Новий завод у США щорічно перероблятиме 40 тис. тонн відходів на «зелений» водень

В американському місті Ланкастер компанія SGH2 Energy Global побудує завод для переробки відходів на «зелений» водень. Про це пише energosmi. 

Сировиною для заводу слугуватиме пластмаса і перероблений папір, які будуть газифіковані і перетворені у водень. Комплекс щорічно перероблятиме 40 000 тонн відходів, які продукуватиме Ланкастер. Таким чином, місто заощаджуватиме $50-$75 на кожній тонні відходів, які не вивозитиме на полігон.

Очікується, що завод вироблятиме 11 тисяч кілограмів «зеленого» водню на добу і 3,8 мільйона кілограмів за рік відповідно.

«Запропонована технологія знижує викиди вуглецю у два-три рази більше, ніж «зелений» водень, отриманий за допомогою електролізу і відновлюваних джерел енергії, а ще вона у п'ять-сім разів дешевше. Зелений водень SGH2 є економічно конкурентоспроможним з «сірим» воднем, який виробляється з викопних видів палива, що становить більшу частину використовуваного зараз водню», - зазначають у SGH2 Energy Global.

Ланкастер буде використовувати «зелений» водень з відходів для заправки транспорту та виробництва електроенергії.

«Ми можемо його зберігати, а потім використовувати для різних цілей, - говорить Роберт До, виконавчий директор SGH2. - Це буде перша великомасштабна зелена воднева установка у світі, яка дозволить досягти глобальних кліматичних цілей і запустити декарбонізовану економіку».

Зараз завод знаходиться на стадії проектування. Будівництво почнеться у 2021 році і, як очікується, завод буде повністю введений в експлуатацію у першому кварталі 2023 року. Комплекс буде розташований на п'яти акрах і обійдеться у 55 мільйонів доларів.

«Запропонована технологія покращить якість повітря, а також вирішить проблему з пластмасами та відходами, перетворюючи їх на «зелений» водень», - говорить мер Ланкастера Рекс Парріс.

Водень буде використовуватися для постачання 42 водневих заправних станцій Каліфорнії. У подальшому їх кількість планують спочатку збільшити до 100, а потім до 1000 в урахуванням попиту на «зелений» водень.

Водяна пара є єдиним побічним продуктом паливного елемента автомобіля, який працює на водні. Однак водень важко зберігати і його транспортування по трубопроводах приблизно на 30% дорожче, ніж транспортування природного газу. «Автомобілям та легким транспортним засобам потрібно 5 кілограмів водню при стисненні 700 бар на водневій заправній станції і при ціні $15 за кілограм, це коштує близько $75 – з пробігом у 500 миль ціна конкурентоспроможна, - зазначає Роберт До. - Двигун внутрішнього згоряння, який спалює бензин, має коефіцієнт корисної дії 30%, в той час як паливний елемент автомобіля з воднем має 75%, що пояснює кращий пробіг на одиницю енергії».

За словами Роберта До, водень, який має швидкість змішування 20%, може бути введений безпосередньо в існуючі газові турбіни або трубопроводи. «Водневі транспортні засоби мають більший потенціал, ніж електричні транспортні засоби, тому що для включення живлення водневого автомобіля потрібно набагато менше часу, ніж для електричного, - пояснює він. - Водневий бак і батарея паливних елементів важать у 10 разів менше, ніж акумулятор електромобіля, кращі електромобілі можуть пройти 225 миль на одному заряді, в той час як водневі автомобілі можуть проїхати 500 миль».

Виконавчий директор SGH2 також переконаний, що водень згодом займе більшу частку ринку важких транспортних засобів, ніж електромобілі. «Далекобійні вантажівки і автобуси виграють, а якщо у вас є машина, вам не потрібен гараж з електричною розеткою — тільки водневий насос, і автомобіль готовий до роботи через 15 хвилин», - пояснив він.