Справжній парад Перемоги нас чекає попереду

Подивився російський парад одним оком. Найяскравіше:

1. Згадка промови бункерного діда китайських воїнів, які боролися з японським мілітаризмом. А потім репліка диктора під час проходження коробки з Примор'я про те, як воїни Тихоокеанського флоту звільняли Сахалін та Курильські острови. Якось надто з натиском. Мабуть, сильно нервують. Бо бригаду морської піхоти наші обнулили вже двічі. Навіть кулеметний полк із Курил має втрати.
2. Сумний пюрер. Дуже сумний сутулий пюрер, який плився у хвості групки гостей параду. Таке враження, що він справді нездоровий і його силою тягли до Москви. На тлі виділеного йому в пару нового туркменбаші виглядав не дуже добре.
3. Спецназ. Іскандер-М. З-400. Ярс. І все. А де, вибачте за вираз, Армата? Не кажучи вже про авіацію, яку налякали невідомі безпілотники (вирішили без авіації, щоби своє ж ППО не наробило лиха). Виглядало як демонстрація останніх козирів. Очевидно, хотіли, щоб було скромно, але зі смаком «тиха розкіш». Думаю, народ буде не дуже задоволений. Бо бідненько, немає колишньої сили.
4. Найстрашніше – всі ці колони поки що живих і цілих суворовців-нахімовців-курсантів. Дід, що бадьориться і його свита на парадній трибуні (пропагандисти в тому числі) їх усіх відправлять на смерть, якщо затримаються при владі.

Коротше, нам своє робити. Справжній парад ще попереду.