Актор Кучеревський розповів, як за тиждень війни втратив батька та тата дружини

Відомий український актор, зірка серіалів «Сага», «Хованки», «Нюхач-3» Яків Кучеревський шокував важкою історією, як втратив в перші дні війни свого тата, який опинився в окупації, а через кілька днів – батька дружини, котрий потрапив під ракетний обстріл.

24 лютого Яків Кучеревський зустрів вдома, на 20 поверсі столичної багатоповерхівки на проспекті Перемоги. Дружина Якова була у поїздці в Німеччині, а він залишався в Києві з двома дітьми: 6-річною донькою та 17-річним сином. Після перших обстрілів актор збирався їхати з дітьми до батьків дружини в Гостомель, але в останній момент передумав.

«Це для мене було шоком, – зізнається актор у програмі «Точка опори» на телеканалі «Дом». – Я не очікував. Перше, про що я подумав – треба їхати до батьків дружини у Гостомель. А потім згадав, що там військове містечко і взагалі аеродром. Тому ми з дітьми сиділи на проспекті Перемоги у Києві. І я у вікно бачив, як летять оці «сюрпризи» від наших сусідів.  Я зрозумів, що не треба лякати дітей. Син вже дорослий, він все зрозумів. А для малої я почав вигадувати історії – про тролів, про ліліпутів, що я тільки не вигадував.  Що вони дуже голосні, і нам виходити не можна, нам треба сидіти тут. Так ми ховались у гардеробній. Бо ми живемо на 20-му поверсі, спускатися вниз було важко, ліфт не працював вже».

Ще якийсь час Яків Кучеревський провів з дітьми в підвалі будинку свого друга, українського актора Сергія Дерев’янка. Лише 5 березні він зміг вивезти дітей з Києва, для цього Яків Кучеревський фактично вперше сів за кермо.

«Кругом вже гучно бахало, я знайшов машину, посадив туди дітей. Але я не вмів добре їздити, я їздив тільки на знімальному майданчику – 8 метрів вперед і 12 метрів назад. Це все, що я вмів. Тобто права є, а досвіду не було. Але я сів за кермо. І ми з дітьми три дні їхали до Ужгорода. Було дуже важко», – розповідає актор.

За чотири дні родина дісталась західного кордону. Тут Яків передав дітей дружині, а сам повернувся до Одеси і відразу пішов у військкомат. «Коли до Польщі я передав дітей, десь добу просто лежав. Я не міг підняти й руки. Дала знати стресова ситуація. Потім я поїхав до Одеси, бо я там прописаний. І відразу пішов до військкомату. Мені відмовили, точніше, сказали: йдіть і чекайте. Ось я і досі чекаю. Але сидіти не міг, почав волонтерствувати, як і більшість України – збирали гроші на броніки, тепловізори, відправляли хлопцям на передову», – говорить Кучеревський.

Також у розмові Кучеревський зізнався, що за перші дні війни втратив двох рідних людей, яких навіть не зміг поховати: «2 березня не стало мого батька. Мені зателефонувала мама. Це Херсонська область, і їхнє селище опинилося в окупації. І вже туди їхати не можна було. Я навіть не поховав батька. А 9 березня вже дружина зізналася, що 8 березня не стало її батька в Гостомелі. У двір прилетіла ракета. Отак за тиждень ми втратили батьків. Наші мами, дякувати богові, здорові».

Після 2014 року Яків Кучеревський припинив зніматися в російському кіно і перестав їздити до Росії, а після 24 лютого «відрізав усі контакти» навіть з тими, з ким підтримував якесь спілкування. Український актор переконаний, що мільйони росіян, які підтримують агресію, несуть за неї відповідальність і мають бути покарані: «Я вважаю, що вони повинні бути за це покарані. Всі. Я не розумію їхнього «я нічого не міг зробити», «я нічого не говорив такого». Ви – боягузи, це я так дуже м'яко кажу. Я можу так казати, тому що я працював в Росії певний період, і я знаю, про що кажу. Ви це дозволили, ви цьому посприяли, бо ви промовчали, ви не сказали. Навіть ті, хто не стріляв. Я стільки друзів вже втратив. Я стільки бачив очей, яких я не хотів би бачити,  яких я не побажав би побачити нікому. Я досить толерантна людина, але я за себе скажу, не знаю, яким треба бути, щоб це пробачити».