Гребти сильніше - загребти побільше? Як у столиці рятують веслувальний спорт

Будній день, стрілки годинника наближаються до пів на п'яту вечора…  Колись це був «час пік» для занять спортом для школярів на Матвіївській затоці Дніпра. З радянських часів вона є майданчиком для тренувань спортсменів з водних видів спорту. Тут і сьогодні тренуються хлопці та дівчата, які займаються академічним веслуванням, з різних спортшкіл і Олімпійського коледжу Івана Піддубного. Але тепер юних спортсменів тут дуже мало.

«Мене ось керівництво лає, чому дітей не набираю? - Скаржиться один із тренерів. - А у що я їх посаджу, якщо основний парк бази - це човни, яким вже за 30 років? Їх купували ще за часів СРСР, і вони давно застаріли. Ми реставруємо ці човни, треба ж хоч на чомусь тренувати дітей, але чемпіонів на таких ростити не можна!».

У 2016 році Управління молоді та спорту Київської міської держадміністрації почуло ці скарги і вирішило оновити парк човнів. З тих пір провело кілька великих тендерів. Останній закінчився цієї весни. Але розслідування «Главкому» доводить: дії чиновників спрямовані не тільки на покращення умов для юних спортсменів...

До тендера підпускають лише «білорусів»

«Влітку 2016 року ми дізналися про те, що Київська централізована бухгалтерія дитячо-юнацьких спортивних шкіл на замовлення ДЮСШ «Регата» оголосила тендер на закупівлю човнів для занять дітей-спортсменів і виділила на це 1,85 млн грн», - починає свою історію В'ячеслав Євмінов, заслужений тренер України з академічного веслування та президент спортивного клубу «Юка». На його діє виробництво з виготовлення плавзасобів. Це підприємство хотіло взяти  участь у тендері, та виявилось, що зробити це не так просто. «Знайти на сайті держзакупівель ProZorro інформацію ми своєчасно не змогли. А коли таки знайшли, то подавати заявку було пізно, - знизує плечима Євмінов. - Але так ми з’ясували, що тендерне оголошення подавалось під заголовком «Інвентар для спортивних ігор на відкритому повітрі для ДЮСШ «Регата». І тільки у самій тендерній документації в дужках було вказано, що саме закуповували - човни академічні, байдарки, тренажер для веслування. Підозрюю, що назву було подано таким чином саме для того, щоб не привертати зайву увагу до торгів».

Наступного року тендер на замовлення «Регати» провели навесні, на закупівлю плавзасобів місто виділило вже 2,48 млн. І цього разу навчена минулорічним досвідом «Юка» заявку таки подала.

«Окрім нас подався ФОП «Яхнієнко Олександр Васильович». Олександр Яхнієнко - добре відомий тренер, який працює в тій же ДЮСШ, але в цій історії він виступає як дилер Осіповічського заводу автомобільних агрегатів. Це - білоруський завод, де за ініціативи президента Лукашенка налагодили випуск човнів та іншого спортивного інвентаря, щоб не витрачати валюту та зберегти робочі місця, - пояснює В’ячеслав Євмінов. – Окрім того, був ще ФОП «Тюріна», цього учасника ми вважаємо технічним, бо ніякого виробництва в нього немає, тому потім він знявся з торгів».

На 2,48 млн грн ФОП «Яхнієнко» пропонував поставити 15 плавзасобів на 22 посадочних місця. В той же час «Юка», за словами Євмінова, пропонувала на цю суму виготовити 37 одиниць на 62 посадочних місця.

Приблизно за тим же сценарієм тендер відбувся і навесні цього року: оголошено його було у березні, з бюджету на закупівлю було виділено 2,5 млн грн. І знову переміг той самий дилер – ФОП «Яхнієнко». Цей підприємець і водночас тренер є підлеглим директора ДЮСШ «Регата» Сергія Шаля. Його пропозиція - 16 плавзасобів на 21 посадочне місце за 2,399 млн грн. «Юка», за словами Євмінова, пропонувала поставити 31 плавзасіб на 53 посадочних місця.

Додаток до договору, укладеного з переможцем цьогорічного тендеру

(для перегляду натисніть на зображення)

Підозри учасника тендеру, який пропонував, на його думку, значно вигідніші умови,  у КМДА коментувати не стали. Вадим Гутцайт, заступник директора Департаменту освіти і науки, молоді та спорту КМДА та очільник Управління молоді та спорту надав «Главкому» лише скупу інформацію про те, що «пропозиції до участі в ньому надійшли одразу від чотирьох підприємців: ФОП «Васільєва Наталія Валентинівна», ФОП «Панченко Андрій Володимирович», ПП «Спортивний клуб «Юка» та ФОП «Яхнієнко Олександр Васильович». Перший та другий учасники закупівлі не надали зразки своєї продукції, що засвідчено відповідними протоколами».

Що ж то за підприємці - ФОП «Васільєва Наталія Валентинівна», ФОП «Панченко Андрій Володимирович» - дає система clarity-project.info, яку було створено як базу даних та систему аналітики для тендерів ProZorro. Згідно з нею, пан Панченко керує дев’ятьма різними підприємствами, але жодної згадки про плавзасоби в його діяльності немає.

Не має жодного відношення до виготовлення чи навіть торгівлі човнами і підприємець Васільєва.

«На сьогодні в Україні, на жаль, немає багато підприємств, які б могли виконати замовлення за цими тендерами. Тому дійсно у нинішній ситуації треба або купувати човни за кордоном, або – у «Юки», - визнає віце-президент Федерації академічного веслування України Вадим Казнадій. – Двох ФОПів, які подавалися окрім Яхнієнка та «Юки» цього року, я не знаю. Але підозрюю, що це – технічні  кандидати, які потрібні, щоб провести нібито не упереджений тендер. А те, що такі прийоми практикуються, підтверджує те, що в минулому році роль такого ж технічного кандидата зіграла ФОП «Тюріна». Ця підприємець є родичкою одного з керівників ДЮСШ «Регата».

Зривати строки поставок дозволено

«Юка» також була змушена обидва рази знятися з торгів, хоча могла представити зразки товару. Але все впиралось у ще одну вимогу - строки поставок. За умовами тендеру човни мали бути на місці не пізніше 12 днів після підписання контракту з переможцем. А саме - у квітні  2017 року та у травні 2018-го.

Умови договору з переможцем тендеру передбачали жорсткі строки поставки товару 

(для перегляду натисніть на зображення)

«Термін поставки човнів обумовлений початком веслувального сезону. Продовження строку поставки контракту не є можливим, оскільки суперечить нормам чинного законодавства, а саме порушує ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», в якій вказано, що «умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону», - так пояснили умови тендеру в КМДА.

У той же час, згідно з інформацією про поставки човнів з Осиповічського заводу в Україну, яку «Главком» отримав від співробітників митної служби, ФОП «Яхнієнко» зірвав строки поставки у 2016 році. Човни надійшли в Україну не у вересні, як було зазначено в контракті, а у грудні. «Попливли» строки і у 2017 році, бо плавзасоби надійшли не до кінця квітня, а прибували в Україну трьома партіями, остання з яких надійшла аж у серпні.

Привезли товар до оголошення переможця?

Другою причиною того, що учасник з вигіднішою пропозицією знявся з тендеру, стало те, що умови закупівлі були виписані аж надто прискіпливо: наприклад, до човна спортивного байдарки-одиночки під вагу 75-85 кг вказані конкретні довжина, вага човна, дрібний інвентар, яким має бути обладнаний човен а, головне, - з яких матеріалів та які саме конструкції мають бути виконані.

Специфікації до спортивного човна виписані вкрай скрупульозно. Додаток до договору

(для перегляду натисніть на зображення)

Саме невиконання цих вимог стало причиною відмовити СП «Спортивний клуб «Юка», визнав Вадим Гутцайт. Він акцентує увагу на тому, що директор спортшколи Сергій Шаль у присутності директорів різних ДЮСШ ознайомився з товаром, який запропонувало це підприємство: «Відповідно до проведеного обстеження виявлено, що товар, заявлений учасником в тендерній пропозиції, відсутній, а якість наданого на обстеження товару не відповідає заявленим вимогам». Водночас у підприємця Яхнієнка, за даними керівника Управління КМДА, заявлений товар у тендерній пропозиції, є в наявності, а його якість відповідає заявленим вимогам».

Варто знати, що в цілому у веслувальному спорті згідно з правилами FISA (міжнародної Федерації веслувального спорту) характеристики човнів обмежуються лише їхньою вагою, але не використанням певних матеріалів у виробництві.

«Головний критерій - це вага. Матеріали виготовлення значення не мають, головне - щоб вона була не легше допустимої величини і мотор ніхто не причепив. Човен-одинак, наприклад, повинен бути не легше 14 кілограмів. Це для того, щоб якась команда, яка винайде матеріал легше, не використала його, бо за рахунок цього вона прийде швидше»,- пояснює тренер-викладач з академічного веслування Запорізької школи-інтернату Володимир Гапоненко.

Але припустімо, що в цьому випадку керівництво потурбувалося про безпеку дітей і таки прописало дуже детальні вимоги до човнів. Та виходить, що в своєму листі Вадим Гутцайт опосередковано підтверджує, що характеристики товару запропонованого одним із учасників тендеру дивним чином збіглися з дуже детальними специфікаціями, виписаними у тендерних умовах? Більше того, човни опинилися в наявності ще до оголошення переможця, попри те, що він їх не виготовляє.

Чи такі добрі «білоруси»?

Вадим Гутцайт переконує: вибір на білоруський товар впав не даремно: «Вказана технологія виробництва (у тендерних вимогах і на білоруському заводі  – ред.) застосовується світовими виробниками човнів Filippi та Empacher, але вони коштують у рази більше, ніж білоруські аналоги. Сучасна форма човнів, закуплених у Білорусії, виготовлена з матриць-аналогів світових виробників академічних човнів (Filippi або Empacher)».

На веслувальній базі «Славутич», на яку, серед інших, розподіляються човни після закупівель, є і «Юки», і «білоруси», і дуже старі латвійські «дзінтарси» та «німці». Тамтешні тренери порівнюють човни і відзначають, що на білоруському човні підставки під кронштейни зроблені з металу, який, за їхніми словами, боїться води, а отже, скоро іржавітиме. Показують, що у цього човна вже повідлітали шайби для кріплень кронштейнів, тому що метал не приварили, а поклали на гумовий клей. Поскаржилися і на недостатню жорсткість плавзасобу.

Тренер Ігор Кроль розповідає, що під час виробництва «білоруса», який заявлений як гоночний, не враховані вимоги до його ваги. Вона складає 30,5 кілограмів в той час, як вага  гоночного човна-двійки має бути 27 кілограмів. Це важливо, бо під час змагань на човні, який важчий на 3,5 кіло, команда з такими ж спортивними навичками приречена прийти пізніше, ніж конкуренти. «Тому важкий човен не виходить на змагання, а перетворюється у звичайний тренувальний», - пояснює Кроль. 

У контракті між ДЮСШ та ФОПом «Яхнієнко» чітко вказано, що у випадках неполадок постачальник усуває «огріхи» власним коштом. Та й у своєму листі Гутцайт зазначив, що постачальник «надає гарантію на свій товар протягом 24 місяців з моменту поставки».

Відповідь КМДА «Главкому»

(для перегляду натисніть на зображення)

Та тренер Євген Борецький пояснює, що з виникненням проблем у Білорусь ніхто нічого вже не відправляє. Він визнає, що у човнів «Юки» теж є недоробки. «Їх вистачає! Тільки от якщо з їхнім човном трапиться проблема, то виробник поруч і швидко їх усуне. Окрім того вони дають три роки гарантії, ремонтують безкоштовно».

Ігор Кроль додає: «Найнеприємніше те, що в Білорусі не так давно були змагання, відбір на Чемпіонат Європи серед юніорів. І жоден білоруський спортсмен на «рідному» човні не ганявся!».

Тоді заради чого проводяться такі закупівлі?

Згідно з прайсом ЗАТ «Осіповічського заводу автомобільних агрегатів» на момент проведення київського тендеру навесні 2017-го, коли на закупівлі виділили 2,48 млн грн за поточним курсом білоруського рубля, партія придбаного товару мала коштувати близько мільйона гривень. І це за умови, що покупець обиратиме найдорожчі позиції у прайсі з найповнішою комлектацією.

Навіть враховуючи витрати на доставку човнів, підприємець Яхнієнко міг би доставити до Києва ще одну таку ж партію човнів!

Приблизно ж такі ж умови для переможця тендеру були і цього року. На закупівлю товару Управління виділило 2,4 млн грн. Водночас інформацію для аналізу бралась з уже оновленого цьогорічного прайсу білоруського заводу.

(для перегляду натисніть на зображення)

Альона Медвєдєва для «Главкома»