Закарпатський «Шлях» став вікном у Європу для відомих політиків, їхніх родичів та друзів
З початком російського вторгнення Закарпатська область перетворилася на своєрідну мекку для переселенців. Тимчасове пристанище тут одержали понад 350 тис. осіб. Закарпаття – єдиний регіон, де не запроваджена комендантська година.
Також до Закарпаття вервечкою потягнулися різношерсті новостворені благодійні фонди та громадські організації, які закидали обласну військову адміністрації листами про надання дозволів на виїзд за кордон сотень чоловіків призовного віку. Як уже писав «Главком», в Україні функціонує система «Шлях», завдяки якій чоловіки віком 18+ можуть покинути країну під час воєнного стану. Проте є важлива умова: це мають бути поїздки у волонтерських або гуманітарних цілях. За даними ЗМІ, така можливість виїзду військовозобов’язаних за межі країни спровокувала виникнення корупційних «тарифів» для псевдоволонтерів, які забажали покинути Україну.
Красномовна цифра: лише за 2022 рік трохи більше 9 тис. чоловіків, які виїхали з України як волонтери, не повернулися! Щоправда, ця статистика може бути заниженою, оскільки владні інституції не надають повної інформації. У цьому пересвідчилися і Тимчасова слідча комісія Верховної Ради, яка перевіряла використання гуманітарної та іншої допомоги, і сам «Главком», надіславши запити до обласних військових адміністрацій.
Якщо вірити офіційним даним, то на Закарпатті найменша кількість тих, хто скористався «Шляхом» і втік з України – 3,64% за 2022 рік. До речі, цю ж цифру у розмові з «Главкомом» озвучив нардеп-мажоритарник із Закарпатської області Василь Петьовка. Редакція невипадково поспілкувалася з політиком. Адже у розпал повномасштабної війни обранець письмово просив дозволу військової адміністрації на виїзд за межі країни для близьких родичів та своїх помічників.
Окрім Петьовки, добро від влади на виїзд отримали кілька народних обранців, а також співробітники підшефних їм благодійних фондів. І це лише завдяки дозволам, отриманим у Закарпатській області.
«БТРів із за кордону не завезли…»
Першим родичем, за якого Василь Петьовка замовив слівце перед ОВА, виявився колишній голова Закарпатської обласної ради Іван Балога. Він є двоюрідним братом. Наприкінці травня 2022 року військова адміністрація дозволила Балозі на місяць виїхати за межі країни.
У середині червня 2022-го керівництво Закарпатської обласної військової адміністрації за проханням нардепа Петьовки відпустило за кордон трьох чоловіків. Серед них був і син політика Андрій Петьовка. Кожному з них влада дозволила безперервно перебувати за межами батьківщини не більше 30 днів. Загалом, виїзд було оформлено на три місяці.
У липні нардеп знову попросив за військовозобов’язаних чоловіків.
До пулу обраних потрапив помічник обранця на громадських засадах Василь Перец.
Востаннє у 2022-му Василь Петьовка клопотав про виїзд громадянина Івана Мица. Після чого депутатом, який так активно відправляв закордон чоловіків, зацікавилося… Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Заступник голови НАЗК Артем Ситник запідозрив Петьовку в порушенні закону про запобігання корупції і оформив адміністративний протокол. У ньому зазначалося, що нардеп «звернувся до голови Закарпатської ОВА про надання права вільного пересування через державних кордон України для свого сина, двоюрідного брата та батька дружини сина, що становило його приватний інтерес».
Справа надійшла до Печерського райсуду. У суді Василь Петьовка пояснив: до нього звернулись голови територіальних громад та представники благодійного фонду «Наша паляниця», які вели перемовини про постачання гуманітарних вантажів для Закарпатської області. Далі політик звернувся до начальника військової адміністрації з пропозицією надати дозвіл на виїзд за кордон окремим особам. Серед переліку були й родичі обранця. Петьовка запевнив, що всі, хто виїжджав за кордон, повернулись до України, досягнувши домовленостей про поставки гуманітарної допомоги.
У підсумку суд не підтвердив реального конфлікту інтересів. Проте зауважив: хоч і Василь Петьовка підготував депутатські звернення, в яких було зазначено прізвища його родичів, однак кінцеве рішення ухвалював незалежний уповноважений орган. Себто Закарпатська ОВА.
На прохання «Главкома» прокоментувати історію зловживань зі «Шляхом» Василь Петьовка одразу відгукнувся. Депутат вважає, що тут нема сенсації та корупції.
«Повернімося до минулорічних подій і пригадаємо, що тоді відбувалося. Багато людей ішли (на війну – «Главком») у тому, що в них було. Так, ми не завезли БТРів із закордону, але завезли потрібні речі. Підніміть митні декларації і побачите, що корисного завозили люди, за яких я клопотав. Це публічна інформація. Жоден із них не втік за межі України, усі повернулися. У тому числі, мої родичі. Напевно, десь на грані закону ця історія (з виїздом родичів політика – «Главком»), сторінка якої давно вже перегорнута», – заявив Петьовка.
Попри перемогу над НАЗК нардеп Петьовка більше не підставлявся. Був знайдений інший вихід. Тепер закордонні поїздки для його сина Андрія та інших осіб, за яких раніше прохав політик, оформляє обласна військова адміністрація на підставі клопотань благодійного фонду «Наша паляниця».
За відомостями бізнес пошукового ресурсу Youcontrol, фонд створено 17 березня 2022 року. Засновниками є двоє мешканців Закарпаття Іван Калинич, Василь Луник і львів’янин Олег Довгань.
Між іншим, у червні 2022 році закарпатський канал «М-Студіо» з орбіти родини нардепів Петьовки і Лунченка, зробив хвалебний сюжет, у якому одночасно дякували обранцю Василю Петьовці та фонду «Наша паляниця» за доставлений гуманітарний вантаж для Рахівської райлікарні.
Волонтер-корупціонер
Ще одна одіозна vip-персона раптово змінила профіль і тепер активно користується системою «Шлях». Ідеться про народного депутата, заступника голови фракції «Слуга народу» Олександра Трухіна, який склав мандат 23 лютого 2023 року і став… водієм із перевезення гуманітарки. Це не жарт. Нижче витяг із розпорядження начальника Закарпатської ОВА Віктора Микити від 28 лютого 2023 року. Дозвіл на виїзд за кордон діє до 1 липня.
Офіційно у водії Трухіна відрядив благодійний фонд «Відродження Харкова». Організація з’явилася у березні 2022 року. Засновниками виступили п’ятеро мешканців Харкова. Із березня 2023-го фонд прописаний у Хусті Закарпатської області.
У бесіді з «Главкомом» керівник «Відродження Харкова» Олександр Бондар заявив, що не знайомий із екснардепом Трухіним.
«Ніколи в житті його не бачив і не спілкувався. На сайті нашої організації є відповідна форма, яку може заповнити будь-яка людина, котра хоче стати волонтером. Трухін зареєструвався. Комунікація з ним відбувається через його помічницю. Фонд отримав митну декларацію, в якій вказано відомості про гуманітарний вантаж, завезений Олександром Трухіним. Наразі він знову за межами України у гуманітарних цілях. Тобто, згідно з розпорядженням голови обласної військової адміністрації, йому дається 30 днів з моменту перетину кордону для перебування за кордоном», – пояснив Олександр Бондар.
І надав копії митної декларації ввезеного гуманітарного вантажу екснардепом.
Отже, Олександр Трухін привіз три квадрокоптера Mavic 3. До речі, міністр оборони Олексій Резніков назвав «Мавіки» «весільними» дронами і такими, що «не змінять ситуації на полі бою». Середня ціна на них в Україні трохи більше 100 тис. грн. «Ексслуга» завіз дрони в кінці березня, а на початку квітня передав їх військовій частині, яка дислокується на Західній Україні.
А кілька місяців тому суспільство знало абсолютно іншого діяча. 79% опитаних соціологами українців знали про аварію за участю народного депутата Олександра Трухіна, яка відбулася у серпні 2021 року. Тоді автівка Audi A8, у салоні якої сидів провладний нардеп, втрапила у ДТП за участю кількох машин. Загалом, травмувалося шість пасажирів. Найбільше дісталося очільнику Комітету арбітрів Української асоціації футболу Лучано Лучі, який потрапив до лікарні із важкими травмами.
По-новому історія з ДТП Трухіна заграла після виходу журналістського розслідування у лютому 2022 року. Було оприлюднено відео з камер патрульних, котрі прибули на місце аварії: нардеп Трухін намагався вислизнути з місця події до лісу. За те, щоб його відпустили правоохоронці, запропонував їм хабаря 150 тисяч.
Резонансне розслідування просувалося дуже повільно. На певному етапі слідства з’ясувалося, що ключовий доказ у справі було знищено!
Зрештою «алібі» Трухіна і близькість до Офісу президента не спрацювали. Очевидно, зіграв фактор великої війни. У лютому 2023 року політик уклав з прокурором угоду про визнання винуватості. Вищий антикорупційний суд визнав винним політика у корупційному злочині та призначив 68 тис грн штрафу. Ще 6 млн грн (приблизний еквівалент запропонованого хабаря поліцейським – «Главком») обвинувачений повинен перерахувати на проєкт United24 «Армія дронів» з підтримки ЗСУ.
Важлива деталь. До вироку антикорупційного суду Трухін, як народний депутат, мав імунітет від мобілізації на фронт. Нині у нього волонтерська бронь.
Водії з фонду Тищенка
Під час війни бурхливу діяльність розгорнув Всеукраїнський благодійний фонд Миколи Тищенка. Цю організацію у листопаді 2019 року заснував скандальний телеведучий та ресторатор, пройшовши до Ради під парасолькою партії президента Володимира Зеленського. З березня 2021-го Микола Тищенко очолив закарпатський осередок «Слуги народу».
У червні 2022-го вибухнув скандал зі сумнівними бронежилетами, подарованими Тищенком столичним тероборонівцям.
«Вони (бронежилети – «Главком») прийшли на фонд, і ми зробили доставку… Я не закупляв. Взяв і тільки доставив в той час, коли це цього потребувало», – виправдовувався нардеп.
Протягом лютого 2022 року-квітня 2023 року «Главком» нарахував 23 чоловіка, які скористалися системою «Шлях» за покровительством фонду Тищенка. Чи не щомісяця Закарпатська ОВА видавала дозволи на виїзд наведеним у документі особам.
«Главком» через офіційний сайт «Слуги народу» поставив два питання Миколі Тищенку: яка була мета візиту за кордон (конкретизуйте, у які країни) чоловіків, за яких просив фонд імені нардепа і чи повернулися вони назад в Україну? За два тижні відповідь так і не надійшла.
За клопотанням фонду імені Тищенка зелене світло для виїзду за кордон загорілося для киянина Андрія Пономаренка. Закарпатська ОВА видала йому дозвіл на три місяці.
Як свідчать відриті дані, на місцевих виборах 2020 року Пономаренко балотувався до Київської міської ради від «Слуги народу». Та марно.
Натомість сумлінно проявив себе у ролі помічника Миколи Тищенка. Зокрема, перевіряв облаштування дитячих майданчиків на київському окрузі свого шефа.
Крім цього, під час військової агресії РФ відправляв своїх помічників за кордон і народний депутат Валерій Лунченко. Зокрема, у жовтні 2022-го дозвіл від ОВА отримав Володимир Кричфалушій, у листопаді – Олександр Беркович.
А ось народний депутат від «Батьківщини» Іван Крулько прохав дозволу за політичного соратника і голову Мукачівської районної ради Михайла Ланьо.
«Дійсно, я особисто звернувся до голови обласної військової адміністрації з проханням посприяти такому виїзду за кордон. Михайлу вдалося провести зустрічі з потенційними іноземними донорами. Після чого до Закарпаття надійшли додаткові вантажі допомоги. Загалом, за перші кілька місяців війни було організовано 50 вантажівок гуманітарної допомоги», – прокоментував ситуацію «Главкому» нардеп Іван Крулько.
Кулько додав: одноразово клопотав про виїзд Ланьо. Інших прохань через систему «Шлях» не надсилав.
Футбол і «Ашан»
Виїхати на тиждень із України Закарпатська ОВА дозволила і футбольній команді «Металіст». Всього у «Шляху» засвітилося 38 представників харківського клубу.
Українські футболісти у серпні 2022-го зіграли благодійний матч з іспанським «Депортіво». Всі пожертви, виручені з продажу квитків, мали спрямувати на допомогу сім’ям, ветеранам клубу, найбільш нужденним і незахищеним мешканцям Харкова.
Крім того, право на вояж за кордон вибороли представники гіпермаркету «Ашан».
У коментарі «Главкому» пресслужба компанії повідомила: співробітники їздили до Румунії, Угорщини, Польщі та Франції для запуску міжнародної частини благодійного проєкту з допомоги українцям Charity Hero. Всього, з початку агресії РФ «Ашан» передав близько 65 млн грн на допомогу військовим та населенню.
«Позиція українського офісу Auchan була і є незмінною: ми засуджуємо російську військову агресію в Україні та не розділяємо рішення головного офісу – залишитися в РФ. Auchan Україна не має прямого впливу на прийняття рішень материнською компанією і бореться усіма можливими способами, аби наша позиція була почутою», – йдеться у заяві української компанії.
***
На прохання «Главкома» топпосадовець однієї з військових адміністрацій оцінив ефективність роботи системи «Шлях» у воєнний час. «50/50. Місяць волонтер сидить за кордоном, вирішує власні питання, у тому числі зі здоров’ям та відпочинком, а потім привозить якусь кількість гуманітарки», – зазначив чиновник.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0