Екс-чемпіонка світу з кікбоксингу: Про те, що Усик взяв на себе зобов’язання перед ФСБ, знають і в СБУ

Слідом за борцем вільного стилю Богданом Грицаєм, котрий засудив боксера Олександра Усика за антиукраїнські висловлювання і викликав його на бій без правил, критично про титулованих бійців висловилася колишня чемпіонка світу з кікбоксингу Олена Твердохліб.

«Набагато важливіше, ніж будь-які безперспективні у практичному сенсі словесні дуелі між Грицаєм та Усиком є те, що нарешті, на сьомому році війни, Усику і Ломаченку виказали своє обурення і неприйняття їхньої колаборантської позиції і поведінки тисячі фанатів, - каже колишня спортсменка в інтерв’ю Gazeta.ua. - І, що мене навіть дивує, чинних спортсменів. Бо те, що будь-яке патріотичне виховання в українському спорті було втрачене – на жаль, факт, наслідки чого ми спостерігаємо не лише в професійному боксі, але і в олімпійських видах спорту.

Тривалий час тренери і спортсмени важко уявляли собі, як це вони будуть жити і тренуватися без «любих братів» із Росії. Наших спортивних діячів у «братніх відносинах» з РФ і росіянами не зупиняв навіть факт військової агресії Росії як держави і росіян як народу проти України і українців, відверта готовність росіян знищити і Україну, і українців, про що вони з люттю заявляли з екранів телебачення.

Огидно, але ще восени 2014-го і у 2015-му точилася дискусія, чи варто збірній України з біатлону, лижних перегонів та інших зимових видів спорту їхати до Росії на збори. Бо вони ж такі друзі. Наших українських спортивних діячів не зупиняло навіть те, що російські спортсмени і тренери у повному складі підтримували окупацію Криму, закликали Путіна захопити Київ і Львів, і покінчити з українським «фашизмом», а «заблудших хох лов» взагалі відправити до Сибіру на «перевиховання».

Так ось, саме прозріння значної частини українців вважаю головним досягненням. Хоча значна частина населення України просто тихенько сидить під гаслом «аби не було війни» і їм байдуже, чи буде незалежна Україна, чи ні. Головне, аби не заважали їм зустрічатися з російськими кумами. І це наша головна проблема. Поки Україна не подолає цей кумівський зв'язок з ворогом та зв'язок через діяльність російської церкви в Україні, Україна буде у небезпеці. Як тут не згадати російське: «Не было бы счастья, да несчастье помогло». Насправді Московія і росіяни за ці шість років самі зробили більше, ніж будь-яка «бандерівська» українська пропаганда – якої, на жаль, майже не було – для руйнування цих небезпечних для України і українців зв'язків.

Безперечно, Усик і Ломаченко заслуговують на своє «почесне» місце у базі «Миротворця», бо свідомо пішли на цю пропагандистьку провокаційну акцію. Враховуючи, що вони є бізнесменами, які заробили мільйони, немає сенсу їх вважати наївними, такими, хто б «на громадських засадах» почав нищити власні стосунки з вболівальниками.

Але і грошей їм, я впевнена, не платили. Це була саме та пропозиція, від якої неможливо відмовитися. Не сумніваюся, що представники російських спецслужб, так чи інакше, через служителів так званого Московського патріархату, контактували і з Усиком, і з Ломаченком. Те, що Усик, з початком окупації Криму, «офіційно» взяв на себе певні зобов'язання перед ФСБ, сумнівів немає ні в кого. Зокрема, впевнена, і в СБУ.

В Усика по-іншому просто не вийде, поки Крим залишається окупованим. У нього і особиста нерухомість у Криму, і родичі там з нерухомістю. Їх негайно поставлять під прес, якщо Усик не погодиться виконувати певні «прохання» ФСБ. А Ломаченко, швидше за все, у нього під наглядом, як у кума. Це не означає, звичайно, що Усик, прихопивши з собою Василя, завтра натягне маскхалат і поповзе мінувати нафтобазу або склад з боєприпасами. Для цього у ворога є інша агентура. Такого роду медійно розкручені популярні агенти як Усик і Ломаченко використовуються ворогом насамперед для пропаганди і медійних диверсій. І фільм з їхньою участю – це конкретний приклад використання таких агентів.

І тому, якщо ви спитаєте у мене, чи є вони агентами Кремля, то я відповім – так, безумовно. І ніяка масова критика вболівальників не зупинить і не змінить «світогляд» Усика чи Ломаченка. Бо це люди, які вже заробили мільйони і їм є що втрачати. А позбавити їх радощів життя може ФСБ. Тому вони бояться ФСБ значно більше ніж уболівальників, яких вони «в гробу бачили», як і усіх тих, хто загинув за незалежність України. Бо це не їх війна, вони за мир... за «русскій мір».