Які зарплати у керівників «Суспільного», «Ради» та «Дому»? Мовники показали бухгалтерію

З початку повномасштабного вторгнення провідні телевізійні канали об’єдналися в «Єдиний телемарафон». Комерційні мовники та канали, фінансовані державою, спільними зусиллями у режимі нон-стоп висвітлюють життя країни, яка чинить спротив другій армії світу.

На початках «гарячої» фази війни такий формат мовлення схвалювався глядачем. Пізніше політики та представники медіа почали аналізувати кошторис витрат, спрямований на виробництво контенту «Єдиного телемарафону» та марафону FreeДом для російськомовних. «Главком» системно висвітлював результати тендерів, в яких брали участь комерційні виробники контенту для держави. Ці публікації мали скандальний резонанс.

Проте в останні місяці фокус уваги громадськості змістився на мовників, яких фінансують платники податків. «Главком» поцікавився станом фінансових справ у трьох гравців («Суспільне мовлення», «Дім» і «Рада»), які існують за рахунок державного бюджету.

«Суспільне мовлення»: війна списала премії

Представники «Суспільного» критикують тих, хто називає цього мовника державним. Плутанина в цьому питанні зумовлена кількома факторами: «Суспільне» дійсно є спадкоємцем державного телебачення, засновником акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (АТ «НСТУ», «Суспільне мовлення») також є держава в особі Кабінету міністрів. Цей мовник, попри свій статус, існує за державні кошти.

У відповіді на запит «Главкома» голова правління Микола Чернотицький  зазначає: щорічно в бюджеті закладаються кошти за програмою «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії». Зокрема, у 2022 році виділялося 1,87 млрд грн, 2023 році – 1,5 млрд грн. На 2024-й затверджено державну підтримку у розмірі 1,85 млрд грн.

Водночас Чернотицький зауважує: окремо держава не виділяє додаткові гроші суспільному мовнику на виробництво інформпродуктів у рамках телемарафону.

«Варто відзначити, що окремого бюджетного фінансування на виробництво слота (мовлення марафону поділено на слоти за кількістю телеканалів, які доєдналися – «Главком») телеканалу Суспільного мовлення «Перший» у межах телемарафону «Єдині новини #UAразом» АТ «НСТУ» не отримувало, тому виготовляє його за рахунок вищевказаних коштів із загального фонду, незважаючи на гарантії, передбачені Законом України «Про суспільні медіа України», – пояснив голова правління НСТУ.

За 2022-2023 роки чистий дохід НСТУ склав 86,48 млн грн

Раніше «Главком» повідомляв, що під час вйни суттєві транші з держбюджету отримують також комерційні канали, які сховалися під парасольку «Єдиного телемарафону». Фінансується також марафон FreeДом, орієнтований на російськомовних глядачів у всьому світі.

Суспільний мовник також прозвітував про заробітні плати свого керівництва. Навколо цієї теми в останні тижні було багато спекуляцій. За даними, які отримав «Главком», із довоєнних часів виплати менеджементу майже не мінялися. Голова правління Микола Чернотицький за 2022 рік одержав 3,51 млн грн доходу, за 2023 рік – 3,52 млн грн, за січень-квітень 2024 року – 1,12 млн грн. За місяць його заробітки складали 260-310 тис. грн.

Щорічне утримання шести членів правління НСТУ обходиться бюджету 12,8 млн грн

Зарплати членів правління НСТУ, окрім голови їх п’ятеро, трохи більше 200 тис. грн за місяць. Щорічне утримання правління мовника обходиться бюджету 12,8 млн грн.

Крім цього, у відповіді на запит «Главкома» підтверджений і той факт, що 16 членів наглядової ради НСТУ виконують повноваження на безплатній основі.

У коментарі «Главкому» голова наглядової ради НСТУ Світлана Остапа зазначила: у компанії запроваджена грейдингова система оплати праці (посади оцінюються за низкою факторів, наприклад, рівнем відповідальності, умови роботи тощо – «Главком»). На початку війни члени правління добровільно відмовилися від преміювання.

«Змін щодо заробітних плат членів правління наглядова рада не ініціювала, оскільки, зважаючи на рівень заробітних плат на ринку, вони отримують в кілька разів менші заробітні плати порівняно з топ-менеджерами з інших комерційних медіагруп. А НСТУ за кількістю працівників та платформ почасти більша за ці комерційні групи. Рівень зарплат всіх інших працівників на нашій компанії також менший за ринковий», – запевнила голова наглядової ради НСТУ.

Остапа додала: як тільки-но почалося вторгнення РФ, майже половина працівників компанії кілька місяців була у простої. Однак до кінця 2022 року практично всі відновили свою роботу. У травні 2022-го все керівництво і більшість релокованих повернулися до Києва.

На думку голови наглядової ради, «Єдиний марафон» був дуже важливий і корисний для громадян України на початку війни. Зараз канали, які його виробляють, мали би повернутися до довоєнного формату.

«Дім» за сотні мільйонів

Державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» (до його складу входить канал «Дім»), яке заснувало Міністерство культури та інформаційної політики, також бюджетний реципієнт. Як свідчить відповідь на запит «Главкома» т.в.о. гендиректора Артема Вишневського, у 2022 році компанія отримала з бюджету 382,9 млн грн. З них 165 млн грн використано на виробництво контенту для марафону FreeДом. Ще 147,6 млн грн пішли на роботу приватних медіагруп, які долучені до створення контенту для FreeДом.

У 2023 році фінансування держави було щедрішим: 537,22 млн грн. У цю суму включено виробництво телепрограм і трансляція FreeДом, а також забезпечення діяльності «Мультимедійної платформи іномовлення України». При цьому, пан Вишневський зауважив: торік двічі «різався» бюджет держпідприємства. Всього держава забрала 101,4 млн грн.

План на 2024 рік – 1,25 млрд грн. Більшу половину цих коштів (738 млн грн) передбачається витрати на «Єдиний телемарафон» та марафон FreeДом.

За 2022-2023 роки чистий дохід ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» склав 14,62 млн грн

Щодо заробітних плат ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України». Отримана інформація доволі скупа: у штаті працює вісім керівників і 52 співробітника менеджменту. За 2022 рік керівники заробили 7,23 млн грн, за 2023 рік – 8,47 млн грн; увесь менеджмент – 15,23 млн грн і 28,54 млн грн, відповідно.

***

Всього, за два роки з гаком великої війни держава витратила понад 1,2 млрд грн, замовляючи контент у рамках «Єдиного телемарафону» та марафону FreeДом. Левову частину цих коштів заробили приватні канали. Зокрема, «плюси» Коломойського – 298,5 млн грн, «СЛМ Новини» (медіахолдинг олігарха Віктора Пінчука) – 290,6 млн грн, «Інтер» підсанкційного олігарха-втікача Дмитра Фірташа – 238,8 млн грн, канал «Ми-Україна», який заснували журналісти-вихідці з медіахолдингу Рината Ахметова – 200,4 млн грн.

Оновлено о 20:42

Під час підготовки публікації до друку «Главком» отримав відповідь на запит від парламентського каналу «Рада». Там зазначили: у 2022-2023 роках від держбюджету надійшло 354,3 млн грн. Ці кошти, у тому числі, було спрямовано на створення та трансляцію новин, інших інформаційних та інформаційно-аналітичних матеріалів у рамках телемарафону. На 2024 рік для каналу «Рада» закладено бюджетне фінансування у розмірі 169,1 млн грн.

Що стосується питання оплати праці керівництва та працівників парламентського мовника, то вона формується на підставіі постанов Кабміну, зауважив у відповіді виконувач обов’язків директора телеканалу «Рада» В'ячеслав Петренко. Однак він відмовився надати безпосередньо відомості про суми коштів на зарплати, аргументуючи відсутністю зафіксованої інформації.

Як повідомлялося раніше, парламентський мовник самостійно не виробляє інформаційні продукти – за нього це робить ТОВ «Кінокіт» зі статутним капіталом 10 тис. грн. Звісно, за бюджетні кошти. За час вторгнення «Рада» заплатила вказаній компанії понад 228 млн грн.

У ЗМІ фірму «Кінокіт» пов’язували з колишнім заступником голови Офісу президента Кирилом Тимошенком. Після відходу з Банкової взимку 2023-го експосадовець публічно відмежувався від компанії, яка досі сидить на бюджетних потоках. Нещодавно Мінкульт зарахував ТОВ «Кінокіт» до критично важливих підприємств, що дозволило приватній структурі претендувати на бронювання 50% військовозобов’язаних, які там працюють.

Віталій Тараненко, «Главком»