З моменту останньої – третьої – індо-пакистанської війни пройшло 47 років, та конфлікт навколо Кашміру досі не згас
Між Індією та Пакистаном чергове загострення, яке окремі оглядачі вже встигли порівняти з початком війни. Причина суперечок не нова: територією розбрату став Кашмір, через який країни ворогують уже 70 років. Проте з моменту останньої третьої індо-пакистанської війни пройшло вже 47 років, та конфлікт навколо цієї території не припинився. Прикордонні сутички відбуваються регулярно.
Особлива увага світової спільноти до подій між Індією та Пакистаном прикута ще й тому, що цей регіон - зона потенційного ядерного конфлікту: обидві держави мають у своєму розпорядженні ядерну зброю. Тому масштабна війна між ними може не тільки змусити світ забути про події в Україні, але і взагалі вилитись у глобальний конфлікт.
З чого все почалося
14 лютого 2019 року на підконтрольній Індії території Кашміру стався теракт біля воєнізованої колони на ключовій автомагістралі: загинули 45 індійських солдатів.
Влада Індії звинуватила в нападі повстанців, які борються проти індійського правління в частині Кашміру, на яку претендує також Пакистан. Зокрема, індійські ЗМІ повідомляли, що відповідальність за теракт взяла на себе організація «Джаїш-е-Мохаммед» – ісламістська терористична організація у Кашмірі, головною метою якої є відділення Кашміру від Індії. Організацію визнали терористичною Пакистан, Австралія, Канада, Індія, ОАЕ, Великобританія, США та ООН.
Авіаудар
У вівторок, 26 лютого, міністр розвитку людських ресурсів Індії Пракаш Джаведекар заявив, що військово-повітряні сили країни нанесли авіаудар по табору терористів на підконтрольній Пакистану території Кашміру.
Цей авіаудар Індії по території Пакистану став першим за майже півстоліття – від останньої індо-пакистанської війни 1971 року.
За словами індійської сторони, удари були нанесені по таборах угруповання «Джаїш-е-Мохаммед», внаслідок чого було ліквідовано 300 бойовиків.
Міністр закордонних справ Індії Віджай Гокхале назвав цей удар «невійськовою акцією на випередження». «Було знищено велику кількість терористів з «Джаїш-е-Мухаммад», інструкторів, високопоставлених командирів і джихадистів-смертників, які проходили навчання в цьому таборі», - підкреслив він.
У Пакистані військові заявили, що індійська авіація не встигла нанести ніякої шкоди, так як пакистанські військові почали діяти на випередження.
Британське видання The Telegraph повідомило з посиланням на пакистанських силовиків, що удар було нанесено біля містечка Джабба у пакистанській провінції Хайбер-Пахтунхва – а саме у гористій місцевості.
«Зустрівши своєчасну і ефективну відсіч з боку пакистанських ВПС, вони повернулися назад, поспішно скинувши свої бомби, які впали недалеко від Балакот», - цитує видання генерал-майора Асіфа Гафура.
Причетність Пакистану до теракту в індійському Кашмірі відкидає прем’єр-міністр країни Імран Хан, який назвав звинувачення Індії безпідставними. Він також запевнив, що Ісламабад готовий допомагати Делі у розслідуванні вибуху в Кашмірі, і одночасно попередив, що будь-яке посилення напруги послабить діалог і Ісламабад може помститися, якщо Індія нападе.
У Пакистані не забарились із відповіддю, і збили два індійські літаки, які перетнули «лінію контролю» у Кашмірі: один із літаків впав на контрольованій Пакистаном частині Кашміру, інший – на підконтрольній Індії території в Гімалайському регіоні. Трьох пілотів було взято під варту: одного з них було доставлено до військового шпиталю.
«Єдиною метою таких дій було продемонструвати наше право, волю і здатність захищатися. Ми не хочемо загострювати ситуацію, але цілком готові до такого розвитку подій», – заявив речник МЗС Мохаммад Файзал.
Пакистан через загострення напруги з Індією закрив свій повітряний простір для цивільних польотів, припинив обслуговування пасажирів на внутрішніх і міжнародних рейсах.
Реакція світу та Кашмір для Трампа
У Євросоюзі та ООН закликали Індію та Пакистан до стриманості і збереженню миру. З подібними закликами виступили у США, Китаї та Росії. Проте президент США Дональд Трамп досі не прокоментував конфлікт, хоча конфлікт між Індією та Пакистаном може мати непередбачувані наслідки, особливо якщо врахувати, що країни мають у своєму арсеналі ядерну зброю.
Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Ілія Куса у себе в Facebook відзначив, що для Індії використання авіації - це неймовірно сміливий і зухвалий вчинок прем'єр-міністра Нарендри Моді, особливо напередодні парламентських виборів, на яких з'явилася загроза реваншу опозиції. «Тепер Моді потрібно буде також подумати, як розрядити обстановку, щоб не скотитися в хаос», - пише експерт. На думку Куси, авіаудари Індії по Пакистану стали випробуванням також і для нового прем'єр-міністра Пакистану Імрана Хана, який виграв вибори в минулому році.
«Прем'єр-міністр Пакистану Імран Хан впорався зі своїм завданням, принаймні в очах суспільства, яке вимагало «помститися» за «віроломство» індійців після вчорашнього авіанальоту. Тепер, думаю, Індія просто так це не залишить… Не здивуюся, якщо незабаром Індія заявить, що збила пакистанські літаки, щоб підтримати бойовий дух і не впасти в очах войовничої частини суспільства, яка вже геть забула про майбутні вибори. Прем'єр-міністр Нарендра Моді за одну ніч перетворився з врівноваженого, приємного індійця в грізного і рішучого головнокомандувача», - пише експерт.
Куса також додав, що мовчання Трампа, відсутність рішучої реакції, може дати Росії та Китаю можливість посилити свій вплив у регіоні.
«Це по-справжньому серйозна міжнародна криза, що випала на долю, перш за все, адміністрації Дональда Трампа, оскільки Штати традиційно були арбітрами між двома ядерними країнами, намагаючись не допускати виходу ситуації з-під контролю... Чи зуміє Трамп встати між двома ядерними гігантами, щоб вони не зробили якусь дурість? Це буде показником для союзників, деякі з яких відзначають занепад американського глобального лідерства. Це цікавий момент для Китаю і Росії, які будуть раді заповнити вакуум впливу США, якщо ті опиняться нездатні адекватно оцінити ситуацію. Обидві країни сплять і бачать, щоб витіснити Штати з цього регіону», - підсумував експерт.
Яна Степанковська, «Главком»
Коментарі — 0