Дмитро Шуров розповів, що у нього відібрала війна: Більше не займаюся музикою

Музикант Pianoбой Дмитро Шуров в програмі #Муз_оборона на каналі «Дом» розповів, як не міг після вторнення писати музику та розплакався під час першого концерту для військових.  

Дмитро Шуров з початком війни у 2014 році почав писати пісні українською мовою: «Щоб писати україномовні пісні, мені потрібно було занурюватися в матеріал, читати українську поезію, слухати українську музику. З дитинства я чув приблизно в однаковій пропорції українську та російську, тому що дідусь і бабуся з маминого боку – це такі щирі українці, а з татового – військова сімʼя, люди, які все життя спілкувалися російською».

Артист зазначає – сьогодні рідній мові віддають перевагу і в родині співака: «Нещодавно ми з дружиною відзначали 20 річницю і зрозуміли, що нам обом подобається спілкуватися рідною».

Артист пригадує – велика війна почалася для нього несподівано. Разом із дружиною він був у Буковелі, де мав давати концерт 24 лютого. Вже пізніше відомій родині вдалося забрати мікроавтобус із Києва, і Дмитро став розвозити на ньому гуманітарні вантажі. Проте до музики артист повертався довго, а натхнення писати нові пісні не має і досі.

«В березні я зрозумів, що все змінилося, більше я не займаюся музикою. Ми жили з відчуттям, що втратили будинок, професію, все. Це дуже страшне відчуття, – поділився Pianoбой Дмитро Шуров. – На початку квітня мені вперше запропонували поїхати до військових з виступом, тоді я був за кермом і сказав: «Яка музика? Коли я чую будь-яку пісню, у мене ллються сльози, я навіть не можу вести машину. Тому я навіть радіо не вмикаю». Але через тиждень я дав перший концерт і зрозумів, що музика для мене – це рятувальна паличка і ці концерти витягнуть мене з того стану».

Тоді артиста врятувала не лише музика, а й військові – люди, які захищають Україну і кожного з нас: «Я побачив людей, яким набагато важче, які ризикують життям. Поспілкувався з ними і відчув, що для них важливо те, що ми вдихаємо один пил, співаємо разом, дивимося одне одному в очі. Перший концерт я просто плакав. А коли почав співати «Вітчизну», то мене взагалі розквасило. В кінці я зрозумів, що треба взяти себе в руки, бо нащо військовим концерт артиста, який просто сидить і плаче? Заспівав пісню «We Are the Champions» гурту «Queen», вони підтримали, і стало все на свої місця», – пригадав музикант.