The Washington Post: Україна відкрила очі Путіну

агресор
The Washington Post: Україна відкрила очі Путіну
Україна зберігає динаміку на фронті
Фото: AP

Виявилось, військова міць Путіна має межі

Російський президент Володимир Путін робить ставку на те, що мобілізовані зможуть змінити динаміку на полі бою в Україні, але аналітики стверджують: Путіну потрібно більше, ніж просто збільшення чисельності війська, щоби перехопити ініціативу.

Останніми днями Путін відвертав увагу від похмурої картини на полі бою організацією референдумів, проголошенням анексії та погрозами ядерними ударами – все це є спробами заморозити накопичені з лютого російські територіальні здобутки, які з кожним днем ​​тануть.

Проте ці політичні махінації Москви, здійснені з великою помпою та галасом, не змогли замаскувати реальність менш ніж за тисячу кілометрів від України: російські сили перебували в облозі, вони були (та є) погано керованими і у найближчому майбутньому виправити це неможливо.

Військові аналітики сходяться на думці, що оголошена Росією мобілізація щонайменше 300 тис. резервістів навряд чи допоможе Путіну на полі бою впродовж найближчого часу. Чи може це допомогти Москві стабілізувати ситуацію у довгостроковій перспективі – до пізньої осені, взимку та навесні – залишається відкритим питанням.

Частково це залежить від того, чи вдасться швидко та ефективно навчити нових солдатів, і від того, як російські військові організують їх і розгорнуть нові сили.

«Якщо ви візьмете купу розлючених, деморалізованих, наляканих, ненавчених людей, дасте їм зброю і кинете їх у бойові дії, у вас не буде солдатів», – зауважує Фредерік Каган, старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва. На його думку, Путіну доведеться спершу зосередитися на відновленні сильно виснажених підрозділів, які  потребують масштабного переоснащення, а це дуже складно.

Скільки територій росіяни втратять до того, як прибуде підкріплення, залежить не лише від Москви. Україна вже більше місяця дає відсіч росіянам на двох великих фронтах. Проте незрозуміло, як довго українські сили, які теж зазнають втрат, зможуть продовжувати наступ.

«Одна з найважчих речей – знати, коли зупинитися. Україна досягла величезного успіху. Українці отримують психологічний підйом від перемоги та нападу, але у кожного у якийсь момент закінчується енергія», – зазначає Фредерік Каган.

Поки Україна зберігає динаміку просування на фронтах, було відбито місто Лиман, Збройні сили просунулися углиб окупованих районів Луганської області. Український контрнаступ на півдні прискорився останніми днями, сили рухаються у напрямку Херсона.

Де і коли український контрнаступ призупиниться, також залежатиме від наявності зброї та боєприпасів, значна частина яких надходить із Сполучених Штатів.

4 жовтня адміністрація Байдена оголосила про надання Україні додаткової допомоги у розмірі $625 млн, зокрема ще чотирьох реактивних систем залпового вогню Himars, 16-ти 155-мм гаубиць і 75 тис. 155-мм артилерійських снарядів. Україна просила про ракети більшої дальності і танки, проте досі їх не отримала. За даними Білого дому, Сполучені Штати виділили Україні понад $16,8 млрд на безпекову допомогу з початку російського вторгнення 24 лютого.

Розв’язавши війну, Путін отримав шанс дізнатися, як «добре» він керує своєю армією та державою
Розв’язавши війну, Путін отримав шанс дізнатися, як «добре» він керує своєю армією та державою
фото: reuters

Путін регулярно попереджає про наслідки у разі, якщо Сполучені Штати та їхні союзники продовжуватимуть озброювати Україну, проте російські війська не змогли перервати потік зброї до України. Міністерство закордонних справ Росії заявило 4 жовтня, що кількість американської зброї, що надходить до Києва, досягла «небезпечної межі».

Розчарування подіями на полі бою проникло у громадську сферу Росії, насамперед через Telegram-канали, а іноді навіть через жорстко контрольоване державне телебачення. Російський військовий блогер Максим Фомін, який публікує дописи під псевдонімом Владлен Татарський, заявив у відео 4 жовтня у Telegram, що ситуація на фронті для російських військ «м’яко кажучи, не чудова».

Росія не має достатньо сил на полі бою, щоби «рішуче вирішити українське питання», сказав він і висловив стурбованість тим, що призовники, яких збираються відправити на фронт, часто не отримують належної підготовки. «Можна воювати непідготовленими людьми, але це загрожує великими втратами», – сказав він.

Андрій Марочко, підтримуваний Росією офіцер «ополчення» у Луганську, заявив у російському державному телевізійному шоу «60 хвилин», що українці, «яких підтримує НАТО», мають великі розвідувальні можливості.

«Вони буквально у режимі реального часу спостерігають через супутники за нашими пересуваннями, нашими фортифікаційними спорудами. Це дає їм певні привілеї та робить їхні шанси на успіх набагато вищими за наші», – сказав Марочко.

Є небагато ознак того, що бодай якась з основних проблем, що переслідували російську армію з початку вторгнення, була вирішена. Протягом кількох місяців вона стикалася з труднощами, здійснюючи комбіновані наземні та повітряні атаки, керуючи військами із сумнівною волею до бою та організовуючи складну систему матеріально-технічного забезпечення для доставки постачання на фронт.

Останні повідомлення свідчать про те, що Путін особисто втручається у процес ухвалення рішень на полі бою. Прихильники жорсткої лінії у Росії публічно критикували генералів країни за неправильні рішення.

Проблеми, з якими стикається Путін в Україні, ускладнюються ризиками всередині його країни. Мобілізація зробила війну в Україні реальною для багатьох росіян, які досі не звертали на неї уваги.

У результаті, ймовірно, набагато більше росіян, у тому числі тих, чиї сини, брати та чоловіки зараз прямують на фронт, шукатимуть правдиву інформацію про ситуацію на полі бою.

«Коли вас туди не відправляють, ви можете просто отримувати новини з телебачення. Тепер раптом для вас це почало мати значення», – коментує Сем Грін, дослідник російської політики, професор з Королівського коледжу Лондона.

Водночас російська держава робить чимало помилок у процесі мобілізації.

«Росія реструктуризувала свою армію 10 років тому та демонтувала велику частину мобілізаційної системи, яка була дорогою в обслуговуванні та вважалася непотрібною і тепер це дається взнаки», – зазначає Дара Массікот, старший дослідник політики американського аналітичного центру Rand Corp.

Масікот каже, що нині є мало достовірної публічної інформації про те, як Росія збирається навчати призовників, тому поки що рано говорити про те, який саме вплив матиме мобілізація. На її думку, нові війська, ймовірно, матимуть низьку боєздатність, але зможуть вивільнити для боротьби на фронті той основний склад, що зараз працює у тилу.

Ситуація продемонструвала межі здатності Путіна контролювати свій уряд та армію.

«Є речі, яких Путін не знає, зокрема – наскільки хороша його армія, наскільки ефективна його держава. Він ніколи раніше не знав цього і досі не мав можливості дізнатися», — коментує дослідник російської політики Сем Грін.

Поль Сонне
Журналіст із питань національної безпеки, присвячених армії США

Джерело: The Washington Post

Переклад: Наталія Сокирчук, «Главком»

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: