Туреччина відмовилася від нових російських АЕС: кого обрала Анкара

Туреччина наблизилася до вибору міжнародних партнерів для будівництва нових атомних електростанцій. Основними претендентами стали Канада та Південна Корея, тоді як російський «Росатом», який споруджує першу турецьку АЕС, втрачає позиції в конкурсі. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Bloomberg.

Міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар розповів Bloomberg, що Анкара перебуває на завершальних етапах переговорів із канадськими та південнокорейськими партнерами. Остаточне рішення щодо постачальників технологій уряд розраховує ухвалити найближчими місяцями.

«Що стосується вибору технології, ці два постачальники нас більш-менш переконали. Ми шукаємо конкурентоспроможність, диверсифікацію та найкращу технологічну пропозицію», – заявив Байрактар.

За його словами, турецький уряд також обговорює з канадськими пенсійними фондами можливості фінансування атомних проєктів. Вартість таких об'єктів вимірюється десятками мільярдів доларів, тому фінансові умови будуть одним із ключових критеріїв вибору.

Які країни претендують на будівництво АЕС

Одним із головних майданчиків для нового проєкту має стати Синоп на узбережжі Чорного моря. Раніше «Росатом» вважався одним із фаворитів конкурсу завдяки досвіду будівництва АЕС «Аккую». Однак нинішні заяви турецького міністра свідчать, що позиції російської компанії послабилися.

Серед основних претендентів:

• Південна Корея – минулого тижня підписала з Туреччиною меморандум про взаєморозуміння щодо фінансування атомних проєктів.

• Канада – переговори ведуться за участю компанії AtkinsRéalis Group, яка працює над технологіями ядерних реакторів CANDU.

• Росія – «Росатом» має досвід спорудження «Аккую», однак поступається конкурентам за низкою критеріїв, які визначила Анкара.

За інформацією Bloomberg, після будівництва станції в Синопі Туреччина планує розглянути ще одну традиційну АЕС, а також малі модульні реактори.

Водночас говорити про остаточне виключення Росії з усіх майбутніх ядерних проєктів поки передчасно: офіційного рішення щодо переможців конкурсу Анкара ще не оголосила.

Туреччина скорочує енергетичну залежність від Росії

Розвиток атомної енергетики є частиною ширшої стратегії Туреччини зі зменшення залежності від імпортного викопного палива. Уряд прагне збільшити частку електроенергії в кінцевому споживанні енергії з нинішніх 22% до 36% до 2040 року.

Нині головним атомним проєктом країни залишається АЕС «Аккую» у провінції Мерсін на узбережжі Середземного моря. Її будує російський «Росатом». Проєкт передбачає чотири енергоблоки загальною потужністю 4,8 ГВт. Введення станції в експлуатацію очікується наступного року.

Туреччина поставила за мету збільшити загальну потужність атомної енергетики до 10 ГВт до 2040 року та до 20 ГВт до 2050-го.

Окремий напрям енергетичної стратегії – розвиток відновлюваних джерел та міжнародної електроенергетичної інфраструктури. Анкара планує збільшити пропускну здатність транскордонних ліній електропередач до 15 ГВт, створивши енергетичні коридори на схід, захід і південь.

Під час кліматичного саміту ООН COP31 в Антальї Азербайджан, Грузія, Туреччина та Болгарія підписали угоду про стратегічне партнерство. Вона передбачає інтеграцію енергетичних систем і постачання електроенергії з відновлюваних джерел на європейські ринки.

Турецька влада також розглядає можливість імпортувати чисту електроенергію з Центральної Азії та Кавказу. Це допоможе балансувати попит у різних часових поясах і використовувати надлишки виробництва в сусідніх країнах.

Міністр енергетики пояснив, що графіки пікового споживання електроенергії в Туреччині та Азербайджані відрізняються. Влітку турецький максимум припадає на вечірні години, коли в Азербайджані вже пізня ніч. Цю різницю Анкара хоче використовувати для ефективнішого обміну електроенергією.

Частка російського газу також скорочується

На тлі диверсифікації атомної енергетики Туреччина поступово зменшує закупівлі російського природного газу. Анкара нарощує імпорт з інших напрямків, зокрема з Азербайджану, Ірану та США у вигляді скрапленого природного газу.

За даними Управління з регулювання енергетичних ринків Туреччини, частка Росії в турецькому імпорті газу скоротилася з 64% у 2006 році до 33% за перші вісім місяців 2026-го.

Зменшуються й абсолютні обсяги постачання. За розрахунками Reuters, у 2025 році «Газпром» поставив до Туреччини 21,2 млрд кубометрів газу проти 26,3 млрд кубометрів у 2021 році. Падіння становило майже 20%.

Отже, Туреччина поступово перебудовує енергетичну систему, розширюючи коло постачальників палива, технологій та електроенергії. Росія зберігає участь у проєкті «Аккую», однак її роль у наступних етапах розвитку турецької атомної енергетики може виявитися значно меншою.

Нагадаємо, 6 листопада «Главком» повідомляв, що Туреччина пригрозила скоротити закупівлі російського газу, якщо Москва не запропонує вигіднішу ціну. Міністр енергетики Алпарслан Байрактар назвав російське паливо надто дорогим порівняно з альтернативними пропозиціями.