Гендиректор Києво-Печерської лаври розповів, що лишилося на території святині від Московського патріархату
Максим Остапенко: «Те, що монахів УПЦ викидають із Києво-Печерської лаври, – абсолютно неправда, їхні громадянські права збережені»
До складу громади УПЦ МП, яка досі перебуває на території Києво-Печерської лаври, входять 140 осіб – це і монахи, і послушники, і технічний персонал. Проте далеко не всі з них проживають тут постійно. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів гендиректор заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко.
«Те, що монахів УПЦ викидають із Києво-Печерської лаври, – абсолютно неправда, їхні громадянські права збережені», – наголосив очільник Лаври.
Він нагадав, що після того, як у Києво-Печерській лаврі була створена громада під егідою Московського патріархату, вона розпочала тут дуже активну діяльність. Інколи це було на користь пам'яткам Лаври, оскільки деякі об'єкти були відреставровані. «Але паралельно в якийсь момент почалося хаотичне будівництво, якому за часів господарювання Азарова і Януковича намагалися надати певної форми законності – отримували якісь папери, які дуже часто прямо суперечили законодавству. У результаті на території Лаври з'явилося близько 17 новобудів, деякі зведені з грубим порушенням, деякі – повністю незаконні. Основна забудова відбулася до 2017 року, до 2020-го року більшу частину цих об'єктів привели до стану експлуатації», – зазначив Остапенко.
На думку гендиректора заповідника, саме ці новобуди найбільше спотворили сприйняття Києво-Печерської лаври, особливо ділянки в районі Дальніх печер з автентичною забудовою XVII-XIX століть: «На її тлі було зведено декілька нових корпусів, наприклад, овочесховище або склад тари… Я розумію, що, на думку господарника, це може виглядати непогано, але з погляду образу і взагалі призначення об'єкта культурної спадщини – це блюзнірство. Абсолютно ганебні три ангари побудовані й на Соляній гірці, що нижче Успенського собору. Я їх називаю конюшнями, вони не мають жодної естетики. Тут розмістилися майстерні і працівники цих майстерень. Це суто технологічні споруди, але збудовані з надзвичайно грубим порушенням законодавства на землі, яка була ні за ким не оформлена. Це чистий волюнтаризм і плюндрування території пам'ятки».
Остапенко стверджує, що в ті часи керівництво інколи примушувало фахівців заповідника закривати очі на порушення: у разі спроби щось зробити прилітали догани, звільнення, погрози. Особливо це було протягом царювання Януковича.
За словами гендиректора заповідника, щодо долі цієї незаконної забудови на печерах Лаври наразі немає єдиної позиції. «Частина цих об’єктів, на моє переконання, потребує ретельної юридичної та експертної оцінки. Буде проведена повна інвентаризація й лише після цього будуть підстави для прийняття виваженого рішення», – заявив Остапенко, додаючи, що це задача не на один місяць і навіть не на один рік. Утім, її виконання стало можливим завдяки тому, що 8 лютого 2024 року Київська міська рада ухвалила рішення про відведення земельних ділянок, на яких розташована пам’ятка, Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» у постійне користування.
«Тепер та вакханалія, яка відбувалася через те, що земля 32 роки була не оформленою, неможлива. Відповідно, зараз держава має впорядкувати все, що на цій земельній ділянці робилося. Після повної інвентаризації має бути прийняте рішення: які об'єкти однозначно зносити, а які пристосувати для потреб Києво-Печерської лаври», – пояснив очільник Лаври.
Нагадаємо, Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» готує договір із Православною церквою України про перебування на території святині представників ПЦУ на постійній основі.
Коментарі — 0