Чи запустить «Газпром» газогін «Північний потік-2» через Балтійське море?

Завершення прокладання «Північного потоку-2» через Балтійське море більше виглядає російською пропагандою, аніж реальністю. Пропаганда здійснюється з метою тиску на українське вище керівництво. Окрім того, запуск цього газогону несе екологічні ризики для Балтії. Такі думки висловили Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», і політологи, автори радіопередачі «Блеск и нищета русского мира» на Українському радіо Олег Лісний та Дмитро Левусь, під час пресконференції в пресцентрі «Главком».

Зліва на право: Дмитро Левусь, Михайло Гончар, Олег Лісний. Світлина: Главком

Михайло Гончар запевняє, якщо і буде відкриття газогону через Балтійське море, то воно носитиме винятково технічний і церемоніальний характер, але не можна стверджувати, що відбудеться прокачування запланованих об’ємів газу по трубах «Північного потоку-2».

«Якби все йшло за тим графіком, про який розповідає «Газпром», то пуску «Північного потоку-2» на проектну потужність на 55 млрд. куб. м. газу, починаючи з 1 січня 2020 року, не варто очікувати. Все, що може бути гладенько і за графіком, це перерізання блакитної стрічки чи церемоніальне відкручування крану, якийсь газ був би символічно запущений і факел запалений. Але ніяких 55 млрд. куб. м. газу на рік не було б. Для того, щоб після завершення комплексу будівельних робіт, вивести систему морського підводного трубопроводу, яка працює під надвисоким тиском 220 атмосфер, необхідно ще виконання комплексів перевірочних, пусконалагоджувальних, випробувальних робіт, коли потужність газопроводу буде мінімальною, тобто максимум кілька мільярдів кубометрів газу. Це показує досвід «Північного потоку-1», «»Блакитного потоку», і ось «Турецький потік», про який трублять, що він з 1 січня запрацює. Звісно, він запрацює тільки технічно, з точки зору пуску і церемонії. Але, коли ще не готові системи по прийому газу та подальшого його транспортування, то все, що говориться, є пропагандистською пургою», - каже Гончар.

За його словами, така пропагандистська риторика Росії спрямована на вище керівництво України, ЄС, що мовляв, «у вас все пропало». Але попри все зараз позиція по «Північному потоку-2» для росіян не виявляється переможною.

Олег Лісний погоджується з тим, що РФ намагається тиснути на українську владу в газових питаннях. «Росія досить серйозно зайшла в наше інформаційне поле та європейське і залякала. Мовляв, «Північний потік» - це кінець Україні. Але якщо українські й світові ЗМІ будуть пояснювати все ретельно, то російська пропаганда не спрацює», - зазначає Лісний.

Запуск газогону несе великі екологічні проблеми на Балтійському морі.

««Північний потік -2» несе в собі екологічні ризики. Зокрема, варто згадати історичний момент, коли в Балтійському морі у тому місці, де повинен пролягати цей газогін, свого часу у 1947-1948 роках затоплювалася хімічна зброя Радянським Союзом. Цей арсенал містив отруйні речовини. (Йдеться про адамсіт, діфенілхлорарсін, іприт. – Главком), - розповідає Левусь.

Переглянути запис прес-конференції