Кирило Кернес: Батько не піддавався лікуванню: його мучили, насильно тримали, аби захопити владу у Харкові

Із моменту смерті мера Харкова Геннадія Кернеса в німецькій клініці «Шаріте» минуло майже три роки. Але реальні обставини останніх днів одіозного політика, як і підґрунтя замаху на нього в 2014 році, досі залишаються нез’ясованими. Відхід з життя Кернеса співпав з місцевими виборами та переходом влади до нинішнього керманича міста Ігоря Терехова. Наразі дехто з родичів померлого ексмера збираються довести: зміна влади у Харкові відбулася у нелегітимний спосіб.

Нагадаємо, що мерську кампанію 2020 року Кернес майже не проводив, перебуваючи за кордоном на лікуванні з серйозними ускладненнями від коронавірусу. Але це не завадило йому перемогти вже в першому турі з результатом  60%. Лідерство на виборах в міську та обласну ради також захопила іменна партія «Блок Кернеса – Успішний Харків».

Після оприлюднення результатів, яке відбулося 4 листопада 2020 року, почалося найцікавіше. Задля того, аби Геннадій Адольфович знову був оголошений мером, потрібно було, аби він склав присягу. Але на той час він вже перебував в німецькій клініці, і незрозуміло було, в якому стані знаходився переобраний міський голова. Оточення Кернеса запевняло, що він є дієздатним і скоро повернеться в країну. Але якихось переконливих доказів цьому оточення Кернеса не наводило, окрім кількох фотографій прикутого до лікарняного ліжка виснаженого пацієнта.

Аби пришвидшити процес вступу в повноваження нового-старого мера та запуск роботи міськради, вона ще 2 грудня (майже за місяць після підведення результатів виборів) зібралася старим складом і змінила регламент. Згідно з цим рішенням, на першій сесії нового депутатського корпусу мав головувати не мер, а обраний депутатами головуючий.

Дебютна сесія нового складу міськради відбулася 9 грудня. Голова Харківського тервиборчкому Олена Мозгова винайшла цікаву аргументацію, аби привести до присяги переможця виборів, який був відсутній в країні. Вона трактувала закон так: якщо Кернес вже складав присягу мера в листопаді 2010 року, то повторно цю процедуру йому виконувати необов’язково. Згодом Харківська прокуратура відкрила проти Мозгової провадження за таку самодіяльність.

Врешті Кернес заочно був офіційно оголошений міським головою, який при цьому керувати містом з об’єктивних причин був не в змозі. За таких обставин повноваження виконувача обов’язків голови міста переходять до секретаря міськради, кандидатуру якого виносить на голосування мер. Але, змінивши попередньо регламент, депутати обрали головуючим замість мера першого заступника міського голови, екссекретаря міськради Олександра Новака. Останній оголосив про вибори нового секретаря і поставив на голосування кандидатуру одного з давніх соратників Кернеса Ігоря Терехова. Підставою для цього став нібито надісланий на e-mail міської ради лист з цифровим підписом мера, що викликало у деяких депутатів підозри у банальній підробці.

17 грудня 2020 року стало відомо про смерть Кернеса, і Терехов став виконувачем обов'язків міського голови. Вже у цьому статусі він направив до Верховної Ради звернення щодо призначення позачергових мерських виборів, які відбулися 31 жовтня 2021 року. За цей час Терехов встиг позиціонувати себе як наступника популярного у місті Кернеса, домовитися з місцевими елітами і переміг на виборах, набравши ледь більше 50% голосів.

Один з синів покійного мера Кирило Кернес впевнений: у момент перебування його батька в «Шаріте» у Харкові була організована масштабна містифікація, метою якої було повзуче захоплення влади у місті. У цій оборудці Кирило Кернес звинувачує безпосередньо Терехова. Син Кернеса запевняє: його команда юристів вже зібрала документи, які виставлять нинішнє керівництво міста в дуже поганому світлі. Щоправда, усіх козирів Кернес-молодший поки не розкриває. Тому питання відкрите: чи вони в нього насправді є?

Конфлікт Кирила Кернеса з діючою владою Харківщини має свою історію. Після місцевих виборів він очолював фракцію «Блок Кернеса — Успішний Харків» в Харківській облраді, але в жовтні минулого року фракція змінила керівника, а в грудні Кернес вийшов з її складу через те, що «фракція перестала працювати на успіх Харківщини», а область «почала відверто управлятися ззовні». У колишніх соратників Кернеса – інше пояснення розриву стосунків з носієм знакового прізвища: вони звинуватили екслідера зокрема в тому, що з початком війни він начебто самоусунувся від керівництва фракцією та не висловив своєї позиції щодо російської агресії. Зараз Кернес-молодший судиться за право на партійний бренд.  

В інтерв’ю «Главкому» Кирило Кернес розповідає, чому він був змушений залишити Україну, як, за його версією, Терехов і Ко здійснили переворот в Харкові та оцінює ідею запровадження у прифронтовому мегаполісі військової адміністрації.

Чим ви займаєтеся після відходу з активної політики і де перебуваєте?

Я не йшов з політики, як і раніше лишаюсь депутатом Харківської обласної ради. Щодо моєї діяльності, то я так само працюю для міста і харків’ян, займаюся волонтерською діяльністю, допомагаю військовим. Хоча зараз перебуваю не в Україні. Війну я зустрів удома, спали ми на підлозі близько 20 днів, була реальна загрози життю з різних боків. Вся моя сім'я перебувала під вимушеною охороною. Тому я вирішив задля безпеки своїх двох дітей їх вивезти. І десь у середині березня 2022 року я перетнув кордон. Я – батько-одинак (дружина Кирила Кернеса Яна померла за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року – «Главком»), у мене є неповнолітні діти, і я маю абсолютно законні підстави виїжджати.

Повернімося до першої сесії новообраної Харківської міськради 9 грудня 2020 року, коли ваш батько перебував у критичному стані в німецькій клініці «Шаріте», але тим не менш був проголошений міським головою. Тоді нинішнього мера Ігоря Терехова нібито на підставі електронного листа від Кернеса було обрано секретарем міськради, а після смерті вашого батька Терехов фактично очолив місто і згодом виграв вибори, позиціонуючи себе як «ставленик і наступник Кернеса». Свого часу ви казали, що з командою юристів працюєте над тим, щоб встановити істину в цьому питанні. Вже можете розповісти свою версію того, що тоді відбувалося насправді?

Знадобилося кілька років, щоб встановити хронологію подій, діючих осіб і роль кожного в тому, що відбулося. Сьогодні з усією відповідальністю можу сказати, що з того моменту, як батько був доправлений до німецької клініки «Шаріте», тобто 16 вересня 2020 року, посадовці Харківської міської ради здійснили низку фальсифікацій рішень міського голови, яким був на той момент Геннадій Кернес. Це робилося з метою захоплення влади у місті. Для цього був створений фейковий електронний підпис Кернеса, який незаконно багаторазово використовувався для дій, які приносили цим особам особисту вигоду. У нас є документальні докази формування цього ключа 17.09.2020 у період з 15 до 16 години з ІР-адреси комунального підприємства Харківської міськради сторонньою людиною, а не Геннадієм Кернесом, який у цей час перебував у реанімаційному відділенні в Берліні і був підключений до апарату життєзабезпечення та без засобів зв'язку. Згідно із законодавством, виключно Геннадій Кернес мав право сформувати електронний ключ. У разі формування ключа не особисто власником ключа, такий ключ вважається скомпрометованим. І будь-які правочини, документи, заяви, підписані за допомогою скомпрометованого ключа є юридично нікчемними.

Як рідний син Геннадія Кернеса, я отримав доступ до медичної документації в клініці «Шаріте», яка стосується стану його здоров'я під час перебування в клініці. Детально вивчивши та проаналізувавши її разом з експертами з Німеччини та України, можу заявити: рішення, які ухвалювалися на той час низкою посадових осіб Харківської міськради від імені Геннадія Кернеса, ухвалювалися абсолютно без участі мого батька. Найближчим часом команда юристів, з якими я працював, надасть ЗМІ та громадськості дані, як покроково це все відбувалося: як фальсифікувалися рішення, хто брав участь у цьому, які конкретні рішення були прийняті з метою захоплення влади і обману харків'ян.

А що з розслідуванням, яке вела прокуратура щодо можливої підробки електронного підпису Кернеса?

Жодних реальних дій у цьому розслідуванні не проводилося. Хоча справа, здавалося б, є резонансною. Тож згодом її було передано районному управлінню поліції. Слідство просто не було зацікавлене в реальному розслідуванні і встановленні істини. Тож довелося все робити самостійно.

Пропозиція нібито від Кернеса на призначення Терехова секретарем міськради і протокол створення цифрового підпису

На сьогодні моїми юристами зібрані документи і докази, які дають підстави стверджувати, що групою посадових осіб на чолі з Ігорем Тереховим заздалегідь усвідомлено був розроблений і згодом повністю реалізований план захоплення влади в Харкові. Усі матеріали та документи будуть надані слідчим та прокурорам для розслідування. Сподіваюся, воно буде об'єктивним та неупередженим.

Які наслідки це розслідування матиме, враховуючи, що, за вашою версією, раніше прокуратура лише його імітувала?

Ми живемо у правовій державі, то ж якщо слідство та правоохоронні органи встановлять, що ці особи є винними, вони мають бути покарані. Просто ніхто не займався цим так глибоко, як я, і мало хто розраховував, що комусь воно буде потрібно. Все-таки моя настирливість і батьківські гени не дають можливості лишити це все так. Коли я вперше почув цю інформацію від юристів, то, чесно кажучи, не повірив, зібрав дещо більшу команду і змусив ще раз перевірити. Були певні складнощі бюрократичного характеру, які треба було спочатку вирішити перед одержанням медичних документів з клініки. Але все підтвердилося, сумнівів нема.

«Причина смерті Кернеса – відключення від системи життєзабезпечення 14 грудня 2020 року»

Ви з’ясували: Кернес заразився коронавірусом від доглядальниці чи його заразили умисно?

Про те, як він заразився і де, точно сказати не можу, бо цього, мабуть, ніхто не знає. Але причиною смерті Геннадія Кернеса стало відключення його від системи життєзабезпечення 14 грудня 2020 року. Після чого серце вже не витримало, і він помер 16 грудня 2020 року, а зовсім не 17 грудня, як нам всім казали. І я вам, як старший син, можу гарантувати: родина на це відключення згоди не давала.

А чого ж тоді відключили? Геннадій Адольфович вже не піддавався лікуванню?

Не піддавався лікуванню, згідно з документами, він набагато раніше. І людям, яким треба було захопити владу, потрібно було, щоб пройшла перша сесія міськради, відбулися призначення, а потім людину вже можна було відключати. Тобто його мучили, насильно тримали.

Пацієнт був при свідомості?

Ні, він перебував у маренні.

А хто тоді дав добро на відключення, якщо родина цього не робила?

Я знаю, хто це зробив. Цю інформацію озвучать трішки пізніше, і думаю, що вона збентежить багатьох.

Окрім версії про ускладнення від Covid-19, була також інформація, що ваш батько пережив інсульт.

Covid-19 був лише однією з причин погіршення його стану. Він був тяжким пацієнтом, і в нього було багато різних захворювань. Враховуючи те, скільки замахів було здійснено на батька і як він з них вибирався, не було сумнівів, що він і тут вибереться. Але нас обманули – давали надію, що все буде добре, а насправді люди, що організували захоплення влади в місті, вже розуміли, що відбувається.

Вашого батька запізно транспортували до Німеччини чи вже там щось трапилося?

Питання полягало не в тому, що його запізно транспортували або щось трапилося в Німеччині. Просто в силу ускладнень і реабілітаційних операцій в нього був букет хвороб, з якими він потрапив до «Шаріте». Лікарі робили все можливе, але, на жаль, дива не сталося.

Яку роль в цій історії відігравали пасинок Кернеса Родіон Гайсинський та бізнесмен Павло Фукс, які були весь цей час поруч із Кернесом в «Шаріте»? На відміну від вас, до речі.

Наскільки мені відомо, вони займалися лікуванням та його оплатою. Про якісь інші їхні ролі мені нічого невідомо.

Ви з ними не спілкувалися? Ви ж не могли не цікавитися у них, що там відбувалося.

Звісно, але вони не сильно ділилися якоюсь інформацією. Вони так само журяться, як і я. З Фуксом я особливо і не спілкувався, і зараз не спілкуюсь.

Фукс та Гайсинський перебували у Німеччині до моменту смерті Кернеса?

Не слідкував за їхніми переміщеннями.

Хто підігрівав інформацію, що мер от-от повернеться до Харкова? Це ж саме Фукс з Гайсинським робили селфі, які доводили, що Кернес перебуває при тямі. Таким чином, виходить, що вони грали в одну гру з тими, хто, як ви кажете, займалися фальсифікаціями електронного підпису Кернеса і незаконно захоплювали владу у місті.

Це треба у них питати, я був зосереджений на інших питаннях, про які вже згадував раніше.

Павло Фукс та Родіон Гайсинський робили з клініки «Шаріте» фото, які мали довести, що Геннадій Кернес ще живий і ось-ось повернеться

Терехов казав, що Кернес виходив на зв’язок з ним, перебуваючи в Німеччині.  Телефон вашого батька після його смерті потрапив вам до рук в рамках вашого розслідування?

Ні, такого доступу не було.

«Батько не залишив заповіту»

Після смерті вашого батька його дружина Оксана Гайсинська стала власницею ТОВ «Діамант 2006», якому належать земля та будівлі у центральній частині Харкова. Загалом, за підрахунками журналістів, нині Гайсинська та її син Родіон Гайсинський заволоділи активами на 1,3 млрд грн. Більшість власності на них офіційно була переписана після смерті Кернеса. Який спадок вам дістався після смерті батька? Чи задоволені в цілому розподілом активів між іншими членами сім’ї?

Суперечок стосовно якихось активів, які належали Геннадію Кернесу, в сім’ї немає. Батько не залишив заповіту, і всі законні члени родини отримали рівномірно частки майна, яке йому належало. Щодо тієї фірми, про яку ви згадали, краще запитати в Оксани, мені про фірму нічого не відомо. Що стосується будь-яких підрахунків з боку журналістів та озвучених цифр, то це все явно перебільшення. Можу тільки констатувати, що в родині жодних фінансових або майнових суперечок щодо спадку немає.

У ЗМІ була інформація про те, що батько подарував вам 30 млн грн, коли ви стали депутатом облради у 2020 році. Якщо не секрет, у вигляді «живих» грошей чи якихось акцій?

Це були гроші, готівка.

Ви щось вже придбали за них?

Нічого не придбав, з ними все гаразд. Це мої особисті гроші, і даремно вони не будуть витрачені.

Під час мерства Кернеса на ньому були зав’язані ледь не всі бізнес-процеси в Харкові. Наскільки активним після його смерті був переділ власності в місті?

Звісно, дерибан був одразу після смерті і зараз відбувається. Харківська область розташована найближче до країни-агресора, і при цьому міська влада на оборону міста та допомогу військовим практично нічого не витрачає. Це ж відкрита інформація. Вони квіти саджають, фонтани намагаються увімкнути, будують підземні школи, а сумнозвісний будинок на Салтівці – на Наталі Ужвій, 82, де цілий під’їзд обрушився, – тільки за два роки почали розбирати. Де всі його мешканці живуть? Цим, наскільки мені відомо, ніхто не займається, а вже скільки часу минуло. Пріоритети у міської влади зовсім інші.

Саме це ви мали на увазі, коли виходили з фракції «Блоку Кернеса – Успішний Харків» в облраді зі звинуваченнями, що вона «перестала працювати на успіх Харківщини»?

Партія, яку будував мій батько, після його смерті перетворилася у закритий кооператив з відстоювання особистих інтересів. Навіть з огляду на те, що ця партія заснована моїм  батьком і наше прізвище присутнє у назві, я все одно не міг далі перебувати в цьому закритому акціонерному товаристві. Така позиція має три складові – політичну, юридичну і моральну.

Політична полягає в тому, що в останні дні життя мого батька відбувалося стопроцентне захоплення влади. З часом стало очевидно, хто насправді хвилювався за нього, вірив в його перемогу над хворобою, а хто займався інтригами. Я зрозумів, що ці люди насправді не є командою Геннадія Кернеса, його соратниками та  друзями, а зацікавлені лише в дерибані його спадку. Зараз дії цієї політичної сили прямо протилежні її назві.

А моральна складова – в тому, що всі обіцянки, які гучно давалися щодо увічнення пам'яті мого батька після його смерті, не були виконані. Що зробили, – встановили пам'ятник на кладовищі, і це зробили справжні друзі, а не міська влада чи особисто Ігор Терехов.

На могилі Геннадія Кернеса встановлений пам’ятник з його фірмовим жестом

Наприклад, щодо перейменування колишнього парку Горького був проведене опитування в «телеграмі», в якому брало участь понад 60 тис. харків'ян. Більша частина з них підтримала ініціативу назвати парк іменем Кернеса, після чого я подав заяву про участь в сесії міської ради, де хотів донести позицію харків’ян. Але мене злякалися з надуманих причин, не допустили до сесії і в результаті назвали парк просто Центральним.

Ну, парків все ж не так багато,  а як щодо перейменування вулиці?

Ані вулиці, ані провулка – нічого. Хоча Терехов багато разів це привселюдно обіцяв. Тому ці люди не мають права ані використовувати прізвище Кернеса, ані казати, що вони є його наступниками. У більшості вони просто справжні зрадники і стерв’ятники, які після його смерті розтягували той Харків, за який боровся мій батько, аби робити його кращим містом в Україні.

Ваш батько все ж таки справляв враження людини, яка розбирається в людях. А ви тепер кажете, що його оточували суцільні зрадники та стерв’ятники. Він, до речі, розглядав варіант із наступником ще коли був живий, але вже зрозуміло було, що не витягував фізично таку роботу?

Він, звичайно, розглядав такий варіант, але цим не ділився.

Тобто той же Терехов міг бути в цьому шорт-листі?

Не думаю. Навіть так скажу: це точно був не Терехов. 

«Терехов, по суті, – «кнопка»

Ви розповіли про свою аргументацію виходу з «Блоку Кернеса», а от ваші колишні однопартійці мають іншу версію. Рішенням фракції «Блок Кернеса – Успішний Харків» вас було усунено від виконання обов’язків голови. Основною причиною, як заявили депутати, стало те, що ви з початку війни самоусунулися від роботи і жодного разу не висловили своєї позиції щодо військової агресії Росії проти України.

Звісно, це абсолютна брехня. ЇЇ легко можна спростувати результатами мого голосування 9 травня 2022 року на сесії облради. Їх можна на офіційному сайті подивитися. У мене, як людини, яка любить своє місто і країну, позиція може бути тільки одна: я засуджую агресію Росії і підтримую територіальну цілісність та незалежність України. І ця моя позиція знайшла своє вираження у відповідному зверненні, яке було проголосоване в той день. У мене завжди була повна комунікація з тими депутатами, які цього хотіли, і з початком повномасштабної війни нічого не змінилося. Але я став заважати саме тому, що я – Кернес. І коли я почав підіймати питання та обіцянки, з якими партія йшла на вибори, їх не хотіли чути. Тому я і прийняв рішення, що мені з ними не по дорозі.

А що це за обіцянки, які були для вас такими принциповими? Ну, окрім назви парку...

Наприклад, після початку повномасштабної війни деякі депутати від цієї політичної сили, перейшли на бік ворога. Є кримінальні справи проти них, але у керівництва партії чомусь до них нема жодних питань, і вони залишаються у партії.

А чому, якщо згадок про Кернеса так не люблять, то досі лишають його прізвище у назві партії?

Якраз через це я подав до суду, аби вони припинили використовувати прізвище батька у назві, а також були визнані недійсними знаки для товарів і послуг, які зареєстровані за політсилою. Доходить до абсурду: їхні юристи стверджують, що на картинці з логотипом партії зображений не Кернес, і взагалі у її назві мається на увазі не той Кернес, а якийсь інший. Ви ж бачите, що вже навіть на сітілайтах, білбордах немає його прізвища: тільки друга частина назви – «Успішний Харків». Але при цьому офіційно та юридично змінювати назву партії вони не збираються.

З вами намагалися вирішити ситуацію в досудовому порядку?

Ні, навіть жодних відповідей не дають моїм адвокатам.

Ви натякали, що насправді Терехов не є самостійним у прийнятті рішень і центр прийняття рішень розташований в іншому місці. Хто ж перебуває у цьому «центрі» – екснардеп Ігор Абрамович, ще якісь особи з особливими зв’язками в Києві?

Так давно не секрет, що Терехов ніколи не був і не є самостійною фігурою. Ба більше, він як перебував під впливом політичних сил, нині заборонених в Україні, так і перебуває. Він, по суті, «кнопка» – і все.

Ви прямо як батько зараз заговорили («Ты кнопка, бл**ь!» – фраза Геннадія Кернеса на адресу ексдепутата міськради Дмитра Мариніна, що стала мемом).

Я вважаю Терехова політичним хамелеоном, який тричі на день змінить колір, щоб сподобатися чи справити враження. Він сьогодні писатиме українською, а завтра знову російською, говоритиме одне, а робитиме інше. Але оцінку йому дадуть харків'яни, які бачать його постійні метаморфози.

Чи у вас є докази того, що Терехов «перебуває під впливом проросійських сил»?

Це до СБУ, стверджувати я не можу, але якщо проти людей, які відкрито перейшли на бік ворога, нема жодних партійних санкцій, то про що це свідчить?

Ну, якщо так, то, може, треба «Блок Кернеса – Успішний Харків» також забороняти, як ОПЗЖ?

Хай спочатку назвуться «Неуспішний Терехов», так буде чесніше перед харків’янами, а потім хтось їх забороняє. Їхні дії ганьблять прізвище мого діда, батька, мене, яке офіційно є в назві партії.

Ви досі з Тереховим є засновниками Благодійного фонду Кернеса. В якому він зараз знаходиться стані?

Цей фонд не працює. Коли я підіймав питання про цілі і завдання фонду, вони всіляко блокувалися. І сьогодні, скориставшись війною і воєнним станом, Ігор Терехов прибрав до рук усі установчі документи, печатки фонду і повністю заблокував його роботу.

Ім’я вашого батька протягом довгого часу нерозривно було пов’язано з ексголовою ОДА і колишнім нардепом Михайлом Добкіним. На початку великої війни у ЗМІ проходила інформація, що Добкін воював у лавах ЗСУ, а потім висвятився у сан диякона Московської церкви і веде богослужіння у харківському храмі. Який нині він має вплив на Харків та область? Ви з ним спілкуєтесь?

Якоїсь комунікації нема, ми з ним не спілкуємося. Останній раз спілкувалися, коли помер батько – в грудні 2020-го. Зараз я його активність не відстежую. 

Якщо повернутися до місцевих виборів 2020 року, то тоді вашого батька тролив (і отримував у відповідь) тодішній голова ОДА Олексій Кучер. Вони дійсно були такими антагоністами чи це була така передвиборча гра?

Звісно, це була гра, у кожного свої засоби її ведення.

А на похороні Кернеса він був?

Не пам’ятаю його.

А ви, до речі, здивувалися, коли побачили на цьому похороні деяких людей, а деяких – навпаки ні?

Дехто неприємно вразив. Я бачив, як ставився батько до своїх друзів, але виявилося, що не всі є справжними. Вони тільки казали що є друзями, а, по суті, багато хто його зрадив.

Якби ваш батько дожив до сьогодні, як вважаєте, що б він відчував від того, як росіяни вбивають його рідне місто?

Думаю, він відчував би біль, тому що місто було для нього не просто місцем роботи, а сином. Упевнений, що Геннадій Кернес не припустився б тих помилок, і ми мали б зовсім іншу історію підтримки військових, лідерства міської влади та тих дій, які б робилися для відновлення. Багато мешканців міста з моменту початку війни почуваються покинутими, бо міська влада живе в якомусь віртуальному світі, де вона про когось піклується, але точно не про харків'ян. І він би зробив усе, щоб харків'яни поверталися у своє місто, хотіли тут жити, працювати і захищати його.

Мій батько вмів долати труднощі, які його тільки мотивували зробити ще краще, і умів цим заразити всіх, хто був навколо нього. Тому ті, хто любив Геннадія Кернеса, любить місто Харків, як і я його люблю, зробимо все, щоб місто йшло тим шляхом, яким хотів мій батько, щоб Харків розвивався, а не був чиєюсь дійною коровою.

«Військова адміністрація буде потрібна в Харкові на час слідства»

Які відносини у нинішньої харківської міської влади з центральною? Те, наскільки це важливо, показав приклад мера Чернігова Владислава Атрошенка, якого фактично зняли з посади під тиском Києва.

Скандали з корупцією в Харкові не вщухають, їх кількість тільки збільшується. Не думаю, що в Києві на це закривають очі, якась робота відбувається, і в найближчому майбутньому ми дізнаємося про речі, які нам зараз невідомі.

У 2022 році Терехов отримав орден від президента за захист міста, сам Харків став містом-героєм. Це було зроблено, аби мер був лояльний Банковій?

Це заслуга військових та людей, які стали на захист Харкова, а зовсім не Терехова.

Для мене Терехов – не герой, він – антигерой. Що воно йому дало? Він не змінився, а навпаки.

Чи бачите ви зараз у місті якусь реальну політичну опозицію Терехову?

Не бачу. Думаю, він працює, щоб якось фінансово вирішувати це питання, аби вона не з’явилася.

Під час війни в Україні відбувається централізація влади: у містах обласного значення президент вводить військові адміністрації на противагу органам місцевого самоврядування. Як вважаєте, чи доцільно зараз запровадити в Харкові міську військову адміністрацію, тим самим перебравши повноваження у міського голови та міської ради? От вам і буде зменшення впливу Терехова.

Рішення і дії президента, як Верховного головнокомандувача, обговорювати я не можу. Якщо він вважає доцільним у тому чи іншому місті вводити військову адміністрацію, це потрібно підтримувати. Але у Харкові ситуація відрізняється від інших міст. Необхідно враховувати, що є питання щодо легітимності міської влади, міськради і перебування самого Терехова на посаді міського голови. Після того як правоохоронні органи отримають всю доказову базу, сподіваюся, буде проведене об’єктивне, всебічне і неупереджене розслідування дій керівництва Харківської міської ради і цього угрупування разом з Тереховим і його заступниками.

На час слідства не можна допускати дестабілізації в місті. Тому така адміністрація буде необхідною, бо її введення дозволить уникнути можливості впливу на розслідування або надання показів посадових осіб міської ради. І дозволить не дати знищити доказову базу та встановити всі незаконні рішення, прийняті за цей період. Тому, якщо президент вважатиме за необхідне, я, як депутат обласної ради, підтримаю таку ініціативу.

Цю адміністрацію має очолити військовий чи цивільний?

Це військова адміністрація, тому краще все ж військовий. У президента є люди-харків'яни, які люблять місто. А коли війна закінчиться, тоді харків’яни дадуть кожному оцінку шляхом голосування і вирішать, хто достойний далі очолювати місто.

Так а ви зараз не хочете якийсь опозиційний рух започаткувати? Якщо ви такий радикальний противник діючої харківської влади.

Має бути запит від людей, тоді й поговоримо.

Чи зможете ви це робити дистанційно, з-закордону?

Вибори ж будуть проводитися, коли закінчиться війна. Я скучив за домом, але розумію, що дітей самих лишити не можу, і є загроза моєму життю, оскільки я – Кернес. Почуття дуже нехороші, і я сподіваюся, що вони зникнуть у найближчому майбутньому, коли ми повернемося.

Ви відчуваєте загрозу життю від теперішньої влади Харкова?

Так, і не тільки від них.

Може, ви зверталися до правоохоронних органів?

Поки що ні, бо я не в Україні.

А коли були в Україні, не було погроз?

Після того, як я на початку березня поїхав з Харкова, за 10 днів прямо до мене у будинок прилетів «град». Щоправда, не в сам будинок попало, а в землю, але осколки були всюди.

Ви вважаєте цей «град» був якимсь попередженням?

Думаю, так.

Після цього інтерв’ю ви чекаєте, що погрози посиляться?

Звичайно, ще й як. Але сподіваюся, що винні скоро будуть покарані, і загроза зникне сама по собі.

Павло Вуєць, Віталій Тараненко, «Главком»