У нас - «діджиталізація», у росіян - «протести». Про що говорять «слова року»

Щороку країни світу визначають своє «слово року». Це або ключове поняття, яке лаконічно характеризує рік, що минає, або ж найпопулярніший запит у інтернет-пошуковиках. У низці країн визначають навіть не одне «слово року», а кілька. Зазвичай ця робота лягає на плечі спеціально утвореної лінгвістичної комісії, або, скажімо, мовознавчого інституту чи редакції найстарішого словника.

До прикладу, у Сполучених Штатах «слово року» визначає Американське діалектне товариство (The American Dialect Society's) - це давня, заснована ще у 1889 році організація, яка досліджує розвиток англійської мови та інших мов, що впливають на неї. Паралельно свою версію «слова» озвучує колектив укладачів Словника англійської мови Коллінза (Collins English Dictionary) та Merriam-Webster (США).

Україна також долучилась до цього процесу. Словом 2019 року в нашій країні стала «діджиталізація». Шляхом опитування його обрали фахівці авторитетного словника сучасної української мови та сленгу «Мислово», що був створений шість років тому саме з метою фіксації неологізмів, сленгу та інших проявів сучасної української мови. Основними критеріями при виборі «слова року» є його популярність та соціальна значущість.

Термін «діджиталізація» з великим відривом очолив список найвідвідуваніших слів словника, а кількість його переглядів зросла на 1535% у порівнянні з минулим роком. Варто зазначити, що додаткової популярності слову також надав конфуз, який стався з мером Києва Віталієм Кличком під час економічного форуму в Давосі. Тоді політик не зміг вимовити digitalization, натомість видавав лише невиразні звуки на букву «Д».

Важливим виразом року, що минає, в Україні стала «держава в смартфоні» - власне, це якраз і є один з проявів діджиталізації. Загнати державу у смартфон пообіцяла партія «Слуга народу». Першим кроком до цього стало запровадження електронного документообігу у Раді – втім, ухвалене таке рішення лише у першому читанні.

З усіх претендентів на звання «Слово року-2019 в Україні» «діджиталізація»  було єдиним неполітичним. Усі інші відображали саме політичні поняття чи події, зокрема:

• «Зе» — скорочення прізвища Володимира Зеленського, який феєрично виграв вибори президента України-2019. Також часто вживається як частина складних слів, з ним пов’язаних: зе-команда, зе-президент, зе-кандидат тощо;

• «монобільшість» — цього року вперше в історії українського парламентаризму більшість у Верховній Раді була сформована однією партією;

• «турборежим» — термін, яким характеризують перші місяці роботи Верховної Ради України IX скликання;

• «розведення» — бажання президента Зеленського розвести війська на Донбасі викликало широку дискусію в українському суспільстві;

• «червоні лінії» — термін активно почав використовуватися в українському публічному дискурсі у зв’язку з перемогою Володимира Зеленського та занепокоєнням громадянського суспільства його рішеннями;

• «полонені» — у зв’язку з поверненням з Росії українських полонених та переговорами щодо нового обміну.

Слова року у світі

Водночас світові тренди, такі як зміна клімату чи проблеми ґендерної ідентичності, не набули суттєвого поширення в українській публічній дискусії. Втім, у цьому Україна подібна до Німеччини, де лінгвістичним символом 2019-го стало слово Respektrente – «пенсія за внесок у розвиток країни». Це слово назвало ключовим для року, що минає, Товариство німецької мови у Вісбадені. Вибір лінгвістів пов'язаний з введенням базової пенсії для німців, трудовий стаж яких становить 35 років, якщо сума соціальної допомоги, яку вони отримують, не дотягує до рівня прожиткового мінімуму.

Другий рядок у німецькому рейтингу найпопулярніших слів 2019 року посіло Rollerchaos – «самокатохаос». В середині червня уряд німецький дозволив електросамокатам по проїжджій частині. Відтоді вони дратують вже не пішоходів, а інших учасників дорожнього руху.

Для  порівняння наведемо таблицю «слів року», зібраних за останні роки в Україні, РФ, США, Великій Британії та Австралії. Цей екскурс дуже чітко показує, які події переживали ці країни і що хвилювало їхніх громадян. Зазначимо, що в РФ конкурсну комісію з визначення слова-симвоал очолив філолог Михайло Епштейн, а слова-кандидати надсилали тисячі учасників груп «Слово року» і «Неологізм року» в фейсбуці.

У Великій Британії цю справу роблять укладачі Оксфордського словника.

В Австралії - Австралійський державний словниковий центр при Австралійському національному університеті в Канберрі, який є головним центром лексикографічних досліджень країни.

«Протест» став у РФ словом року завдяки московським протестним акціям, які організувала опозиція. За словами голови російської конкурсної комісії Михайла Епштейна, у 2019-му «як найбільш значимий статистично домінуючий виділяється єдиний лейтмотив - протистояння влади і суспільства». «Легалізація слова «протест» в цьому році - відповідь суспільства в тому числі на спроби пропаганди дискредитувати цілий ряд інших універсальних понять - свобода, демократія, толерантність», - зауважив він. 

Зазначимо, цю «відповідь суспільства» російська пропаганда намагається і далі глушити. До прикладу, під час трансляції вситупу групи «Бі-2» на врученні музичної премії «Вікторія» на телеканалі «Росія-1» було заглушено саме слово «протести» у пісні «Люди на ескалаторах».

Тут смешное случилось. Из эфира реально вырезали слово «протесты»
(момент на 01:25)

Поздравляем «Куртки Кобейна» Шуры Би-2 с дебютом на телевидении! https://t.co/XPnfZjmdSJ

— Би-2 (@b2band) 14 декабря 2019 г.

Тепер щодо вибору Американського діалектного товариства – еxistential. Dictionary.com дає два визначення слову: «той, що стосується існування» й «природа людського існування, визначена вільно зробленим вибором індивіда». Сайт онлайн-словника зазначає, що це слово «надихає нас ставити глобальні запитання про те, хто ми є і яка наша мета перед обличчям різноманітних викликів».

Слово обрали з трьох причин. По-перше, через зміни клімату, оскільки термін часто використовували в дискусіях про природні катастрофи. По-друге, після трагічних подій в Ель-Пасо в США, коли під час стрілянини загинули 22 людини, і місцевий чиновник сказав, що «слова мають усе більші й більші  екзистенційні наслідки в нашому суспільстві». По-третє, популярність слова різко виросла після того, як кандидат у президенти США від Демократичної партії Джо Байден назвав Трампа «екзистенційною загрозою США». Після цих слів пошукові запити слова зросли більше ніж на 1000%.

Climate emergency було обрано завдяки Греті Тунберг – юній екоактивістці, яка стала відомою завдяки своєму виступу на екопротесті в Турині, присвяченому саміту Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

«Голос» в Австралії - це офіційний ресурс, що дає можливість корінним жителям держави брати участь в ухваленні законів, що стосуються аборигенів. За словами директора Австралійського національного університету Аманди Лаугесен, комісія з вибору слова «спостерігала тенденцію зростання рівня використання «Голосу» протягом 2019 року».

Що кажуть словники

Свою версію переможця у номінації «слово року» представили і кілька авторитетних груп-укладачів англомовних словників. На думку фахівців Merriam-Webster (США), цим словом є they (гендерно-нейтральний займенник, використовується в однині). Cambridge Dictionary (США) вважає, що ключовою темою року був захист екології, тому «словом року» назвав upcycling (процес виробництва нових речей із перероблених старих).

Схожої думки дотримується і редакційний колектив Collins English Dictionary (Шотландія), однак головним словом називає інше: climate strike (протести з метою привернення уваги до проблем клімату).

Примітно, що більшість обраних слів також відображають глобальні тенденції. Виключення – це Brexit у Collins English Dictionary, оскільки слово стосується саме Об’єднаного Королівства.

Наталія Сокирчук, «Главком»