Річку Либідь – у колектор, заповідний Китаїв – забудувати. Слова і діла столичних депутатів

Засідання Київради 4 липня спричинило хвилю обурення громадськості, зокрема через голосування про забудову урочищ, закриття в колектор частини річки Либідь та передачу в експлуатацію кількох ділянок у столиці. 

Окрім розголосу у соцмережах, громадські активісти та кияни почали реєструвати петиції з метою запобігти імплементації ухвалених рішень. Однією з таких стала петиція від спільноти «Марш за Київ», що передбачає заборону закриття міських річок у колектори.

Лише за два дні петиція набрала шість тисяч голосів – необхідну кількість для її подальшого розгляду Київською міською радою. 

Детальніше про те, хто з депутатів голосував за суперечливі рішення, про наслідки засідання і подальші дії для збереження природних об’єктів – у матеріалі руху «Чесно».

Голосування Київради: згадати у деталях

Рух «Чесно» вже вивчав деталі проєктів рішень, що були ухвалені на засіданні, зокрема про забудову урочищ Китаїв, Самбурки та Болгарське, а також Детальний план території (ДПТ) у Голосіївському районі, який передбачає прокладання нового шосе до майбутнього ТРЦ Ocean Mall. Тепер звернемо увагу на те, як відбувалося саме голосування: хто з депутатів голосував за, а хто був відсутній під час голосувань.

Першим депутатом, який виступив на підтримку рішення про ДПТ у Голосіївському районі, став нині позафракційний Володимир Яловий, який у 2020 році був обраний від забороненої проросійської партії ОПЗЖ. Депутат назвав себе спеціалістом у цій галузі та підкреслив під час розгляду: «Я однозначно маю свою думку, а не так, як дехто там мене хоче зобразити в цій ситуації. В умовах відсутності Генерального плану у місті Києві не можна зупиняти розвиток міста. У даному випадку я не бачу зауважень до цього плану територій і тому вважаю, що такий план можна приймати – це буде на користь нашому місту».

Проте зауваження до Детального плану території таки є, і раніше їх уже висловлювала Національна спілка архітекторів, як зазначила у своєму виступі депутатка від фракції «Європейської солідарності» Вікторія Пташник. Крім того, громадськість неодноразово підкреслювала, що кінцевим бенефіціаром ТРЦ Ocean Mall є забудовник Вагіф Алієв – бізнесмен та колишній почесний консул РФ у Чернігові та області. 

Доповідачем щодо ДПТ був представник «Терра Проджект» – компанії, що виступає розробником, згідно із самим проєктом рішення. На запитання про подальшу долю річки Либідь доповідач відповів відкрито: частина буде загнана в колектор, а згори буде прокладено нове шосе. Водночас представник «Терра Проджект» зазначив, що це далека перспектива, адже ДПТ розробляється на 15 наступних років, наче це мало б зменшити обурення громадськості. 

Зрештою рішення про затвердження ДПТ у Голосіївському районі підтримали 70 депутатів. Фракції «Єдність» та «Слуга народу» взагалі не брали участі у голосуванні, хоча представники обидвох партій були присутні у сесійній залі. 

Поіменне голосування за затвердження ДПТ, 4 липня 2024 року

До голосування з приводу продовження договору оренди із ПрАТ «Київська овочева фабрика» на ділянках в урочищах Китаїв, Болгарське та Самбурки увага громадськості була прикута ще задовго до початку засідання. 

Напередодні голосування історики, археологи, громадські активісти та активні кияни публікували у соціальних мережах заклики не ухвалювати дані проєкти рішень, а під час самого засідання мітингувальники зібралися під стінами КМДА. Утім, це не завадило депутатам Київради проголосувати за. 

Зазначимо, що голосування за ці проєкти рішень видавалися багатообіцяючими: голова фракції «Європейської солідарності» Володимир Прокопів виступив із промовою, в якій зазначив: «Наступні кілька питань стосуються земельної ділянки, яка знаходиться біля Китаївського монастиря. Я хочу наголосити на тому, що наша політична сила послідовно відстоює збереження української культурної спадщини, а тому захищатиме заповідну зону урочища Китаїв».

Проте послідовно відстояти збереження урочищ так і не вдалося. Усі три проєкти рішень (3.9.12, 3.9.13 та 3.9.14 у порядку денному від 4 липня 2024 року) були ухвалені більшістю депутатів. Голосували за і депутати «Європейської солідарності» попри те, що кількома хвилинами раніше Володимир Прокопів декларував збереження історичної спадщини його фракцією.

До цього голосування долучилася і фракція «Єдності»: депутати повним складом проголосували за два проєкти рішень. Третій проєкт рішення підтримали 12 із 13 депутатів. 

Частина депутатів не взяли участі у голосуванні. Нагадаємо, що висловлення політичної волі депутатів під час голосувань здійснюється у три способи: «за», «проти» або «утримався». Якщо депутат не згоден із проєктом рішення, він демонструє свою позицію, голосуючи проти. Якщо ж він не натискає жодну із кнопок і ігнорує голосування – не відбувається якісної політичної дискусії, а сама його позиція залишається незрозумілою громадськості.

Поіменне голосування за забудову урочищ, 4 липня 2024 року

Ще одним рішенням, яке обурило киян, стала передача в оренду земельної ділянки у Шевченківському районі ТОВ «Центр регіонального розвитку». Згідно із проєктом рішення, оренда передбачатиме подальшу експлуатацію та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

Сама земельна ділянка знаходиться на вулиці Рейтарській, 9. Ця адреса відома киянам як «дворик із воронами». Головна складність проєкту рішення полягає у невизначеності планів нового власника щодо неї –  може здійснюватися як її подальше обслуговування компанією, так і будівництво нових об’єктів, що можуть потенційно шкодити ландшафту району. 

Поіменне голосування за передачу «дворика з воронами», 4 липня 2024 року

Зазначимо, що фракція «Слуги народу» залишила сесійну залу на знак протесту і не взяла участі у жодному з голосувань. Втім, на засіданні були присутні голова фракції «Слуги народу» Андрій Вітренко та депутат фракції Михайло Конопелько. 

У коментарі «Чесно» Вітренко пояснив позицію фракції так: «На останній сесії, 4 липня, ми побачили на порядку денному безліч спірних земельних питань виділення та перерозподілу землі під будівництво. Друге, ця сесія проілюструвала, що ми втрачаємо Київ. Сьогодні без нового Генплану ми бачимо містобудівний хаос із перекосом у бік будівництва житла, не забезпеченого транспортною, інженерною та соціальною інфраструктурою». 

Реакція громадськості та реєстрація петицій

Після завершення засідання у соціальних мережах піднялася хвиля обурення ухваленими рішеннями.

Голосування відбулися за день до дня народження Романа Ратушного – громадського активіста і захисника Протасового Яру, який у червні 2022 року загинув у бою на Харківщині. Це додало критиці міської влади особливого гніву. За життя Роман боровся проти забудови зеленої зони у центрі столиці. Два роки потому Протасів Яр знову під ризиком забудови, тепер під загрозою й інші урочищами Києва.

На рішення відреагувала і громадська організація «Спадщина», яка зареєструвала електронну петицію з вимогою визнати результати сесії від 4 липня такими, що не відповідають інтересам територіальної громади, про що було повідомлено у соцмережах організації. Крім того, «Спадщина» звернулася до Київської міської прокуратури із закликом скасувати «завідомо неправомірні рішення Київради, що були прийняті на сесії 4 липня».

Скріншот реакції киян на голосування Київради у соцмережі Х

Як пізніше повідомила організація, реєстрація петиції була відхилена, проте звернення наразі перебуває на розгляді прокуратури. Крім того, організація паралельно готує загальний позов від громади щодо скасування рішень про забудови у столиці.

Спільнота «Марш за Київ» також зареєструвала петицію: вимога полягає у забороні закриття річок у колектори. Натомість пропонується фокус на їхню ревіталізацію з метою збереження культурної спадщини та підтримки біорізноманіття.

Зареєстрована петиція на сайті Київради

За два дні петиція набрала шість тисяч голосів, тепер її має розглянути Київська міськрада. Водночас петиція може бути відхилена, тож на даному етапі ще рано вважати, що річка Либідь стовідсотково буде збережена. 

Ревіталізація річок: для чого це?

Сам процес ревіталізації річок передбачає комплекс заходів, спрямованих на відновлення стану екосистеми або природних процесів, що у ній відбуваються. У випадку із Либідь необхідне збереження русла річки відкритим та подальше перетворення її на безпечну міську водойму, про що і йдеться у петиції.

Крім того, відкритість водойми та рослинність навколо неї стануть ключем до охолодження столиці у періоди екстремальної спеки – як-от зараз, коли погода раз за разом б’є температурні рекорди. До того ж, відкрита водойма стане сприятливим середовищем для риб, птахів і рослин, що дозволить зберегти вже існуючі популяції. 

Успішні світові практики ревіталізації річок свідчать про ефективність такого підходу. Один із прикладів – Cheonggyecheon restoration Project, здійснений у Сеулі, Південна Корея. У липні 2003 року мер міста ініціював проєкт відновлення потоку місцевої водойми, яка роками перебувала в занедбаному стані.

Річка Cheonggyecheon у Сеулі після ревіталізації

фото: Hanna Shin

Зрештою, сама ініціатива посприяла змінам екології вздовж берегів водойми та вплинула на кліматичні умови у центрі міста – температура навколо впала, а біорізноманіття видів рослин та риби значно зросло. До того ж це зменшило транспортний тиск на центр міста за рахунок збільшення кількості рейсів автобусів та метро.

Примітно, що у публічному просторі аналогія із кейсом річки Ченгьечеон у Сеулі з’являється не вперше – ще до початку своєї депутатської каденції у Київраді депутат від партії «Голос» Максим Нефьодов опублікував фото з візиту до Південної Кореї і підкреслив: «Було б круто так врятувати Либідь».  

Про це говорив і депутат від «Голосу» Тарас Козак, що помітили кияни у соцмережах. Натомість фракція «Голосу» віддала чотири голоси за ухвалення ДПТ – у цьому числі й Козак. Максим Нефьодов у голосуванні участі не брав, оскільки був відсутній на засіданні.

Скріншот реакції киян на голосування Київради у соцмережі Х

Так, реалізація проєкту була справді тривалою –  проте у випадку з Києвом також необхідно діяти на довгострокову перспективу. Коментарі від представника «Терра Проджект», мовляв, ДПТ ухвалюється на 15 років, тож зараз причин хвилюватися немає – недоречні, адже і тоді місто має залишатися придатним для життя.

Рух «Чесно» надалі слідкуватиме за реакцією Київради на петиції та звернення громадськості, а також за подальшими діями міської влади у сфері імплементації ухвалених рішень. 

Аміна Лікар

Журналістка «Чесно. Київ»