Так званий «державний» проєкт меморіалізації Бабиного Яру – спірна концепція, – директор «Довженко-центру»

Генеральний директор «Довженко-центру» Іван Козленко у своєму дописі у мережі Фейсбук зазначив, що так званий державний проєкт меморіалізації Бабиного Яру, підготовлений істориками Інституту історії НАНУ, є дуже контроверсійним та таким, що створений без залучення міжнародних спеціалістів з Голокосту. Про це повідомляє «РБК-Україна».

«Сьогодні, коли питання стає політичним (власне, воно щодо Бабиного Яру завжди було таким), коли в публічному полі протиставляють «приватний» («російський») Меморіал Бабин Яр і «державний» («український») проєкт меморіалізації, я вважаю важливим наголосити, що «українського» проєкту як такого не існує. Це маніпуляція (спричинена либонь благими намірами)», – пише Іван Козленко.

«Існує так званий наратив Зісельса-Нахмановича, підготовлений істориками Інституту історії НАНУ – дуже контроверсійний, створений без залучення іноземних спеціалістів з Голокосту, спрямований не так на утвердження пам'яті про жертв Голокосту, як на конструювання української національної історії. В якому Голокост інструменталізується во ім'я української ідеї», – зазначає директор «Довженко-центру».

На думку Івана Козленко, ця обставина є не менш небезпечною, аніж просування приватного меморіалу, який наразі повністю підтримується владою.

Козленко також публікує свою статтю для сайту «НВ» «Конфлікт пам’ятей, а не проєктів. Бабин Яр та держава, хроніки нешвидкого реагування», у якій зазначає, що конфлікт навколо Бабиного Яру вийшов на політичну орбіту.

Козленко пише, що в тіні дискусії про Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» все ще залишається маловідомим державний проєкт меморіалізації трагедії Бабиного Яру. Втім, на думку автора, до так званого «державного» наративу меморіалізації Бабиного Яру існує не менше питань, ніж до Меморіалу, будівництво котрого ініційовано приватними особами.

«На відміну від МЦГБЯ (Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», – ред.), який має команду, структуру, (нехай і непрозоре, але стале) фінансування, «державний» проект не готовий до імплементації. Він не інституціалізований – наразі це всього лише багато в чому спірна концепція меморіалізації Бабиного Яру, підготовлена групою українських істориків на замовлення уряду, якого вже немає, й стосовно територій, які ніколи не фігурували в цьому замовленні», – пише Іван Козленко.

В своїй статті Іван Козленко також виклав 15-літню історію державної меморіалізації Бабиного Яру, яка досі не увінчалась успіхом. Автор наголошує, що ця історія і не могла бути успішною, адже для цього потрібен національний консенсус навколо трагедії Бабиного Яру.

Читайте також: