Збили 20 російських ракет за одну ніч. Ексклюзив з Героєм України, зенітником Кирилом Перетятьком
«Найскладніші повітряні цілі – «Калібр» та Х-101. Ворог почав ці ракети модернізувати»
Ледь не щоночі (а ворог здійснює масові комбіновані повітряні атаки вглиб України саме вночі) наші ракетники виходять на «полювання». Ми небагато знаємо про цих людей. Зокрема, й тому, що частина їхньої роботи є засекреченою.
Кирило Перетятько – командир зенітного ракетного підрозділу Протиповітряних сил. Зі своїм колективом виконав 145 пусків ракет і знищив 139 цілей. В активі – збиті крилаті ракети Х-101, Х-55, Х-555, «Калібр» та ударні безпілотні літальні апарати.
Підрозділ Перетятька унікальний за кількістю збитих за короткий час повітряних цілей. Влітку 2023 року підрозділ Перетятька у зоні відповідальності Повітряного командування «Захід» провів найважчий бій. Він знищив 20 крилатих ракет та сім безпілотників Shahed («Шахед»). Протягом наступних 10 діб було збито ще 14 крилатих ракет, зокрема та 12 «Калібрів». До переліку за цей час також додалися знищені дев’ять ворожих дронів Shahed.
Після такого «урожаю» 28 вересня 2023 року президент України нагородив Кирила Перетятька званням Героя України – за особисту мужність і героїзм, самовіддане служіння українському народові.
В ексклюзивному інтерв’ю «Главкому» Кирило Перетятько розповів про роботу «богів війни» з Nasams, Iris-T і Patriot, про удосконалення тактики ворога і найскладніші повітряні цілі, які довелося збивати.
У ту легендарну ніч влітку 2023 року, коли було знищено 20 крилатих ракет та сім безпілотників, в якому регіоні працював ваш підрозділ і який об’єкт ви прикривали?
Про регіон, на жаль, я не можу говорити. Зазначу лише, що це був захист дуже важливого об’єкта.
Чому настільки складно було працювати тієї ночі? Так сталося, що на ділянці, куди все це летіло, наш підрозділ опинився на самоті, з суміжних підрозділів поряд нікого не було. Я організовував протиповітряну оборону цього об'єкта прикриття.
Обрав навчатися на військового, хоча в родині військових не було
Росіяни проклали маршрут удару таким чином, що ніхто з наших колег не зміг «зачепити» цілі, які йшли просто на наш підрозділ. Інших варіантів, аніж відбивати атаку самостійно, не було. Опісля, пригадую, по російському ТБ говорили: «всі цілі знищено», що було абсолютною неправдою. Бо це ми їх збили, а не вони нас знищили.
З російського боку це був потрійний масований удар. Спочатку завдали удар «Калібрами». Перша ракета цього типу летіла, як приманка, на висоті 5 км всі підрозділи її супроводжували, але ніхто не збивав, бо вона не заходила в зону ураження. Як тільки ми змогли її «дістати», то збили.
Далі під прикриттям цього «Калібра» на малих висотах йшли ще дев’ять «Калібрів» одночасно на малих висотах – всього 100-200 метрів.
Тактико-технічні характеристики радянських комплексів, таких як БУК М–1, С–300, які стояли на озброєнні у ЗСУ до того, як надійшли західні системи, такий складний спланований удар не змогли би відбити, вони були б спроможні тільки верхню ціль уразити. А нижні, які заходили під прикриттям, просто б не виявили. Отож ці дев’ять «Калібрів» могли би влучити в об’єкт прикриття.
Але новий зенітно-ракетний комплекс, яким ми користуємося, зміг це все виявити, і ми відбили комбіновану атаку. Після того дозарядили ЗРК. Цієї ж ночі після ракетної атаки була ще й атака «шахедами», які йшли з Криму прямо на наш об’єкт. Здається, їх 10 чи 11 було. Командування мені дозволило знищити дев’ять БпЛА типу «шахед». Але і це було ще не все, бо за ними одразу з’явилися чотири ракети «Калібр», з якими ми також впоралися.
«Можу скласти свій рейтинг систем ППО, які стоять у нас на озброєнні»
Які сучасні системи є у вас на озброєнні, які дозволили відбиту комбіновану атаку ворога?
Це не настільки сучасні системи, якщо говорити про їхній вік, вони старенькі, але від цього не менш ефективні. Мова про західні системи, які дуже добре себе показують, насамперед це Nasams та Iris-T.
Я навіть можу скласти свій особистий рейтинг систем протиповітряної оборони, які стоять у нас на озброєнні. Маю право це робити тому, що проходжу службу в зенітних ракетних військах та навчався на них, ми різними системами управляли.
На перше місце поставлю Patriot, навіть старі модифікації. Patriot – це найефективніша система для своїх завдань, тобто насамперед для ураження балістичних ракет.
На друге місце поставлю Nasams, на третє – Iris-T. Хоч Nasams за дальністю виявлення цілей та дальністю ураження поступається Iris-T, але це дуже гнучка система, яку можна цікаво використовувати, якщо нестандартно мислити.
Зокрема, можна її пускові установки розтягувати на значну відстань одна від одної, адже зона ураження залежить від місцезнаходження пускових установок. У Nasams використовується ракета з радіолокаційною голівкою самонаведения. Це скорочує час на обстріл цілі та дозволяє виконати відбиття повітряного удару з різних напрямків та різних висот.
Nasams може використовувати інформацію від додаткових джерел радіолокаційної розвідки, як від ЗРК, так і від літаків – тобто знищити ціль, маючи про неї інформацію з різних джерел. Комплекси С-300 та «Бук» цього робити не можуть, вони використтовують лише власну інформацію від власних засобів розвідки.
У чому переваги, унікальність Patriot?
Це єдиний з'єднаний ракетно-зенітний комплекс у світі, який ефективно знищує балістичні ракети і здійснює самоприкриття. Він також може знищувати повітряні цілі на великій відстані. На ньому встановлюється ракета, яка має дуже якісну перешкодозахищеність (ракети PAC-2 та PAC-3).
Як ухвалюється рішення, коли, по яких цілях яке озброєння застосувати?
У нас є професійне командування, яке має дуже великий досвід управління повітряними операціями. Наприклад, коли я виконую задачу з прикриття якогось об’єкта, мені настанови дає командування щодо конкретно моєї місії. Тобто дають мені інформацію про те, скільки планується засобів повітряного нападу та їхні типи, скільки, можливо, буде цілей для знищення. Це для того, щоб ми правильно використовували можливості та ресурс свого ЗРК. Зокрема, якщо потрібно, виставили додаткові мобільно-вогневні групи з ПЗРК. Іноді ЗУ-23 (радянська саперна зенітна установка – «Главком») до них додають для прикриття об’єкту, можуть бути також Gepard (німецька зенітна самохідна артилерійська установка виробництва компанії Krauss-Maffei в співпраці з іншими підприємствами) та інші засоби.
Операції з використання Patriot планує командування Повітряних сил. Якщо пам’ятаєте, у лютому і березні цього року був літакопад. От це був приклад вмілого використання комплексу Patriot, інших наших зенітних ракетних військ та якісної організації командуванням місії зі знищення ворожих літаків.
Наскільки тривалий процес підготовки військових, які працюють з Patriot? Чи потрібно з нуля готувати військового, який раніше працював на радянських ЗРК?
Якщо людина навчилася їздити на велосипеді однієї марки і пересіла на іншу, вона ж все одно поїде, просто відчує певні зміни через відмінність велосипедів. Так і тут. Радянські і західні комплекси відрізняються. Але якщо ти офіцер сил Протиповітряної оборони, то ти розумієш ціль, її параметри, траєкторії руху, аеродинамічні властивості цілі, її можливості.
Якщо ти розумієш противника, логіку його дій, то ти зрозумієш, як знищувати цілі хоч радянською системою, хоч західною. У західних системах ти бачиш додаткові можливості, аби знищити ціль. Чим довше працюєш на західних системах, тим більше набуваєш досвіду роботи. Потім ділимося цим досвідом з партнерами, які його використовують для модернізації своїх систем.
Раніше військові озвучували бажану тривалість для підготовки українських пілотів на F-16: від пів року до одного року. Який час необхідний для підготовки операторів для Patriot?
Відповім вам так: на Patriot навчаються довше, ніж на інших комплексах. Тому що у них складніша система. Важливо ще одне: людина повинна добре володіти англійською мовою, тому що не вдасться перекладати в Google команди управління, їх потрібно просто розуміти.
Наскільки використання мобільних вогневих груп здешевшує знищення «шахедів» у порівнянні з ракетами? Коли саме українські протиповітряні сили почали застосовувати проти «шахедів» мобільні вогневі групи?
У сотні разів дешевше «шахеди» знищувати засобами мобільних вогневих груп. Найефективніші для цього використовувати радянські ЗУ-23, «Тунгуску» (зенітно-ракетний гарматний комплекс 2С6 – «Главком»), а також німецьку зенітну самохідну артилерійську установку Gepard. Улітку минулого року ще було дуже мало розгорнуто мобільно-вогневих груп. Пік їхнього розгортання прийшовся на осінь 2023 року.
Patriot – це єдиний ракетно-зенітний комплекс у світі, який ефективно знищує балістичні ракети і здійснює самоприкриття
Чимало розмов зараз про те, що Україні не вистачає систем ППО, зокрема Patriot, бракує також ракет для цих систем. Наскільки цей дефіцит відчутний?
З цим питанням краще звернутися до командування Повітряних сил. Я лиш можу сказати, що у нас усе буде добре, а якщо подивитися далі в часі, то ще краще. Ми зможемо добре прикрити небо, коли прийдуть додаткові літаки, на які ми чекаємо. Тоді ще більш якісно організуватимемо протиповітряну оборону.
Час від часу зустрічаємо повідомлення, що росіяни досягли цілі такими ракетами, як «Циркон» чи «Онікс». У чому особливість цих ракет? Чому так складно їх збивати?
Складно – через недостатню кількість зенітних ракетних комплексів, які зможуть знищувати балістичні ракети, зокрема ті, про які ви кажете. От давайте порівняємо Україну з Ізраїлем, який на практиці також знищує балістичні ракети. Розміри двох країн неспівмірні, а водночас насиченість системами ППО в Ізраїлі дуже велика. Якби у нас була подібна концентрація систем ППО, як в Ізраїлі, наше небо на 100% було би захищеним.
«Найскладніші для ураження крилаті ракети «Калібр» і Х-101»
Для вас особисто яка ворожа ціль найскладніша для ураження?
Для мене найскладніша повітряна ціль – це крилаті ракети «Калібр» та Х-101. Ворог почав ці ракети модернізувати, використовувати з тепловими пастками, які вони скидають перед об’єктом удару для відведення ракет з інфрачервоною голівкою самонаведення та ракет ПЗРК. Це по-перше. По-друге, вони використовують дуже потужні системи радіоелектронної боротьби на ракетах, що не дає можливості їх якісно супроводжувати та знищувати певними типами ЗРК.
Окрім того, у Х-101 почали використовувати бойову частину з касетним зарядом. Тобто якщо таку ракету було підбито десь у повітрі, вона розірвалася, але все одно завдасть удару. Дай боже, якщо впаде у полі, але тоді поле потрібно довго розміновувати. Іноді такі ракети використовують подвійний запас бойової частини, тобто не 500 кг, а 1000 кг.
Найнебезпечнішою, найбільш безглуздою я вважаю ракету Х-22. Вона дуже швидкісна, дуже потужна і дуже неточна. Тому коли її застосовує Російська Федерація, вони часто потрапляють у житлові будинки, у торговельні центри, через це дуже багато жертв. Бо це хоч дуже стара ракета, але вона дуже швидкісна, і її важко знищити. Саме тому нам потрібно більше систем протиповітряної оборони.
Чому ж тоді російська аеробалістична ракета «Кинджал» серед українців найбільш демонізована? Наскільки складно її збивати, у чому її унікальність?
Аеробалістична ракета «Кинджал» збивається тільки одним ЗРК (Patriot), яких не так багато, щоб захистити весь повітряний простір нашої держави. Тому вона є найскладнішим для ППО засобом повітряного удару противника.
Кириле, розкажіть про себе. Звідки ви, яку освіту маєте, чому вирішили піти шляхом військового?
Я сам з Дніпропетровської області. Після закінчення школи думав, куди піти навчатися. Мені порекомендували йти у військовий Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба на факультет зенітно-ракетних військ. Обрав навчатися на військового, хоча в родині військових не було, хіба що якщо згадати дідуся, який брав участь у Другій світовій війні. Приємні спогади з навчання залишилися. Там працюють дуже досвідченні викладачі, які багато чому нас навчили.
Почалась війна, сталася анексія Криму, війна на Донбасі. Я брав участь в антитерористичній операції у військах ППО. Повномасштабну війну зустрів у Харкові на бойовому чергуванні.
Чи очікували ви повномасштабну війну? Розуміли, що вона неминуча?
Скажу вам, що особисто я очікував, що війна почнеться раніше, до 24 лютого. Ми бачили, як Росія проводила свої навчання, як стягувала війська, техніку до кордону з Україною. Як розгортала польові госпіталі.
Михайло Глуховський, «Главком»
- Як стати пілотом F-16. Фаховий розбір
- Герой України Богдан Магаляс: Хочу повернутись додому, обійняти батьків. Подарувати їм онуків…
- Герой України, снайпер Василь Б.: У країні війна, а в Києві – свято. На це боляче дивитися
- Герой України Андрій Орлов: «Як же ми вас чекали!» – слова, які найчастіше чуємо на Херсонщині
- Герой України Да Вінчі: Наші території треба звільняти силовим способом. Не бачу іншого шляху
- Герой України Олег Лакуста: Майбутня перемога – не привід розслаблятися
- Збив літак без жодного пострілу. Інтерв’ю із Героєм України Ярославом Мельником
- Герой України Олег Голіней: Тим, хто працює на Himars, я боюсь навіть телефонувати
- Олег Грудзевич. Командир, який вивів свій підрозділ з окупованого Маріуполя
- Герой України Ростислав Козій: Російські кадрові військові воюють гірше за сепарів
- Герой України Ілля Вергун: Захід ще не до кінця розуміє, яка йде війна
Коментарі — 0