рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Режисер фільму «Стус»: Погоджуся знімати сцену з Медведчуком тільки після того, як домовимося з його адвокатами

    • Юлія Тунік
    • Розсилка
    Кадр з фільму «Стус» - Режисер фільму «Стус»: Погоджуся знімати сцену з Медведчуком тільки після того, як домовимося з його адвокатами
    Кадр з фільму «Стус»

    Роман Бровко: «Стус, вибачте, помер, лишився тільки Медведчук»

    У кінці минулого тижня інформаційний простір України підірвала новина про те, що із кінострічки «Стус» про відомого українського поета, який загинув у радянській тюрмі, викинули сцену суду над письменником. Зі сценарію фільму також зникли будь-які згадки про адвоката Василя Стуса, Віктора Медведчука, який за часів незалежної України став одіозним політиком та кумом самого Путіна.

    Молодий юрист Віктор Володимирович Медведчук у середині 80-х виступав захисником у процесі над дисидентом. Хоча Стус заперечував власну вину у суді, його адвокат Медведчук її підтверджував…


    Василь Стус
    Василь Стус

    Зазначимо, ще у середині липня режисер стрічки Роман Бровко у одному з інтерв’ю чітко заявив, що сцена з Медведчуком буде вилучена. Розголосу новина набула лише після публікації актора Геннадія Попенка у мережі Facebook.

    Зйомки українського художнього кінофільму «Стус», присвяченого життю поета, радянського дисидента Василя Стуса, майже завершені. Прем’єра стрічки запланована на 28 лютого наступного року. Стрічка готується за підтримки Державної агенції України з питань кіно. Фільм «Стус» отримав фінансування на 50% від держави під час 10-го туру пітчингу в категорії «кіно для широкої, масової аудиторії».
    Сума державної фінансової підтримки становить 19,3 млн грн. Загальна вартість виробництва фільму – 38,5 млн  грн.
    Проект цього фільму став одним із переможців 10-го конкурсного відбору Держкіно. Режисером є Роман Бровко, авторами сценарію – Сергій Дзюба та Артемій Кірсанов, продюсером – Артем Денисов.

    Після того, як скандал набув неабиякого розголосу, режисер Роман Бровко заявив, що сцену прибрали на прохання сина дисидента Дмитра Стуса, нинішнього генерального директора Національного музею Тараса Шевченка. «Для сім'ї Стуса є дві болючі теми — суду і відносин з (дисиденткою) Аллою Горською. Обох тем Дмитро Стус попросив нас не торкатися. Між Медведчуком і Стусом-молодшим налагоджені відносини. У них були зустрічі і, можливо, спроби Віктора виправдати себе». Крім того, за словами Бровка, сцена з судом «не вписувалася у кінцевий хронометраж стрічки».

    До скандалу активно підключилася влада. Прем’єр-мінстр України Володимир Гройсман доручив Держкіно та Мінкульту перевірити фільм.

    Прокоментували ситуацію зі «Стусом» і у Держкіно. Голова Державного агентства з питань кіно Пилип Іллєнко звернув увагу на те, що автори фільму вирізали сцени з Медведчуком після того, як отримали державні гроші. «Ми переглядаємо вже готовий продукт, коли закриваємо державний контракт. Цей фільм має відповідати тому сценарію, який заявлявся на початку. У випадку змін, продюсери та автори фільму погоджують їх із Держкіно. З нами ніхто нічого не погоджував», — повідомив Іллєнко.

    Після перевірки фільму Держкіно має дійти висновку, чи порушили автори фільму умови договору. За словами Іллєнка, наслідки для команди ґрунтуватимуться на тому, що зазначено в договорі, а також що передбачено законодавством.

    Згодом знімальна група фільму «Стус» заявила про намір дозняти сцену суду, у якій фігуруватиме Віктор Медведчук. І вже після цього в гру вступив головний «герой» скандалу. Віктор Медведчук устами свого адвоката Ігоря Кириленка заявив про готовність звернутися до суду, якщо у фільмі «Стус» буде подана «недостовірна інформація». Кириленко у листі відкрито образив главу уряду і журналістів через те, що, «події минулого використовуються в брудній політичній грі», а роль Медведчука у справі Стуса виправдав. «Будь-який радянський адвокат, який жив і працював у СРСР, максимум що міг зробити, так це спробувати хоч трохи пом'якшити вирок, але це виходило вкрай рідко», - переконує Кириленко.

    «Главком» поспілкувався з режисером стрічки «Стус» Романом Бровком. Директор картини розповів, за яких умов зйомки сцени суду все-таки відбудуться, та чому готовий залишити фільм…


    Режисер фільму «Стус» Роман Бровко
    Режисер фільму «Стус» Роман Бровко

    Ви сказали, що зараз продовжується знімальний процес. Мова про сцену з Медведчуком?

    Щоб її дозняти треба юридично узгодити усі невизначені моменти. У заяві, яку зробив адвокат Медведчука, є слова про те, що частина текстів які ми маємо в сценарії, це - брехня, наклеп і неправдива інформація.

    Ми зараз знаходимося у тій ситуації, коли можна витратити гроші на сцену, декілька днів готуватися, будувати декорації суду, зробити дуже багато роботи, витратити гроші, але картина може не вийти у прокат через позов Медведчука.

    Тепер це – справа продюсерів і юристів, які мають узгодити всі моменти на юридичному рівні. Тільки після цього можна щось дознімати.

    Коли з’явилася ця заява, мені почали дзвонити дуже багато народу і казати: «Рома, нарешті в суспільстві хоч почнуть розуміти серйозно юридичну сторону проблеми».

    Раніше всі думали, що режисер якось там викручується, що проблема надумана і немає причин не включити сцену до стрічки. Заява адвоката Медведчука дає зрозуміти, що проблема вже є не творчою, а саме юридичною. Продюсерська та знімальна групи бачили цю проблему 3-4 місяці тому і нам було зрозуміло, що ці сцени можуть обернутися юридичним прецедентом. Коли пролунала заява про те, що дійсно може бути судовий позов, нам повірили. До цього всі думали нібито нас купили чи ще щось.

    Я вже отримав дуже багато заяв, що нібито «режисер продався за 30 срібняків», «режисер – Іуда», «режисер працює на Путіна» і все що завгодно.



    Нині я розумію: якби ми не зняли цю сцену тепер, все одно буде недовіра і критика, все одно будуть закиди «давайте бойкотувати кіно». Насправді, коли роблять такі заклики, то гірше, у першу чергу, робиться не режисеру чи продюсеру, а пам’яті Стуса.

    Для мене стратегічний успіх цього фільму – щоб його побачили українці. Тому, якщо виникає загроза, що моя присутність, моє ім’я спонукає до бойкотування кіно, то не питання, я готовий сказати: «Окей. Все добре, я завершую працю». Тільки не треба топити кіно, дивіться його, бо воно дійсно варте уваги.


    Головну роль у стрічці зіграв актор Дмитро Ярошенко. Також у стрічці грають Діана Розовлян, Євгенія Гладій, Олег Масленніков, Карина Шереверова та інші.
    Головну роль у стрічці зіграв актор Дмитро Ярошенко. Також у стрічці грають Діана Розовлян, Євгенія Гладій, Олег Масленніков, Карина Шереверова та інші.

    «Кіно має увіковічити Стуса передусім, а не його адвоката»

    Таки поясніть ситуацію з вилученими сценами з адвокатом Медведчуком. Озвучені різні версії: сцени були вилучені за дзвінком від людей Медведчука, на проханням Дмитра Стуса чи просто прибрали через занадто довгий хронометраж? Що з цього правда? (увечері 13 серпня стало відомо, що Дмитро Стус відмовився від співпраці з творцями фільму про батька ще рік тому)

    Тут дійсно багато різних причин і вони всі об’єктивні. Ні одна з них не є надуманою.

    Спершу хронометраж був 180 хвилин, а мав бути – 100, тому ми скорочували дуже багато і вирізали десь 25-27 сцен. Ми говорили про що? Кіно має увіковічити Стуса передусім, а не його адвоката. Проте зараз кричать: «Та байдуже, що там буде в тому кіно, ми хочемо прийти до кінотеатру і побачити сцену в суді». То це говорить про що? Вже не цікавить життя Стуса, вже не цікавить його історія, взаємини з дружиною, цікаві моменти режисури. Цікавить тільки сцена суду. Я розумію, що тут вже не творчість, а політика.

    Чим керувалися при скороченні? Наша історія фокусується на останніх шести днях життя Василя Стуса в колонії, коли до нього приїжджає Віра – працівник КДБ, яка намагається його вмовити співпрацювати з системою, переконати відмовитися від номінації на Нобелівську премію, піти на згоду і стати так би мовити другим Тичиною (відомий український поет Павло Тичина на початку кар’єри спершу писав гострі твори, які критикували радянську владу, але згодом через тиск став «партійно витриманим» письменником, писав твори на замовлення КПРС – «Главком»), повернутися до праці. Це в нашій історії головне - 70% сцен було збудовано на цьому. Суд поставав лише флеш-беком, згадкою Стуса, був допоміжною сценою. Він в цій історії ніколи не був основною, ключовою сценою. У сценарії було десь близько різних 30 флеш-беків, які показували якісь моменти із життя Стуса. Суд був поміж них.



    «Чесно кажучи, це вже буде не художнє кіно, а документальне»

    Розкажіть про спілкування з Дмитром Стусом та Віктором Медведчуком…

    Коли наші продюсери розуміли, що можуть бути такі проблеми, які зараз і виникли, наші юридично обізнані колеги намагалися зустрітися з усіма людьми, які брали участь у цій історії, але не зі всіма вдалося зустрітися.

    Ми бажали узгодити юридично на папері всі ці моменти з Дмитром Стусом, як спадкоємцем пам’яті Василя Стуса, і з Віктором Медведчуком для того, щоб група потім була застрахована від висловів, що десь щось перекручено. Це є нормальна європейська практика.

    Ми виключили сцену, котра була юридично неузгодженою, котра викликала заперечення і у Дмитра Стуса. У сценарії була сцена, де Стус спілкувався з Медведчуком за закритими дверима СІЗО і там не було свідків, там не було жодної особи, котра б чула цю розмову. Стус, вибачте, помер, він знав про що там йшлося, зараз є тільки Медведчук. Наші сценаристи написали сцену, у котрій Медведчук щось там говорив і пропонував Стусу і вів розмову. Щодо цієї сцени було би стільки потім юридичної критики, було би стільки позовів… Ми розуміли, що кіно може лягти на полицю і не дійти до прокату.

    Отже, нині попри таку юридичну неузгодженість ці сцени дознімаються?

    Щоб зараз дозняти ці сцени, треба знаходити матеріали слідства і протокол судового засідання, як все було сказано. Йти чітко за протоколом і фактично робити документальні сцени без жодної художньої інтерпретації. Чесно кажучи, це вже буде не художнє кіно, а документальне. Я, як режисер, мушу тут зробити заяву: таку сцену я погоджуся знімати тільки після того, як продюсер, та юристи узгодять інформацію.

    Є знімальна група у декілька сотень людей – і актори, і творча група, котрі рік працювали над цією картиною, щоб вона відбулася. Не дай Боже, якщо картина потім ляже на полицю і не виходить на екрани, а на мене дивиться знімальна група у 300 чоловік, як на ідіота. Я не можу, як режисер допустити кроків, котрі призведуть до якоїсь судової тяганини. Я знімав художнє кіно, а опинився в епіцентрі політичного скандалу.

    «Мені у месенджері тепер пишуть всіляке лайно та погрози»

    Голова уряду Гройсман поспішив прокоментувати скандал і озвучити вимогу повернути сцену з Медведчуком. Він  з вами розмовляв після цього скандалу?

    Ні. Гройсман доручив провести засідання Держкіно України, розібратися з цим питанням. Воно поки що не відбулося, тому що ми на зйомках і всі розуміють, що знімальна група має працювати. У нас зйомка обірветься, якщо ми будемо займатися лише цими питаннями. Ці засідання Держкіно ще відбудуться і ми приходитимемо до якоїсь спільної позиції. Той тиск і та срань, яка зараз, вибачте, відбувається, вже почали шкодити картині. Знімальна група вже не думає про творчість, лише говорить про скандал.

    Я зараз знаходжусь під пресингом, коли мені до третьої ночі у месенджері пишуть всіляке лайно та погрози. У такому стані неможливо творити.

    Тут закінчується режисура і починається кіно під соціальним тиском. Навіть на рівні цього прецеденту я вже міг би зараз скласти з себе повноваження режисера, тому що є право знімати кіно зі своєю точкою зору, зі своїм розумінням, у своїй стилістиці. Коли в кінопроцес починають втручатися ті чи інші політичні сили, то режисер має право сказати, що це не політична реклама і не чорний піар і не брати у цьому участі.

    Юлія Тунік, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ