Обіцянка-цяцянка. Попри запевнення, ФФУ не виділила й копійки на лікування арбітрові, який переніс інсульт

Передісторія

Ситуація, про яку мова піде нижче, абсурдна і цинічна за своєю суттю настільки, що в неї складно повірити. Корені проблеми тягнуться від 18 листопада минулого року, коли на афінському стадіоні «Спірос Луїс» у товариському матчі зустрічалися збірні Греції та Естонії. Судити поєдинок мала українська бригада арбітрів на чолі з Євгеном Арановським. Та ввечері напередлодні поєдинку стало зле одному з лайнсменів, 39-річному харків'янину Сергію Беккеру. Після шпиталізації лікарі поставили українському судді невтішний діагноз - інсульт.

За життя пана Беккера медики боролися понад місяць. Ситуація ускладнювалася дороговизною лікування. Потрібних коштів у сім'ї лайнсмена бракувало. Врятувало б страхування, але на лихо Сергій виїхав за кордон без відповідного полісу, з яким часто не впускають у чужі країни навіть звичайних туристів. У цьому ж випадку свого підлеглого до змагань допустила Федерація футболу України, не помітила порушення, довірившись національній асоціації, й УЄФА.

Пізніше голова Комітету арбітрів ФФУ італієць Лучано Лучі в ефірі телеканалу «Футбол» виправдовувався, що необхідні 200 євро на оформлення страхового полісу УЄФА виділив, а українська Федерація судді їх передала. Ось тільки не стала перевіряти, чи використані кошти за призначенням. Виявилося, що ні.

Важке лікування

Втім, навіть попри відсутність страховки, УЄФА усі головні витрати, які включали в себе хірургічне втручання, з допомогою якого й було врятоване життя Беккера, взяла на себе. Загальна сума склала 80 тисяч євро. Коли життя арбітра було поза небезпекою, Союз європейських футбольних асоціацій вважав місію виконаною.

Проте на Беккера очікувала тривала реабілітація після інсульту. Окрім вживання дорогих медикаментів, вона включає в себе постійні масажі, відвідини здравниць. Зрозуміло, що суми вимальовувалися непідйомні і родина Беккера очікувала на допомогу організації, якій арбітр вірою і правдою служив багато років, вважався одним із найліпших лайнсменів країни.

Реабілітація

Та допомоги не було. Точніше, із власної волі на зборах 6000 євро назбирали колеги-судді пана Беккера. Керівні органи ФФУ відмежувалися. Злам начебто настав, коли про проблему розповів на власній сторінці у «Фейсбуку» журналіст-розслідувач Костянтин Андріюк. Після того на сайті ФФУ з'явилася відписка від генерального секретаря Федерації Юрія Запісоцького. У ній зокрема говорилося:

«Зі свого боку ми проінформували лікарів, що, як тільки буде можливість транспортувати Сергія до України, Федерація футболу України візьме на себе відповідні послуги — або переліт, або, в разі неможливості перельоту з медичних причин, оренду відповідного спеціалізованого автомобіля. Також ми розуміємо, що Сергію буде потрібна подальша реабілітація в Україні, й ФФУ готова її оплатити».

Ця, датована 25 січня 2019 року заява начебто чітко й недвозначно давала розуміти, що проблема з фінансуванням реабілітації вичерпана. Пізніше пан Лучі підтвердив інформацію в розмові з батьком Сергія Беккера. І сказав, щоб родина збирала всі чеки, на основі яких ФФУ здійснить компенсацію.

Віз, який і нині там

Чаків станом на сьогодні, 19 червня, тобто майже через п'ять місяців після обіцянки пана Запісоцького, зібрано вдосталь. За інформацією, наданою «Главкому» родичами хворого арбітра Беккера, 9 квітня 2019 року Сергій повернувся в Україну. Відповідно два з половиною місяці реабілітації тривали в Греції. Загальна сума витрат склала 33 тисячі євро.

Далі - реабілітаційні витрати в Україні: 30-денне лікування в реабілітаційному центрі «Модричі Трускавець» - 135 000 гривень; 20-денне перебування на базі під Харковом - 25 000 грн. Додатково і, зрозуміло, небезкоштовно пан Беккер відвідує регулярні масажі тіла і руки.

Лучано Лучі після звернення батька судді відповів, що чеки надто довго збирали і переадресував лист на президента ФФУ/УАФ Андрія Павелка. Андрій Васильович за постійними кропотами в ФІФА, УЄФА, переіменуваннями ФФУ в УАФ і пропусками засідань Верховної ради відреагувати не спромігся.

Сам Беккер зізнається, що почувається наразі не дуже добре. Відновилася мова, ходити може, але важко. Та найбільше бентежить дуже погана ліва рука...

Іван Вербицький, «Главком»