне, а потрійне громадянство (Ігор Коломойський). Тобто це не тільки закарпатське питання, чи проблема цього регіону. Коли кілька років тому, коли ми ухвалили закон про спрощення повернення громадянства, керувалися тим, аби ті особи, які через незалежні від них обставини втратили наше громадянство колись, знову його мали, а також, щоб колись втрачене громадянство предків могли повернути собі їх нащадки. Наш закон розповсюджується не тільки на угорців в Україні, а й на тих угорців, які живуть по всьому світу. Це слугує інтересам Угорщини і не зроблено проти України, або будь-якої іншої країни.

Є громадяни України, які маючи паспорт Угорщини, приїздять до вашої країни, уникаючи таким чином, наприклад, призову до армії. Для вас така людина є порушником закону, чи зверталася українська влада по допомогу для розшуку цих людей?

Слід зазначити, що це не угорська проблема. Було би помилкою говорити, що подвійне громадянство є тільки у мешканців Західної України. Є такі відомості, що громадяни України, які мають більше одного закордонного паспорту, є й у Києві,  на Сході України живуть багато громадян, які окрім українського закордонного паспорту мають ще й російський закордонний паспорт. Тому наголошувати на тому, що лише на Закарпатті в людей кілька закордонних паспортів і наголошувати на угорському закордонному паспорті як другому – не доречно. Це не є специфікою закарпатських угорців уникати призову в армію. Думаю, в будь-яких областях України знайдуться ті, які уникають призову в армію. Проте, скільки осіб використовують Угорщину, аби сховатися від призову до армії України, ми не знаємо. Не чув, щоб за допомогою пошуку таких людей українська влада зверталася до Угорщини.

В інтерв’ю «Главкому» Міністр закордонних справ України Павло Клімкін розповів, що проблему подвійного громадянства в Україні можна вирішити створенням зони спільного митного контролю між Угорщиною, Румунією і Україною. За його словами, це дозволить громадянину України показати митникам і прикордонникам лише один паспорт, аби безперешкодно попрямувати далі. Чому цього не зроблено досі, як ваша держава ставиться до такого вирішення ситуації, що є проблемною для України?

Метою спільного контролю на  кордоні є спрощення перетину кордону, полегшення роботи тих, хто працює на пункті пропуску через кордон, що передбачає високий рівень довіри між двома країнами. Наразі угорсько-український кордон можна перетнути в п’ятьох пунктах пропуску. Ми б хотіли зробити більше цих пунктів перетину кордону. Скажімо, ми хотіли би відкрити пункт пропуску Нодьгодош з нашого боку і Велика Паладь з українського боку. Саме на цьому пункті можна було би влаштувати спільну перевірку. Ми зі свого боку готові пришвидшити роботи, пов’язані з відкриттям. Але його відкриття залежить наразі не тільки від угорської сторони.

В чому полягає проблема?

З угорського боку було побудовано дорогу, розроблено плани по влаштуванню спільного пункту прикордонної та митної перевірки, ще чекаємо на побудову шляху до цього потенційного пункту перетину кордону з українського боку.

Давайте поговоримо про політику. Минулого року в Україні відбулися парламентські і місцеві вибори. Закарпатські угорці, приміром, входять до стабільної більшості у міськраді Мукачеве, яку контролює «Єдиний Центр» братів Балог. В той же час в Закарпатській обласній раді політична боротьба гостріша і немає такої однозначності. Наприкінці квітня  фракція КМКС «Партії угорців України» підписала з президентською «Солідарністю» договір про співпрацю. Як можна пояснити підтримку угорців фактично опонентів, БПП і Єдиного Центру, нехай і в різних радах? Чи означає це, що закарпатські угорці роз’єднані за політичними поглядами?

Важливо зазначити, що угорці, які є громадянами України і проживають в Україні, мають право проводити свою власну політику, на яку не має жодного впливу Будапешт. Депутати-угорці  мають свою позицію при здійсненні своєї політичної діяльності. Думаю, про політику закарпатських угорців слід запитати самих закарпатських угорців. Є 8 угорців, які представляють інтереси угорців в Закарпатській обласній раді з 64 депутатів. Організації закарпатських угорців у кожній адміністративній структурі щодо того, з ким їм співпрацювати в рамках керування даною адміністративною структурою, прийняли рішення, що відповідає їх власним інтересам. Це їх відповідальність, і в цьому немає суперечностей.

Два місяці тому, 5 квітня на сесії Закарпатської обласної ради депутати звернулися до президента України Петра Порошенка з приводу змін до Конституції, з ціллю надання широких адміністративних і фінансових повноважень органам місцевого самоврядування. Багато політиків в Україні розцінили цей крок як сепаратистський, схожим з тими, які ми спостерігали на Донбасі. Чи бачите ви подібну небезпеку, адже на Сході України пожежа розпочалася зі схожих заяв?

Будучи дипломатом, я не бажаю давати оцінку внутрішньополітичним процесам. Якщо цим питанням щодо особливостей місцевого самоврядування переймаються місцеві мешканці, правомірно, що його порушують. Жодних паралелей з Донбасом не можна проводити. А ті, хто проводить подібні паралелі, роблять це з негативними намірами. Я не бачу жодної загрози сепаратизму стосовно Закарпаття. Думаю, що штучне нагнітання цієї теми робиться особами, які зацікавлені в цьому. Хочу ще раз наголосити, що Угорщина протягом усього становлення і незалежності України тільки підтримувала вашу країну. Ми серед перших визнали незалежність України і першими відкрили посольство у незалежній Україні. За останній час наші відносини лише покращилися. Тому роздмухування цієї ідеї, що ця ініціатива депутатів начебто є проявом сепаратизму, на користь лише тим, хто зацікавленний у псуванні відносин між Україною і Угорщиною. Ми дуже радіємо з того факту, що вперше після двох років український міністр відвідав у лютому Будапешт – до нас приїздив глава Міністерства закордонних справ України  пан Павло Клімкін. Вважаю неприродним те, що два роки не було офіційного урядового візиту з України до Угорщини – країни-члена ЄС та НАТО, як і те, що останні 2 роки не було в Будапешті посла України. І зараз ми щиро вітаємо у Будапешті новопризначеного посла України – кар’єрного дипломата пані Любов Непоп, яка 13 червня вручила вірчі грамоти президенту Угорщини пану Яношу Адеру.

Що стало каталізатором покращення відносин між Україною і Угорщиною?

Можливо, це трохи нескромно звучить, але Посольство Угорщини в Україні доклало значних зусиль для того, аби відносини покращилися. Мабуть, ніхто не організовував стільки культурних програм і економічних форумів з метою покращення двосторонніх відносин.

Хотів би розповісти про те, які акції відбуваються за нашою участю. Нещодавно була завершена масштабна благодійна акція «Діти за мир в усьому світі». Це надзвичайно хороша програма, в якій мали можливість взяти участь близько 100 тисяч українських дітей. Ініціаторами цього проекту були Посольство Угорщини, Почесне консульство Угорщини в Івано-Франківську і Благодійний фонд «Відродження Прикарпаття». Сама ідея проекту полягала в тому, що діти, які брали в ньому участь, на виготовлену мапу своєї країни наліплювали ними ж виготовлених паперових голубів з підписами побажання миру на цих голубах. Проект мав за мету наочно показати бажання дітей жити в мирі, згуртувавши біля цього прагнення людей з різних країн світу. Ця акція розпочалася 19 грудня минулого року в Івано-Франківську. Другою країною, куди поїхали діти, була Угорщина. Там вони побували навіть в угорському парламенті. Українські та угорські діти на карту Угорщини разом ліпили паперових голубів. Для розуміння масштабності проекту слід сказати, що діти-учасники відвідали 35 країн світу, більшість з них – країни Євросоюзу, подорожували разом з картами, представляли Україну, проводились різноманітні культурні заходи. Були дітки і у Ватикані. До них виходив Папа Римський, який благословив цю програму.

Перед парламентськими виборами в Україні Угорський державний секретаріат з національної політики виступив з критикою перерозподілу виборчих округів на Закарпатті, до якого вдався ЦВК. Мовляв, зміна кордонів виборчих округів іде на шкоду угорській громаді, яка проживає в регіоні. Однак за вашими ж словами, всі політичні процеси є внутрішніми процесами в самій Україні, на які не впливає уряд вашої країни. Чи не вважаєте подібні заяви такими, які суперечать одна одній?

Угорський держсекретар зробив цю заяву вже після того, як відбулося визначення округів. Про те, що не береться до уваги думка угорців, говорили ще закарпатські угорці. Цією заявою угорський держсекретар лише констатував цей факт. Закарпатські угорці хотіли, щоби був створений такий округ з додаванням кількох сіл, де компактно проживають більшість угорців для того, щоби вони власними силами могли обрати представника від угорської громади, і їх голоси становили таку кількість, щоби представника було обрано по мажоритарній системі. Але Центрвиборчком, на жаль, не дослухався до цього бажання закарпатських угорців.

Глава Закарпатської ОДА Геннадій Москаль неодноразово в тому числі в інтерв’ю «Главкому» розповідав про боротьбу з контрабандою на кордонах з Румунією, Угорщиною, Словаччиною. Наскільки гостро зараз стоїть проблема контрабанди на угорсько-українському кордоні і чому, якщо це проблема двох країн, ми не чуємо про затриманих злочинців з угорського боку?

Звичайно, боротьба проти таких випадків - це спільне завдання, і обидві сторони дуже зацікавлені в тому, щоби не було контрабанди. Ця проблема існує. Свого часу як з українського, так і з угорського боку були звільнені митники і прикордонники, які були спільниками в контрабандних діях. Зараз ситуація краща, ніж раніше, але боротьба не завершилася, вона відбувається постійно.

Напередодні Чемпіонату Європи з футболу гостро постала проблема видачі віз громадянам України. Багато журналістів і громадських діячів відкрито критикують посольство Франції, обвинувачуючи цю країну у дискримінаційній політиці щодо громадян України. Чи є подібні проблеми в українців, які просять про видачу віз через угорське консульство, який відсоток відмов?

Угорщина має посольство у Києві, Генеральне консульство в Ужгороді, і консульство в Берегові. Окрім того, працюють візові центри у Львові, Дніпрі, Києві та Одесі. Насправді, дуже багато людей звертається для отримання угорської шенгенської візи. Минулого року Посольство Угорщини у Києві прийняло приблизно 40 тисяч візових заяв, Генеральне консульство у місті Ужгороді – приблизно 50 тисяч заяв, консульство Угорщини у Берегові – приблизно 30 тисяч візових заяв. Відсоток відмов становить приблизно 2%. Незважаючи на багато місць подачі, слід записуватися заздалегідь, бо існує довга черга. Наші консули працюють з повним завантаженням.

Під час збройного конфлікту Україні допомагають багато країн. Ваша країна минулого року прийняла у себе на лікування кілька десятків українських військових. Чи плануєте продовжувати надавати подібну допомогу, наскільки це дорого для Угорщини?

Минулого року ми прийняли на лікування 20 важкопоранених українських солдатів. Це були і лікування, і реабілітація військових. На цей рік ми запропонували прийняти у себе таку саму кількість – 20 осіб для лікування і реабілітації. Зараз уже ми готові прийняти перших шестеро осіб, досі чекали на відповідь Міністерства оборони України, але на днях буде врегульовано і це питання.

Та допомога не обмежується лікуванням і реабілітацією. Минулого року 680 українських дітей з сімей із зони АТО побували в Угорщині. Таку велику кількість ніхто окрім нас не брав на відпочинок до своєї країни. Багато допомагаємо і через українські громадські організації. Допомагаємо не тільки внутрішнім переселенцям, але й особам, які потребують такої допомоги, малозабезпеченим. Сума нашої допомоги вимірюється кількома мільйонами євро.

Загальновідомо, що у вашій країні є потужними націоналістичні рухи, чимало людей підтримують ідею відродження Великої Угорщини, часто порівнюють подібні прагнення у вашій країні з тим, що відбувається в Росії. На вашу думку, чи є такі настрої загрозою як для самої Угорщини, так і для співіснування вашої держави із ЄС?

Не думаю, що у нас націоналістичні рухи є більш сильними, ніж у будь-якій іншій европейській країні. 4 червня ми вшановуємо пам’ять Дня національної єдності. (У 2010-му році парламент Угорщини прийняв рішення святкувати день національної єдності 4 червня, - «Главком»). В цей день ми згадуємо Тріанонський договір, яким для нашої батьківщини завершилась Перша світова війна, і який наша держава змушена була підписати. Згідно тієї угоди ми отримали такий розподіл Угорщини, який є ганебним. Проте зараз ми жодним чином не думаємо про насильницьку зміну кордонів, які нині існують. Разом з цим, ми прагнемо мати добросусідські відносини з усіма нашими країнами-сусідами. В той же час є важливим і необхідним, щоби ті 5 млн угорців, які проживають за межами Угорщини, мали такі ж права, які належать національним меншинам у всіх країнах. Ми зацікавлені, аби права цих людей були забезпечені. Якщо в Західній Європі національні меншини отримують ті можливості, мають такі ж права, які передбачені в законах західноєвропейських країн, то нацменшини в усіх кінцях світу повинні мати права, які їм належать. Певно, з історії ви знаєте, скільки великих угорців зробили свій внесок у світову науку. Кажу це, аби нагадати, що перший закон про національні меншини був прийнятий саме в Угорщині.

Чи задоволена Угорщина рівнем забезпечення прав українських угорців?

В угорської меншини в Україні ще є такі цілі, які поки не задоволені, досягти яких угорська нацменшина поки не змогла. Угорський уряд – конституційним обов’язком якого є підтримка закордонних угорців – підтримує ці прагнення угорської національної меншини в Україні, наприклад, створення угорського виборчого округу, створення угорського освітнього округу, можливість складання ЗНО рідною, тобто угорською мовою, повернення власності церков, реабілітація жертв сталінського террору.

Давайте поговоримо про економіку. Після анексії Криму і початку війни в України значно знизився товарообмін між нашою країною і сусідами. Наскільки цей показник впав у торгівлі України і Угорщини?

Так, криза призвела до того, що зменшився наш товарообіг. До кризи він становив 4,2 млрд доларів, зараз, тобто показники за минулий рік – 2,5 млрд доларів. Звичайно, аби поновилося зростання, слід зупинити війну, яка є на сході вашої держави. Бо в країну, де є війна, інвестори не йтимуть. Окрім того, слід врегулювати питання юридичної непевності в економіці. Зі свого боку ми як посольство, робимо великі зусилля, організовуємо економічні конференції у Києві, Дніпрі, нещодавно в Одесі. Восени їхатимемо до Харкова. Окрім Закарпаття, ми цікавимось і іншими регіонами України, і ми намагаємося з ними співпрацювати.

Ще у 2014-му році Прем’єр-міністр Віктор Орбан на етапі запровадження санкції проти РФ заявив, що Угорщина проти їх введення. Наскільки позиція вашої держави зазнала змін за останні 2 роки?

Протягом усього часу Угорщина підтримувала санкції, запроваджені по відношенню до Російської Федерації, через її роль у ситуації, яка склалась в Україні. Водночас слід добре бачити і те, що санкції завдали значної шкоди Угорщині – країна втратила більше ніж 4 мільярди доларів США. Тому прем’єр-міністр Угорщини нещодавно озвучив таку думку, що Угорщина не хоче автоматично продовжувати санкції, й наголосив на тому, що рішенню щодо продовження санкцій повинен передувати ретельний аналіз ситуації.

Відомо, що багато угорських аграріїв знайшли вихід із ситуації. У вашій країні заснувалося багато спільних угорсько-сербських підприємств, які виготовляють, наприклад, фрукти, які потім ідуть на продаж до Росії як сербські, оскільки Сербія не запроваджувала санкції проти Росії. Можна сказати, що Сербія врятувала Угорщину, яка постраждала через санкції проти Росії?

Не можна виключити, що є такі випадки, можливо, приклади цього існують, але стверджувати те, що це явище є масовим, і воно вирішило б питання угорських збитків, спричинених санкціями, або принаймні значною мірою скоротило їх, в будь-якому разі було б перебільшенням.

Михайло Глуховський, «Главком»