Уряд вимагає «секретити» інформацію про критичні підприємства оборонки. Чому це сталося лише на четвертому році великої війни?
Влітку 2025 року вітчизняна компанія «Файєр Поінт» виринула у медіа у парі зі своєю крилатою ракетою «Фламінго». Ба більше, президент Володимир Зеленський безпосередньо презентував «Фламінго», назвавши цю ракету найуспішнішою – може подолати відстань у три тисячі кілометрів.
Та ближче до кінця осені «Файєр Поінт» спіткав шквал скандалів. Американське видання The New Yor Times написало, що до початку вторгнення підприємство виконувало роль кастингового агентства для кіно- і телевізійних виробництв. Потім виринула інформація, що фігурант мегакорупційного розслідування НАБУ на прізвисько Рьошик, має «бронь» від мобілізації, яку надало йому ТОВ «Файєр Поінт». А ще говорилося, що свого часу нинішній топпідозрюваний у справі про корупцію в енергетиці, бізнесмен-утікач Тимур Міндіч начебто намагався стати співвласником ТОВ «Файєр Поінт»…
І ось у певний момент – бац! – відкриті дані про успішну оборонну фірму зникли пошукових платформ, які підтягують відомості з державних реєстрів. Це підтвердили «Главкому» і в аналітичній системи YouControl (12 грудня надійшла вимога Міноборони прибрати інформацію щодо ТОВ «Файєр Поінт»), і в інформаційній системі Опендатабот (там залишився слід лише про власника «Файєр Поінт» Дениса Штілєрмана), і в аналітичній платформі Clarity Project, що спеціалізується на публічних закупівлях.
Є ще важливий нюанс. Деякі підприємства під «шумок» вдаються до брудних маніпуляцій, використовуючи щире бажання Міністерства оборони захистити чутливу інформацію. Насамперед це стосується представників тих компаній, які мають проблеми із законом, у тому числі підозрюються у розкраданні грошей на оборонних закупівлях.
«Главком» розбирався, чому це сталося лише тепер і наскільки масовим є це явище.
Міноборони спішить на допомогу
На початку жовтня цього року Кабінет міністрів ухвалив постанову про затвердження Порядку тимчасового обмеження доступу до інформації щодо підприємств, установ та організацій у сфері оборонно-промислового комплексу. Згідно з документом, підприємства оборонки, які мають статус критично важливих для економіки країни, можуть звернутися до Міноборони із письмовим запитом про блокування інформації, яка їх стосується і оприлюднена у публічних електронних реєстрах та на електронних інформаційних ресурсах. Таке обмеження діятиме до скасування або припинення воєнного стану.
На прохання «Главкома» в аналітичній платформі Clarity Project наголосили на двох важливих моментах. По-перше, урядова постанова не розповсюджується на державні вебпортали. Тобто їх неможливо зобов’язати сховати інформацію за допомогою механізмів постанови.
По-друге, вибір приватних сайтів, з яких прибирається інформація, залежить лише від бажання підприємства. Тобто не всі агрегатори щось приховують, а лише ті, які отримали вимогу від Міноборони.
Таким чином, станом на 29 грудня з ресурсу Clarity Project приховано дані про 81 підприємство за запитами Міністерства оборони.
«Це компанії, які відповідно до вищезазначеної постанови, подали звернення до Міністерства оборони України. Міністерство, зі свого боку, після перевірки їх належності до оборонно-промислового комплексу, зобов’язало нас обмежити доступ до інформації про них. Аналіз власників підприємств, інформацію про які було приховано, нами не проводився, тому ми не можемо стверджувати, чи йдеться про приватні або державні компанії», – зауважили у Clarity Project.
Зі свого боку заступник директора аналітичної системи YouControl з правових питань Данило Глоба підтвердив «Главкому»: станом на 29 грудня, з пошуковика видалено дані про 93 компанії оборонної галузі. При цьому інформація по кожному з цих підприємств, уточнив експерт, є у вільному доступі Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ЄДР), розпорядником якого є Міністерство юстиції.
«Тепер запитання: що хотіло приховати Міністерство оборони, звернувшись із запитом до YouControl? Відкритих джерел, як наша система – кілька десятків в Україні. «Підчистивши» відомості про ту чи інші фірму на YouControl, Опендатабот чи в Clarity Project, а водночас лишивши дані на менш відомих і популярних пошуковиках, а тим більше в ЄДР, не буде досягнуто бажаної мети, яку переслідувало Міноборони. Тим паче, вибір, з якого ресурсу прибрати дані, визначає підприємство, яке звертається до Міністерства оборони. Як на мене, такими діями держава, з одного боку, підсвічує ворогу фірму, яка приховала про себе відомості. З іншого боку, заблокована Міноборони інформація про контрагента негативно впливає всередині країни. Тепер і журналісти, і громадський сектор втрачають можливість контролювати, наскільки чесно і без зловживань працює конкретна компанія, яка має доступ до бюджетних ресурсів», – пояснив Данило Глоба.
Потурання ймовірній корупції?
Ризики приховування суспільно важливої інформації дійсно є. У Clarity Project заявили: випаровується не лише інформація, отримана з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Трапляються випадки, коли підприємства просять Міноборони обмежити доступ до інформації, взятої і в інших реєстрах. Наприклад, до ресурсу Clarity Project надійшло звернення від Міністерства щодо підприємства, яке просило приховати інформацію із судового реєстру. Йшлося про рішення щодо проведення обшуків, у яких ця фірма згадувалося у зв’язку з імовірною причетністю до розкрадання коштів у сфері оборони.
Інший приклад, коли приховується інформація. Від Міністерства надійшла вимога приховати інформацію про підприємство, отриману з державного реєстру суб’єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушень у сфері про захист економічної конкуренції», а саме – антиконкурентні узгоджені дії у вигляді спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів і тендерів.
Аналітична система YouControl також стикнулася з аналогічними фактами дивних блокувань. Нещодавно до неї звернулася оборонна компанія з проханням вилучити дані, які стосувалися обшуків у кримінальному провадженні. Фірма підозрювалася у розкраданні бюджетних коштів. Будь-які згадки про це у судовому реєстру зникли на підставі постанови слідчого.
«Спочатку ми відмовили, оскільки відповідна інформація отримана легальним шляхом через Єдиний державний реєстр судових рішень. Тоді компанія звернулася до Міноборони і попросила, посилаючись на Порядок тимчасового обмеження доступу до інформації щодо підприємств, установ та організацій у сфері оборонно-промислового комплексу, прибрати згадку про них із YouControl. Після чого відповідна інформація була тимчасово обмежена (хоча є питання до самої урядової постанови від 3 жовтня 2025 року №1257, якою цей Порядок затверджений)», – наголосив заступник директора YouControl Данило Глоба.
Погоджується з колегами по аналітичному цеху засновник Опендатабота Олексій Іванкін. За його словами, закриття інформації, яка роками перебувала у відкритому доступі, не досягає заявленої мети – підтримання нацбезпеки.
«Ці дані вже збережені, скопійовані та проаналізовані у публічному просторі. Їхнє зникнення створює лише хибне відчуття захищеності, тоді як прозорість і довіра до держави знижуються. На четвертому році війни стає очевидно: механічне закручування гайок у сфері відкритих даних не усуває реальних безпекових ризиків. Натомість воно послаблює аналітичні спроможності держави та суспільства, зменшує прозорість і потенційно створює нові загрози», – вважає експерт.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0