Україна в пошуках ефективного іміджу
Протягом періоду незалежності імідж України змінювався. Україну вважали переможеною країною та дивилися на неї крізь окуляри російських інтересів. Однак, драматичні події на Майдані відновили інтерес до України. Проте протягом незалежності вона не змогла сформувати свій власний імідж. Часто вдаються до «шароварщини». Це хибна стратегія і демонстрація несмаку. Про це розповіли автори книги «Ігри відображень: якою бачить Україну світ» виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда та Тетяна Водотика, науковий співробітник Інституту історії НАН України, під час прес-конферецнії в прес-центрі Главком.
Вдаючись до «шароварщини» Україна демонструє свій несмак.
«Така стратегія – це використання радянської спадщини. Хор ім.. Верьовки, ансамбль ім.. Вірського існували за радянських часів, інтенсивно гастролювали , несли бачення своєрідної незалежності України. Україна мала атрибути своєї державності , включаючи МЗС з 1944 року, але все таки говорити про її реальне існування на карті світових інтересів не випадає, на мою думку, протягом тривалого часу», - говорить Магда.
Диектор ІМП розмірковує, чому прагнення показати Україну через вишиванки, шаровари, сало, горілку є хибним. « Це прагнення йти шляхом найменшого опору. Не шукати можливостей для ефективного діалогу, а це є ставлення перед фактом: «ось ми є такі, і це дозволяє нам досить активно рухатися вперед, і ви повинні нас сприймати такими якими ми є». це хибний шлях», - продовжує Магда.
На його переконання, за час незалежності Україна не сформувала чіткої політики інформування світової спільноти про свої здобутки, історичну спадщину, культуру, соціальні реформи. «Нам потрібне агентство гарних новин. Сучасне завдання України – сформувати власне бачення свого місця у непростому конкурентному світі, визначити пріоритетні завдання зовнішньої політики та добитися їх втілення в життя», - резюмував директор Інституту світової політики.
Україна не могла адекватно оцінити своє становище на початку 90-х років.
«Тоді Україна вважала , що перемогла Радянський Союз. Західні країни дивилися на Україну навпаки як на переможену. У першій половині 90-х США та Західна Європа сприймали нашу державу виключно крізь призму російських інтересів на пострадянському просторі. Лише після 1997 року, коли було укладено Великий договір між Росією та Україною, у Страсбурзі група пострадянських країн створила об’єднання ГУАМ, а Україна приєдналася до програми «партнерство заради миру», ставлення поступово почало змінюватися», - говорить Водотика.
Але історія з «касетним скандалом» у 2000 році, який виглядає інспірованим РФ, а також скандал довкола радіолокаційних станцій «Кольчуга» зіпсував відносини із західними партнерами.
За словами історика, ситуація діаметрально змінилася після Помаранчевої революції. І пост помаранчевий час позначився активними спробами цілеспрямовано формувати імідж України на державному рівні.
«Проведення Євро 2012 не зуміло надати потужного позитивного імпульсу, оскільки Україна на Заході знову сприймалася крізь призму російського інтересу, до того ж додався чинник ув’язнення Юлії Тимошенко», - продовжує Водотика.
Нарешті драматичні події Євромайдану та Революції Гідності відновили інтерес до України. І формування нового іміджу країни залежить як від громадян, так і від політикуму та лідерів.
Придбати книгу Ігри відображень: якою бачить Україну світ» можна тут
Пропонуємо переглянути запис прес-конференції
Коментарі — 0