Мохаммад Фараджаллах: Україна пішла на конфронтацію з усім арабським світом
«Ми на порозі великої війни, яка змінить карту світу»
7 листопада минає місяць від початку нового витка палестинсько-ізраїльського конфлікту – справжньої війни між угрупованням ХАМАС, яке утримує владу в секторі Гази, та Ізраїлем. За цей час загинули тисячі людей. Такі цифри називають обидві сторони конфлікту. Але скільки саме, достовірно невідомо. Якщо імена загиблих ізраїльтян відомі (понад 1400 осіб), то з палестинцями складніше. ООН говорить про понад 9 тис. загиблих цивільних осіб у Газі, при цьому посилаючись на владу Гази, яку фактично представляє ХАМАС. Провести незалежну перевірку цих даних під час бойових дій неможливо.
Нагадаємо, 7 жовтня бойовики угруповання ХАМАС увірвалися на територію Ізраїлю, убивши понад тисячу людей. Ізраїль у відповідь оголосив ХАМАС війну і почав операцію з метою повного знищення цього радикального палестинського руху та інших збройних угруповань, що діють у Газі. У перші дні операції «Залізні мечі» Ізраїль завдав Газі ракетних ударів, деякі з них пошкодили або зруйнували цивільну інфраструктуру.
Одним із найбільш резонансних став приліт 17 жовтня по лікарні «Аль-Ахлі» в місті Газа. За твердженням палестинців, Ізраїль навмисно спрямував ракету по цивільному об'єкту, щоб убити якомога більше палестинців. Зі свого боку Ізраїль наполягає: ракета належала самим палестинським бойовикам, які здійснили невдалий пуск. Оцінки кількості загиблих від цього удару кардинально різняться: від 24 осіб за даними міжнародних розслідувачів Bellingcat, до 471 за даними Міністерства охорони здоров'я Гази, підконтрольного ХАМАС. Приліт до лікарні призвів до наймасовіших пропалестинських акцій протесту по всьому світу.
Раніше «Главком» публікував інтерв'ю на тему близькосхідного конфлікту з ізраїльськими дипломатом Аркадієм Міл-Маном і журналістом Дмитром Дубовим. Цього разу ми поспілкувалися з критиком дій Ізраїлю, головним редактором інтернет-видання «Україна по-арабськи» Мохаммадом Фараджаллахом. Він висловив свою версію спалаху війни між палестинцями та ізраїльтянами, розповів, чому не Ізраїль, а Палестина є жертвою війни, розповів, чому Україна не мала б підтримувати Ізраїль та назвав країну, яка зможе бути посередником між ворогуючими сторонами на Близькому сході.
Вибух біля лікарні «Аль-Ахлі» в Газі. Що ж усе-таки сталося? Це була ізраїльська чи палестинська ракета?
По-перше, Ізраїль не навів письмових доказів кількості жертв (Ізраїль не називає точних даних, але говорить про те, що жертв було значно менше, ніж заявляє ХАМАС – «Главком») дотепер, а тільки показував фото і відео. На цих фото і відео нічого не можна розгледіти.
По-друге, Ізраїль навмисно бомбив саме цю лікарню. Логіка їхніх дій полягає у підґрунті заснування держави Ізраїль, а саме – в геноциді палестинського народу... На тлі протистояння з ХАМАС Ізраїль буде намагатися максимально знищувати якнайбільше палестинців для досягнення двох цілей: безпосередньо якнайбільше вбити палестинців та налякати населення, прискорити його депортацію з Гази, щоби отримати у своє розпорядження землі без людей. Палестинці не мають ППО. Ізраїль заявляв, що нібито перехопив повідомлення про те, що це ракета «Ісламського Джихаду». Це повна нісенітниця (За версією Ізраїлю, ракета, що впала біля лікарні, була випущена бойовиками угруповання «Ісламський Джихад». Але пуск начебто виявився невдалим, ракета впала на територію лікарні, – «Главком»).
По-третє, якщо ізраїльські спецслужби такі сильні і змогли перехопити повідомлення між організаціями у розпал війни, чому ж вони не могли перехопити повідомлення про підготовку масштабної операції, яку ХАМАС розпочав 7 жовтня?
По-четверте, з перших днів початку ізраїльського нещадного бомбардування сектору Гази, Ізраїль кілька разів попереджав, дзвонив до різних лікарень і вимагав, щоби вони евакуювалися. Тобто дзвонити, щоб потім розбомбити? Це суперечить усім нормам і міжнародним правам. Ми знаємо прекрасно, що ХАМАС не збирався атакувати лікарню. Це Ізраїль застосовує наджорстоку силу, щоб домогтися єдиної мети – видавити людей із Гази, щоб вони не захотіли потім повертатися. Нещодавно представник ізраїльської армії не зміг відповісти на просте запитання ведучої Al-Jazeera про те, чи згодні вони на приїзд до Гази міжнародної місії…
Згадайте поширення фейкової інформації про нібито 40 обезголовлених немовлят. Потім журналістка CNN вибачилася за свої повідомлення про це. Мало хто помітив, але Білий Дім відкликав свої заяви із засудженням. Але неправдива інформація вже встигла розлетітися. Тому в мене немає сумніву, що за цим злочином стоїть Ізраїль. До речі, злочин він повторив проти грецької церкви, вдаривши по ній вночі.
Ніхто не заперечує, що внаслідок вибуху на території лікарні загинули люди. Але дані про кількість загиблих дуже різні. ХАМАС говорить про майже 500 загиблих. Як можна довіряти інформації ХАМАС, яка безальтернативно керує в Газі з 2006 року і не допускає в регіоні альтернативних точок зору в принципі?
Кількість встановив не ХАМАС, а медпрацівники. Вони ж не всі ХАМАС. Якщо є сумніви в даних, то можна ознайомитися з іменами загиблих, зокрема дітей. Досі Ізраїль не дає зеленого світла, щоб гуманітарна допомога увійшла в сектор Гази. Що заважає відправити в регіон міжнародну місію з Червоного Півмісяця? На сьогодні є цифра – 471 загиблий, це встановлений факт.
Чомусь так виходить, що якщо злочин відбувається в Європі, в Україні, то цивілізований світ готовий його визнати. А якщо відбувається в іншому місці, то, на жаль, він в очах цивілізованого світу виявляється не зовсім і злочином. Заяви світових лідерів про те, що Ізраїль має право на захист, сам Ізраїль сприйняв як делегування права на застосування жорсткої сили. У Газі загинули вже понад тисячу дітей.
Представники ХАМАС заявили The New York Times, що не можуть знайти частини боєприпасу, а також відмовляються передати детальну інформацію, яка б підтверджувала кількість жертв. Чому б їм не передати докази провини Ізраїлю, якщо вони говорять правду?
ХАМАС не має відповідних фахівців. Плюс, якби ХАМАС провів розслідування самостійно, йому б ніхто не повірив, бо світ їх не визнає. Потрібно допустити в Газу міжнародні комісії.
Наведу простий приклад. Минулого тижня приїхав до кордону Єгипту з Газою прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан. Він стояв на КПП, хотів потрапити в Газу, щоби опитати людей з приводу того, що сталося. На жаль, дозволу йому на в'їзд не дали. Ізраїль сказав, що не гарантує йому безпеку. Ось реальний приклад нейтрального представника міжнародної спільноти, який не зміг потрапити в Газу. Я впевнений, якщо приїде міжнародна комісія, і хтось гарантує її безпеку, палестинська сторона пропустить і експерти зможуть встановити факти злочинів Ізраїлю. Ось тому Ізраїль не буде нікого пускати, оскільки всі докази, які можуть бути зібрані в Газі, свідчитимуть проти Ізраїлю.
Україна неодноразово показувала уламки російських ракет. Що заважає палестинцям так само показати?
Не можна порівнювати Палестину й Україну. Україна – це сформована держава, де є прокуратура, поліція, інститути влади, визнані міжнародною спільнотою. А в Газі владу має ХАМАС. Хоча я впевнений, що вони збирали докази. Але ж вони не матимуть юридичної сили. Адже в Газі немає прокуратури, поліції. До того ж Палестина – не постійний член ООН. Тому для вирішення ситуації потрібна третя сторона. Наприклад, Україна, Єгипет, Туреччина, які всіма визнані.
Крім ХАМАС у Палестині є рух ФАТХ, влада якого поширюється на території західного берега річки Йордан. ФАТХ якось впливає на події в регіоні? Кому особисто ви більше симпатизуєте?
Я аналітик, а не симпатик будь-якої партії. Я багато в чому не згоден із ХАМАС, але я можу пояснити, чому вони взяли владу в Газі та чому їх зараз підтримують не тільки палестинці, а й увесь арабський і мусульманський світ. Ну, припустімо, скажу, що я симпатизую ФАТХ, але ця сила, на жаль, уже не має жодного авторитету в Палестині. Можу пояснити, чому.
Наприклад, режим в Ірані мені не подобається. Але він контролює свою країну? Так. Він допомагає Росії і має силу на Близькому Сході? Так і є. І з цим потрібно рахуватися.
До речі, якщо піти в історію, ми побачимо, що раніше ФАТХ мала сильніші ударні групи, ніж ХАМАС. Це 60-70 роки минулого століття. Тоді лідером палестинців був Ясір Арафат. Штати змусили його роззброїтися. Далі був договір в Осло 1993 року про взаємне визнання Ізраїлю і Палестини (9 вересня 1993 року лідери Ізраїлю і Палестини Іцхак Рабин і Ясір Арафат за посередництва США перед підписанням документа про взаємне визнання обмінялися листами, в яких йшлося про припинення війни і вирішення конфлікту мирним шляхом – «Главком»). Але що ми в підсумку після цього отримали? Та нічого. З одного боку, Ізраїль ліквідував свого лідера, який був партнером у цій мирній угоді з Арафатом (4 листопада 1995 року главу Ізраїлю Іцхака Рабина вбив єврейський екстреміст – «Главком»). І Рабин, і Арафат отримали Нобелівську премію миру. Пізніше, на мій погляд, саме «Моссад» ліквідував і Арафата. Так чи інакше, було зупинено мирний процес двох сторін.
На сьогодні угоди, підписані в Осло, не діють. Потрібно це констатувати. Ізраїль сьогодні поглинає палестинську землю на західному березі Йордану, забираючи все більше і більше території під будівництво своїх будинків. Через це палестинці так само протестують. А ФАТХ нічого не може зробити. Це я до того, що акція ХАМАС, який з Гази увійшов до Ізраїлю, має свою передісторію.
«Путін після того, що він зробив у Бучі, Ірпені, уже подає себе як миротворець»
Чому ХАМАС атакував Ізраїль саме 7 жовтня, рівно місяць тому?
Думаю, відповіді на багато запитань ми дізнаємося пізніше. Але аналізуючи ситуацію зараз, можна назвати кілька причин. Вони поділяються на регіональні та глобальні.
Якщо дивитися на регіональний аспект, ХАМАС бачив, що у світовому порядку денному палестинська проблема далеко не на перших місцях, нею ніхто не займається. ХАМАС бачив, що відбуваються постійні напади на палестинців на Храмовій Горі, вони залишаються без реакції з боку світової спільноти. У цей же час Ізраїль підписує угоди про нормалізацію відносин із різними арабськими країнами. Приміром, тривали переговори про угоду з Саудівською Аравією. Водночас зараз Ліга Арабських держав заявила, що ніякої нормалізації відносин з Ізраїлем бути не може до визнання держави Палестина.
Дії ХАМАС можна порівняти з діями людини, поставленої до стіни. Тобто вони пішли на такий крок 7 жовтня, щоб привернути увагу світової спільноти до палестинської проблеми. Це, по-перше. По-друге, щоб показати світові, що Ізраїль не такий вже всемогутній, як про нього думають, що можна повернути свої землі, якщо з Ізраїлем воювати.
Це вже ми говоримо про глобальний аспект. Давайте згадаємо засідання групи G20. На форумі були відсутні Китай і Росія. На ньому 9 вересня було заявлено про «Індійський шовковий шлях», запуск масштабного інфраструктурного проєкту, мета якого – логістично зв'язати Європу, Азію і Близький Схід. Торгівля повинна буде йти через Індію, Саудівську Аравію, Ізраїль, Палестину в Євросоюз і назад. Так от, якби цей проєкт став успішним, це був би дуже потужний економічний удар по китайському проєкту «Один пояс – один шлях». Тому всі, хто завадять цьому проєкту, отримають серйозну подяку від Китаю. А ХАМАСу все одно, звідки отримувати озброєння. Водночас Ірану потрібно, щоб процес переговорів про співпрацю, який тривав між Саудівською Аравією та Ізраїлем, повністю зупинився. Мирна угода аравійців з Ізраїлем посилила б вплив США в регіоні і це дуже не сподобалося би Ірану. Своєю чергою Путіну потрібно, щоб ще десь почалася війна, аби відвернути увагу світу від війни в Україні.
Тепер «Індійського шляху» не буде, а Китай уже дякує за це своїм партнерам. Уже передаються Росії через Північну Корею тисяча контейнерів із боєприпасами. Я підкреслю, це не Північна Корея сама передає Росії зброю, це робить Китай, за її посередництва. Тобто виграли всі, крім палестинців, крім народу України. І зараз ми на порозі великої війни, яка змінить карту світу. Ви подивіться, Путін уже себе подає як партнер, який хоче помирити сторони конфлікту. І це після того, що він зробив у Бучі, Ірпені...
ХАМАС прямо говорить: його мета – знищення держави Ізраїль. За вашими словами, всі арабські країни, і навіть Іран, об'єдналися в підтримці ХАМАС. За цією логікою, можна сказати, що більшість арабів, зокрема палестинців, підтримують знищення держави Ізраїль?
Ні. Це держава Ізраїль не визнає Палестину.
Ідеологія ХАМАС базується на тому, що палестинська земля має бути звільнена в межах від Середземного моря до річки Йордан, оскільки ці землі окуповані Ізраїлем. Раніше їхній лідер Ісмаїл Ханія заявляв, що ХАМАС готовий почати політичний процес, якщо Ізраїль вийде із земель, захоплених 1967 року. Тобто якщо ви, ізраїльтяни, не виконуєте Резолюцію Ради безпеки ООН №242 (Резолюція Радбезу ООН за результатами шестиденної війни 1967 року, яка закликає Ізраїль вивести війська з окупованих територій, закликає до визнання суверенітету і політичної незалежності всіх країн регіону), то чому хтось інший буде її виконувати? Не забувайте, що і в Ізраїлі є чимала кількість радикалів, які не визнають права палестинців на їхні землі. Тому ХАМАС і Нетаньягу один одного варті.
Напад ХАМАС на Ізраїль засудили країни Західної Європи, США, Канада, Україна. Водночас арабські країни переважно промовчали. При цьому вони заявили про підтримку палестинців, коли Ізраїль почав відповідати. Іншими словами, вони «проковтнули» понад тисячу жертв в Ізраїлі, підтримуючи тероризм, але помітили жертви у Газі. Це об'єктивно?
Не так. Саудівська Аравія в перший день конфлікту виступила із заявою.
Це була заява, що закликає до деескалації з двох сторін.
Світ не бачить жертв із палестинської сторони. Якщо ми хочемо бути цивілізованими, давайте дивитися на картину конфлікту повністю. Блокада Гази триває 20 років. Майже на 360 кв. км – площа Харкова – люди живуть у жахливих умовах, ізольовані від зовнішнього світу. І вони будуть мовчати? Рано чи пізно вони будуть бунтувати. І ось, це сталося. На жаль, світові ЗМІ показують одну сторону. Або ми живемо у світі, де злочинами називатимемо злочини, скоєні людьми будь-якої національності, або житимемо в подвійних стандартах, і тоді наш світ котиться під три чорти.
Навіть Al-Jazeera змінила тон повідомлень щодо російсько-української війни
Україна зайняла неправильну позицію. Оскільки проти України ведеться війна, їй потрібна підтримка всіх країн світу Україні варто займати більш помірковану позицію в питанні конфлікту на Близькому Сході, який є дуже складним регіоном. Я не закликаю підтримувати Палестину, але оскільки Україна потребує і підтримки Заходу, і водночас їй потрібна підтримка Глобального Півдня, арабських країн, не варто займати позицію, за якої Україна матиме вигляд країни, що підтримує окупанта. Позиція має ґрунтуватися на міжнародному праві. Потрібно просто засудити агресію обох сторін і закликати всі сторони зупинити насильство. А заяву Зеленського і МЗС України, які були абсолютно проізраїльські, російська пропаганда і їхні ЗМІ арабською мовою настільки роздули, що арабський світ жахнувся. На жаль, Україна втратила підтримку багатьох журналістів, які були проукраїнськими. Навіть Al-Jazeera змінила тон повідомлень щодо російсько-української війни.
Колективний Захід у російсько-українській війні зайняв однозначну проукраїнську позицію. А заяви, наприклад, Китаю, який закликає «всі сторони» до миру, мають вигляд спроб домогтися максимальної вигоди для себе, а не вирішити конфлікт. Президент Зеленський виступив із заявою, засуджуючи терористичні дії ХАМАС. Хіба потрібно шукати для себе особливі вигоди замість того, щоб одразу назвати зло злом?
Це некоректні порівняння. На Близькому Сході не було миру і до 7 жовтня. Тобто 7 жовтня не виникла ситуація, коли умовний Єгипет раптово напав на Ізраїль, після чого ізраїльтяни були змушені відповідати. Ескалація була давно, а те, що про це Україна не знає, свідчить про промах української міжнародної політики. Ескалація велася весь цей час однією стороною, і, виходить, Україна про це не знала. Це, по-перше. По-друге, Україна повинна враховувати в усьому свій інтерес. А так вона пішла на конфронтацію з усім арабським світом.
По-третє, за всієї поваги, арабський світ Україні передав гуманітарної допомоги на мільйони доларів, а Ізраїль жодним патроном не допоміг. Скільки було статей написано, інформаційних повідомлень про те, що президент Зеленський підтримав Ізраїль? Нуль.
Але це неправда. Ізраїльський російськомовний «9 канал», наприклад, неодноразово вустами своїх експертів в ефірах говорив про те, яку позицію зайняла Україна.
Говорячи про медіа, я маю на увазі основні, шановані й авторитетні, що мовлять на івриті, які займають ультрапроізраїльську позицію. Наприклад, The Jerusalem Post.
«Сектор Гази – величезна в'язниця просто неба»
У 2007 році Ізраїль пішов із Гази. Пішов він так само із земель на західному березі Йордану. Це стосується і військових, і цивільних. Хто там ще заважав палестинцям почати облаштовувати своє життя?
Це неправда, що ізраїльтяни пішли. Так, із сектору Гази пішли, але ізраїльтяни водночас захопили землі по всьому параметру Гази, на відстані всього кількох кілометрів від кордонів Гази вже все заблокували. І називають цей контроль «поясом безпеки». Що стосується західного берега річки Йордан, то звідти не пішов жоден солдат до сьогоднішнього дня.
Але на західному березі Йордану палестинці живуть набагато краще, ніж жителі Гази, де майже половина – безробітні. Чому так?
Тому що Газа суходолом повністю оточена ізраїльськими силами. Навіть у морі на відстані 5 км від берега встановлено мережу, щоб палестинці не могли вибратися з анклаву. Єдиний кордон із зовнішнім світом – це кордон із Єгиптом на півдні. Але і він перебуває під повітряним контролем Ізраїлю. Якщо Ізраїль хоче, він запросто може кордон закрити. Тобто без дозволу Ізраїлю ніяку торгівлю вести не можна, навіть будматеріали завезти, вільно пересуватися не можна. Міжнародні фінансові інститути не можуть працювати в Газі. Тобто це просто повна блокада. Як за такої блокади будувати економіку? Це величезна в'язниця просто неба.
«Мирний» процес триває вже 30 років, він себе вичерпав
Можливо, проблема ще й у тому, що коли надходить допомога від багатьох країн світу, ХАМАС використовує ці гроші не на гуманітарні потреби та розвиток, а на спорудження тунелів, купівлю або виготовлення зброї?
Ні, не в цьому проблема. Я розумію, що багато хто хоче остаточно демонізувати ХАМАС і не хоче чути про реальну проблему, про те, що в ситуації винен Ізраїль. У Газі є представники ЮНІСЕФ, Організації допомоги та відновлення ООН, а також інших організацій. У них є інформація, куди йде вся допомога, яку направляє міжнародна спільнота.
Я за останні 20 років ніде не читав звіту будь-якого міжнародного представника, де б ішлося, що ХАМАС забрав у людей борошно, їжу або гроші. Можна вигадувати і створювати страшний образ ХАМАС, але тоді ми уникаємо інших нерозв'язних поки що питань. Основне з них – народ Палестини, який ось уже 100 років перебуває під окупацією. З 1917 року був британський протекторат над цими землями, потім британці передали територію євреям, і з'явився Ізраїль, а Палестина як держава так і не створена. Я хочу нагадати, що щойно з'явилася Палестинська національна адміністрація, буквально перший звіт МВФ показав, що палестинці дуже відповідально використовували міжнародні фінанси. Експерти навіть були шоковані рівнем прозорості та відповідальності, який показали палестинці.
За вашими словами, від ескалації на Близькому Сході виграють Іран, Китай і Росія. Чи розуміє це ХАМАС? До того ж тепер Ізраїль точно віддалився від імовірних переговорів із Палестиною про визнання її незалежною державою.
Є логіка в діях ХАМАС. По-перше, жоден окупант ніколи не давав підконтрольному народу свободу просто так, цивілізовано. Алжир, Марокко – не було такого, щоб французи чи іспанці сказали їм «гаразд, беріть свободу». Алжир за свою свободу боровся понад 70 років, мільйон людей віддали свої життя за це. Те ж саме було в Єгипті. Британія не пішла звідти добровільно.
По-друге, чи пробували палестинці домогтися свободи мирним шляхом? Пробували. Досить згадати угоду, підписану в Осло 1993 року. Але, як потім виявилося, воно нічого не дало. Весь «мирний» процес триває вже 30 років, він себе вичерпав, Ізраїль не збирався нічого виконувати. Навпаки, Ізраїль поводився і поводиться так, наче палестинське питання вже врегульовано, і всі дії ізраїльтян свідчать про те, що поступатися вони не збираються.
Ось чому Ізраїль не погоджується на резолюції, ухвалені ООН. Це ж стосується й останньої резолюції (27 жовтня Генасамблея ООН ухвалила резолюцію про гуманітарне перемир'я між ХАМАС та Ізраїлем). І якщо світ не знайде в собі сил домогтися від Ізраїлю виконання резолюцій ООН, протистояння триватиме. Ну, припустімо, Ізраїль зможе винищити ХАМАС. Але на його місці з'явиться новий рух, і так буде нескінченно! Адже проблему вирішено не буде, а Ізраїль жити в нескінченній війні не зможе.
«ХАМАС – громадський рух національно-визвольного характеру»
Путін хоче знищити Україну. ХАМАС хоче знищити Ізраїль. Україна справедливо каже, що з Росією Путіна нема про що домовлятися, оскільки немає поля для компромісу. Те ж саме й Ізраїль: про що вести мирний діалог із ХАМАС, який хоче знищення Ізраїлю?
Несправедливе порівняння. Путін представляє державу з величезними ресурсами. І ця держава – хижак з ядерним арсеналом. Цей хижак давно претендує на територію України, ми знаємо про амбіції Путіна. Він завдає шкоди визнаній державі. Природно, Путін має бути переможений, програти цю війну, щоб нарешті всім було зрозуміло, що не може ніхто прийти в чужий дім і територію забрати.
ХАМАС – це не держава, це громадський рух, який декларує національно-визвольний характер. Якщо ХАМАС підпише угоду з Ізраїлем, або будуть вибори, референдум, після якого рух стане владою в усій Палестині і буде її представляти, тоді з ХАМАС можна буде розмовляти як із представником держави.
ХАМАС сьогодні бачить, що всі багаторічні спроби Палестинської національної адміністрації (під керівництвом руху ФАТХ) мирно домовиться з Ізраїлем не увінчалися успіхом. Тому вони беруть на себе ініціативу і хочуть реваншу в Ізраїлю за всі поразки. Упевнений, що якщо теоретично ХАМАС доб'ється встановлення Палестинської держави в межах 1967 року, цей рух змінить свій статут.
Ізраїль зараз не може піти на визнання незалежності Палестини просто тому, що не хоче мати по сусідству державу, на яку не зможе впливати як зараз, коли Палестина – це автономія у складі Ізраїлю. Тобто в логіці Ізраїлю спочатку потрібно побороти тероризм, а потім спокійно домовлятися про мир із тими, хто до цього готовий. Логічно?
Чудова логіка. З цієї логіки виходило раніше безліч країн-посередників, які пропонували мирний процес. Я впевнений, що Катар, Єгипет і Йорданія мають дуже серйозні важелі тиску на ХАМАС, здатні кардинально вплинути на цей рух. Але перед тим, як на ХАМАС тиснути, вони повинні щось запропонувати йому, щоб питання Палестини, її незалежності, було вирішено. Ось ми говоримо, що є країни, які можуть тиснути і впливати на ХАМАС. Але на Ізраїль, як виявляється, ніхто не може натиснути, навіть США. Ось Байден приїжджав, відмовляв Ізраїль від операції, яка призведе до величезних жертв. Але Ізраїль нікого не слухає. Уявімо, ХАМАС погоджується на мирні переговори під тиском арабських країн. Але якщо на Ізраїль ніхто не може вплинути, щоб вони виконали резолюції ООН, про що тоді ми говоримо?
Коли в людей не лишається вибору, вони шукають допомоги будь-де
Ви критикуєте Україну за те, що вона підтримує Ізраїль у конфлікті на Близькому Сході. Але Палестина не засудила російську агресію в Україні, не назвала Росію агресором. Якщо Палестина хоче підтримки від України, то, може, їй самій спочатку слід визначитися, на чиєму вона боці: на боці терориста Путіна?
Палестина в ООН має лише права спостерігача і не є повноцінним членом організації. Палестина разом з усією Лігою арабських держав ухвалила Резолюцію із засудженням російської агресії в Україні. Палестинці визнають Крим і всю територію Донбасу за Україною.
Президент Палестини збирається поїхати до Путіна, лідер ХАМАС уже побував у Росії...
У президента Палестини просто немає іншого виходу. Сторона, яка була гарантом мирного співіснування Палестини та Ізраїлю – США, на жаль, уже не є нейтральною. А до кого ще Палестині звернутися? Звісно, ідеальним кандидатом була б не Росія, а Китай. Але Китай, схоже, не хоче втручатися, і цим робить подарунок Путіну. Мовляв, ми тобі даємо право грати роль миротворця.
Може, стратегічно правильніше було б заручитися підтримкою розвиненої Європи, яка декларує права людини і виконання законів, ніж кидатися в обійми Росії, Китаю та Ірану?
У Палестині справді видно, якою була співпраця із західними країнами. Багато людей знають кілька мов. Палестинський народ дуже освічений. В одному маленькому селі можна знайти людей, які говорять французькою, англійською, японською мовами. Я вже мовчу про великі міста. Безліч палестинських лікарів, які пройшли перевірки в службі безпеки Ізраїлю, працюють в ізраїльських клініках. Повірте, люди бізнесу і в Палестині, і в ЄС щільно співпрацюють. Був навіть час, коли в Палестині почав роботу аеропорт, щоб туристи приїжджали одразу в Палестину, а не добиралися через Ізраїль. У 1943-1945 роках люди від Другої світової тікали до Палестини. Палестина годувала пів світу фруктами в той час. На міжнародні конференції палестинці їдуть не в Росію чи Китай, а в країни ЄС. Ніхто не бажає рухатися в бік РФ чи Китаю. Але коли в людей не лишається вибору, вони шукають допомоги будь-де.
Ізраїльтяни намагаються виставити палестинців варварами. Але це ж не так!
«Найефективнішим посередником може бути Катар»
Припустімо, Ізраїль не відступиться від наземної операції і справді знищить ХАМАС. Що буде далі з Газою? Хто буде керувати цією територією, якщо врахувати, що ФАТХ не популярний у місцевих жителів?
Палестинцям, вигнаним із домівок 1949 року, коли почалася війна, євреї говорили, що їх евакуюють тільки на два тижні. Потім, мовляв, відновиться порядок і ви зможете повернутися. Але ніхто не зміг повернутися, оскільки всі палестинські міста були заселені євреями. Тому зараз і король Йорданії, і президент Єгипту чітко дали зрозуміти, що вони виступають проти евакуації людей із Гази, щоб не повторилася катастрофа 1949 року. Тому що мета Ізраїлю одна – витіснити місцевих жителів із північної частини сектора Гази, наприклад, на Синай.
Але Ізраїль каже, що не збирається захоплювати й утримувати Газу.
Вірити Ізраїлю?! Не так давно була спільна прес-конференція канцлера Німеччини і президента Єгипту. На ній єгипетський лідер запропонував, мовляв, якщо в Ізраїлю немає намірів захоплювати Газу, давайте тимчасово поселимо жителів Гази в пустелі Негев, яка також під контролем Ізраїлю. У чому проблема? Навіщо виселяти жителів Гази відразу до Єгипту, на Синай? Але Ізраїль же не погоджується! Саме тому, що не хоче, щоб люди потім повернулися додому. А люди змушені йти на південь Гази або в Ліван, створюючи навантаження на економіку цієї країни. І Ліван бомблять під приводом, що там теж терористи.
Яка ймовірність, що «Хезболла» приєднається до війни?
Ну, вони про це заявляли. Історія говорить, що якщо вони про щось заявляють, вони виконують. Сьогодні ми бачимо, що США підштовхують країни, які ніколи не були друзями: Єгипет, Іран, Йорданію, Ірак, до того, щоб вони об'єдналися. Іран не буде мовчки дивитися, як Ізраїль винищуватиме палестинців. Сценарій розвитку конфлікту може бути дуже серйозний і страшний.
Немає жодних гарантій, що операція армії Ізраїлю в Газі буде успішною. Може бути завдано жахливої шкоди регіону і завдано божевільних втрат. Єгипет не залишиться осторонь, тому що єгипетське керівництво розуміє, що рано чи пізно ця війна цілком може перекинутися на Синайський півострів. Тобто, існують різні сценарії, і всі вони серйозні. На нас очікують дійсно дуже важкі дні.
Який вихід із ситуації найбільш підходящий і хто може бути ефективним посередником?
Історія показує, що найефективнішим посередником у регіоні може стати Катар. Давайте згадаємо переговори між США і рухом Талібан. Переговори в Досі показали свою ефективність (після цього США погодилися піти з території Афганістану). Як посередників потрібно підключити країни, які мають хорошу репутацію в обох сторін конфлікту. Аби ХАМАС визнав Ізраїль, а Ізраїль визнав державу Палестину зі столицею в східній частині Єрусалима. Але потрібно, щоб світова спільнота підключилася, щоб реанімувати міжнародне право. Іншого шляху немає.
Але Ізраїль на це не може погодитися. Оскільки все матиме такий вигляд, що ХАМАС силою посадив Ізраїль за стіл переговорів і змусив поступитися. Плюс, такий прецедент покаже багатьом у світі, що лише із застосуванням сили можна чогось досягти. Це явно небезпечний приклад, чи не так?
ХАМАС не прийшов воювати звідкись з іншої країни, ХАМАС перебуває на своїй землі. Тому переговори не будуть сприйматися так, як ви говорите. Це матиме такий вигляд: є народ, який бореться за незалежність багато років; є країна, яка лише хоче виконання Резолюції ООН про своє визнання.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0