Генпрокурор Кравченко стукає у двері. НАБУ ввімкнуло турборежим

Ближче до опівночі 22 липня двоє впливових силовиків країни, голова СБУ Василь Малюк і генпрокурор Руслан Кравченко терміново збирали журналістів. Мета зустрічі – загасити «пожежу», яка розгорілася після вражаючого парламентського бліцкригу, яким було обмежено незалежність антикорупційних органів та посилено повноваження генпрокурора.

«Деякі відомі журналісти, коли я ще не прийшов на посаду, повідомили: нового генерального прокурора призначають для того, аби він забрав справу Чернишова (вже колишнього віцепрем’єра – «Главком»). Я вам обіцяю в очі, що після цих (законодавчих – «Главком») змін, справи Чернишова не заберу; її, як і розслідувало НАБУ, так і продовжуватиме. Подивлюся, як вони її закінчать, а потім прокурори САП підуть (у суд – «Главком») підтримувати державне обвинувачення», – клявся перед ЗМІ пізно ввечері генпрокурор Руслан Кравченко.

Окремо новий очільник Офісу генпрокурора виявив інтерес до справ, які роками розслідує НАБУ. Одна з таких – розкрадання кількох мільярдів гривень із Приватбанку у часи, коли ним володів нині арештований олігарх Ігор Коломойський.

«У таких провадженнях буду ставити питання і, можливо, створюватиму загальну слідчу групу з інших працівників», – попередив Кравченко.

І вже наступного дня, 23 липня, як за помахом чарівної палички на сайті НАБУ з’явилося повідомлення: справу Приватбанку завершено, підозрюваним відкрито матеріали досудового розслідування.

І це не єдине диво, точніше кримінальна справа, яку поспіхом після «грому з неба» фіналізувало Національне антикорупційне бюро. Протягом 22-23 липня – коли обранці урізали повноваження НАБУ і САП, президент підписував закон, а потім ці зміни набули чинності – антикорупційний орган відрапортував про завершення одразу чотирьох проваджень!

Протягом 22-23 липня антикорупційний орган відрапортував про завершення одразу чотирьох кримінальних проваджень

скріншот із сайту НАБУ

Для порівняння. За даними громадської організації «Центр протидії корупції» (готує щомісячні антикорпуційні дайджести), у червні НАБУ і САП завершили розслідування двох кримінальних проваджень, травні – одного; квітні – п’яти, березні – трьох, лютому – чотирьох. А, наприклад, у січні цього року не було взагалі повідомлень від антикорупційних органів про кількість справ, доведених до кінця.

«Таке завершення справ може бути з кількох причин: органічне закінчення збору всієї доказової інформації чи все ж таки побоювання того, що справу можуть злити через новий закон, – міркує у бесіді з «Главкомом» старший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук. – Нагадаю, що прийнятий 22 липня закон дозволяє генпрокурору давати вказівки керівникам підрозділів детективів, а якщо вони їх не будуть виконувати – забрати справу з НАБУ через неефективність розслідування».

Юрист зауважив, що подібні вказівки генпрокурора можуть лише формально виглядати законними, але не мати нічого спільного з ефективним розслідуванням. Наприклад, ними можна відвести слідство від потрібного напрямку, а потрібних людей уберегти від підозри і кримінального переслідування.

«Главком» проаналізував усі чотири справи, які НАБУ видало на-гора після грізної заяви генпрокурора про аудит «завислих» антикорупційних розслідувань.

Справи двох жирних «К»

Детективи НАБУ розплутували справу Приватбанку, щонайменше, з 2021 року. І до ексвласника цієї найбільшої фінансової установи Ігоря Коломойського підкрадалися, не поспішаючи. Спочатку підозри отримав колишній топменеджемент Приватбанку: голова правління, його перший заступник, керівниця одного з підрозділів банку, керівник департаменту міжбанківських операцій.

На початку вересня 2023 року силовики прийшли з обшуками до олігарха Коломойського, який на той час оселився на Західній Україні. Його звинуватили у розробці злочинного плану з розкрадання понад 9 млрд грн коштів Приватбанку. Самі події, які розслідувалися, відбувалися у січні-березні 2015 року, коли Ігор Коломойський ще володів банком, а також очолював Дніпропетровську облдержадміністрацію.

З вересня 2023-го і до сьогодні олігарх перебуває під вартою у слідчому ізоляторі СБУ. Між іншим, голова спецслужби Василь Малюк охрестив Коломойського «фанатом НАБУ». «Ігор Валерійович – фанат НАБУ в нас. Ну, я трошки з ним пожив, бо він у мене сидить. То я ж, мабуть, знаю», – запевнив керівник СБУ.

За даними пресслужби СБУ, Коломойський сподівався, що переможець конкурсу на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) із числа працівників НАБУ, сприятиме закриттю кримінального провадження щодо нього. Однак цього не сталося.

Наразі олігарх та ще п’ятеро підозрюваних знайомляться з матеріалами досудового розслідування. Далі прокуратура повинна скерувати обвинувальний акт до суду.

До слова, НАБУ назвало справу Приватбанку «однією з наймасштабніших в історії антикорупційних органів».

«Деякі кримінальні провадження, наприклад, щодо Коломойського, були тривалий час зупинені через запити до інших країн та міжнародний розшук. І тут вже під час судового розгляду ми зможемо побачити, чи отримало НАБУ всі відповіді щодо міжнародної правової допомоги, чи ні. Звичайно, якщо такі відповіді не отримувались, то може бути певна шкода для розслідування чи, наприклад, потенційного арешту або конфіскації всіх коштів. Але розраховуємо на те, що прокурори САП, які приймали рішення про достатність доказів у цих справах врахували всі потенційні ризики у відстоюванні своєї позиції в суді», – заявив старший юридичний радник TI Ukraine Павло Демчук.

Інший топпідозрюваний на літеру «К» – із середовища чинної влади. Це голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко. 23 липня НАБУ і САП завершили розслідування його справи: чиновника підозрюють у недекларуванні майна, а його дружину Аллу – називають пособницею, яка допомагала незаконно збагачуватися. За версією слідства, голова АМКУ приховав: шість квартир у Києві та Ужгороді; житловий будинок під Києвом площею понад 220 кв. м та дві земельні ділянки; два гаражні бокси; шість паркомісць; три нежитлові приміщення загальною площею понад 190 кв. м і автомобіль BMW X3.

Крім того, проти Кириленка було заведено інше кримінальне провадження за фактом незаконного збагачення на суму 72 млн грн. Нині цю справу розглядає Вищий антикорупційний суд.

«Тато на час війни». Корупція в одеському суді

22 липня антикорупційне бюро поставило крапку у розслідуванні діяльності злочинної групи, яка діяла в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області. Схема полягала у масовому штампуванні судових рішень про начебто самостійне виховання дитини батьком за надуманими обставинами. Це дозволяло чоловікам уникати мобілізації та залишати країну під приводом догляду за дитиною. Організатори запровадили «таксу» $3,5 тис. – саме стільки коштував виїзд за кордон, який оформлювався судовими рішеннями. Всього слідство нарахувало таких 1040 рішень.

Для конспірації зловмисники створили «бек-офіс» суду в адвокатському бюро і навіть рекламували свої «послуги» у соцмережах.

Як повідомили ЗМІ, двоє колишніх помічників суддів, заступник керівника апарату суду, консультант суду, а також помічник адвоката пішли на угоду про визнання винуватості. Її затвердив антикорупційний суд 18 липня.

На початку грудня 2024 року ключовий фігурант, голова Білгород-Дністровського міськрайонного суду Валентин Заверюха з очевидним розрахунком мобілізувався до лав ЗСУ, оскільки вже у березні 2025 року Вища рада правосуддя надала згоду на його тримання під вартою та судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Сергія Савицького. Відповідне подання вніс керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко.

Хабарник зі спецслужби

У перелік швидкозверстаних справ НАБУ потрапила також історія з вимаганням хабаря начальником сектору департаменту захисту національної державності СБУ, який діяв у спілці з двома пособниками. 22 липня розслідування офіційно завершено.

За даними слідства, посадовець СБУ зі спільниками вимагали $300 тис. в особи, яка незаконно переправляла військовозобов’язаних за межі країни. Правоохоронець обіцяв знищити частину матеріалів справи, які він вів проти цієї особи, а також розкрити вже встановлені факти. У разі відмови погрожував вжити заходів для притягнення особи до кримінальної відповідальності за більш суворими статтями.

Що цікаво: спочатку справу «есбеушника» вело Державне бюро розслідувань. І лише пізніше вона «перекочувала» до Національного антикорупційного бюро.

***

Дуже насичені події останніх двох днів («картонкові майдани» у Києві та обласних центрах, різкі заяви іноземних парламентарів та єврокомісара з економічних питань про загрозу втрати незалежності антикорупційних інституцій в Україні) змусили українську владу відступити. Ввечері 23 липня президент Володимир Зеленський у традиційному зверненні до українців пообіцяв внести до Ради законопроєкт, у якому будуть збережені норми для незалежності антикорупційних інституцій. Тим часом нині «всесильний» завдяки Раді генпрокурор Руслан Кравченко нині може спокійно проводити обіцяну ревізію справ НАБУ.

«Взагалі, ризиків для справ НАБУ стало значно більше, ніж до 22 липня 2025 року. Адже якщо раніше вони переважно стосувались зливів під час прослуховувань (бо технічно його організовує СБУ), експертиз чи закриття за «поправками Лозового», то тепер це можуть бути передача «потрібних» для влади справ іншим органам досудового розслідування», – робить висновок Павло Демчук із TI Ukraine і перелічує кримінальні провадження НАБУ, які потрапляють у групу ризику: масштабна операція «Чисте місто», де викрили ексдепутата Дениса Комарницького, заступника Кличка Петра Оленича та депутатів Київради; схема «Золоті яйця» – у ній НАБУ викрило підприємницю Тетяну Глиняну. ексначальника департаменту Міноборони із речового забезпечення ЗСУ Богдана Хмельницького; розкрадання коштів на «Харківобленерго» та зловживання під час розробки системи «Дзвін».

Віталій Тараненко, «Главком»