Сергій Руденко Журналіст

Протести в Києві - перше випробування для Зеленського

Президенту Зеленському доведеться відповідати на питання тих, хто виступає на Майдані проти «формули Штайнмаєра». Інакше він ризикує наступити на ті ж граблі, що і Янукович

6 жовтня на Майдані в Києві вперше за останні кілька років відбулася масштабна акція протесту. Акцію «Ні - капітуляції» спровокували незграбні пояснення Володимира Зеленського у зв'язку з його діями щодо врегулювання конфлікту на Донбасі і візуванням українською стороною «формули Штайнмаєра». Протест десяти тисяч українців на Майдані в Києві та ще кількох тисяч у 30 інших містах України продемонстрував: люди не будуть миритися з тим, що майбутнє їхньої країни вирішують без урахування їхньої думки. Однак Офіс президента, судячи з іронічних записів у соцмережах її глави Андрія Богдана, продовжує сильно недооцінювати протестні акції, що відбулися минулої неділі.

Помилка команди Зеленського 

За шість днів, що минули з дня візування в Мінську Леонідом Кучмою «формули Штайнмаєра«, Офіс президента України неодноразово намагався пояснити суть підписаного експрезидентом документа. Головне з озвученого - згода на «формулу Штайнмаєра» є необхідною для проведення чергової зустрічі в «нормандському форматі». Мовляв, без цього Росія ніяк не йшла на контакт. А те, що до цієї «формули» було і залишається багато питань всередині самої України, офіс президента, схоже, не дуже-то і збентежило.

Сам президент Зеленський  двічі за останній тиждень запевняв громадськість: про жодну капітуляцію з боку України не може бути й мови. Ніхто не збирається проводити місцеві вибори в ОРДЛО під дулом автоматів. Правда, глава держави виявився не дуже переконливим, оскільки люди вийшли на вулицю - спочатку вони протестували біля будівлі офісу президента, а потім - на Майдані. Сам Володимир Зеленський і глава його офісу Андрій Богдан публічно натякнули: за протестними акціями стоять представники колишньої влади, які за гроші організовують черговий Майдан. Мовляв, посадимо Порошенка, і проблема сама зникне.

Ні, не зникне! Навіть якщо п'ятий президент України і потрапить за ґрати. Адже, ігноруючи думку людей, які вийшли на вулицю, команда Зеленського робить жахливу помилку. У 2004 і 2013 роках подібним чином поводилася і команда Януковича. Вона намагалася переконати всіх і вся, що Майдан в Києві - справа рук іноземних спецслужб. Так, Янукович і Зеленський - люди різних поколінь. Але об'єднує їх одне: вони щиро впевнені - все, що відбувається на Майдані, інспіровано Сполученими Штатами Америки, експрезидентом Порошенком, Заходом або ще кимось. І непохитна віра в це двічі приводила Януковича до Майдану. На ці ж граблі тепер наступає і Володимир Зеленський.

Перше випробування для Зеленського

За чотири місяці після інавгурації команда Володимира Зеленського зробила максимум для того, щоб ізолювати себе від зовнішнього світу. Перемога на президентських і парламентських виборах, створення монобільшості в Раді, контроль над усіма центральними органами влади призвели до запаморочення від успіхів у глави держави і його оточення. Андрій Богдан почав публічно хамити журналістам і розповідати, що вони не потрібні президентській команді для комунікації з суспільством. Прессекретарка Зеленського Юлія Мендель безсоромно почала штовхати журналістів, які бажають поставити запитання президенту. У Раді, де у партії «Слуга народу» - більшість, голосів інших партій практично не чути. А сам же президент, занурившись в «теплу ванну», створену йому Мендель і Богданом, поступово почав втрачати почуття реальності.

Отримавши величезну підтримку від українців, команда Зеленського абсолютно забула, що довіра людей вимагає величезної відповідальності. І перед журналістами, і перед опонентами, і врешті-решт перед усім суспільством. Тим більше - в питанні майбутнього Донбасу. Просто так «закритися в будиночку» Зеленському не вдасться. Хоча б тому, що в країні триває війна. Тому що ніхто з «колишніх», попри обіцянки, так і не сів у в'язницю. Тому що корупція була і залишається однією з найсерйозніших проблем для України. Тому що суспільство, яке втратило у війні на Сході України понад 12 тисяч осіб, вимагає, щоб влада пояснювала йому свої дії.

Хоче цього Зеленський чи ні, але йому все ж доведеться відповідати на незручні запитання. Якщо не перед журналістами і опозицією, то перед вулицею. На відміну від його попередників, нинішньому президенту немає на кого більше нарікати - вся влада в країні в його руках. Так, зараз він не в змозі чітко пояснити свої дії. Так, йому важко повірити, що він, улюблений мільйонами актор, перетворюється на людину, проти якого збираються багатотисячні акції протесту, що скандують «Зелю - геть!». Але реальність така. І чим раніше її прийме Зеленський, тим краще буде для нього.

Чи можливий в Україні новий Майдан

Події минулої неділі продемонстрували, що новий, третій, Майдан в Україні цілком можливий. Сотні тисяч активних людей, серед яких і ті, хто пройшов війну, знають ціну свободі і, як і раніше, готові боротися за українську незалежність. Черговий Майдан, звичайно ж, не буде схожий на два попередніх. Ніхто вже не буде місяцями вмовляти владу, носити квіти «беркутівцям» і співати пісні в центрі Києва. Цього разу все може статися швидко, раптово і зухвало, з огляду на досвід участі багатьох українців в бойових діях. Представники влади навіть не встигнуть спалити папери в офісі президента і зібрати речі в своїх резиденціях.

Так, вулична демократія, можливо, не найкраща з тих, що існують. Так, дії на Майдані можуть призвести до чергового витка протистояння всередині країни. Так, ситуацією можуть скористатися окремі політичні сили та їхні лідери. Так, зовнішній світ, напевно, буде з побоюванням дивитися на Україну. Але Майдан для багатьох українців був і залишається тим місцем, куди вони виходять захистити себе і свою країну. Не розуміє цього тільки дурень. І тільки дурень буде і далі ігнорувати діалог з тими, хто потребує елементарних пояснень. Українці, які двічі пройшли Майдан, точно не будуть цього терпіти. Навіть якщо той, проти кого вони протестують, буде апелювати до всенародної любові і 73 відсотків тих, хто проголосував за нього.

Читайте також: 
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: