Росія, намагаючись зекономити гроші, залишила без ліків ВІЛ-інфікованих

Пацієнти з вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) у різних регіонах Росії почали масово скаржитися на проблеми із отриманням препарату долутегравір. Причиною проблем з постачанням препарату стали не санкції, а обмеження російським урядом бюджету програми, повідомляє RTVI.

Препарат виготовляє британська компанія GlaxoSmithKline під брендом «Тівікай». Ці ліки закуповуються МОЗ Росії і видаються пацієнтам безкоштовно, вони є одним із ключових у лікуванні ВІЛ. У 2022 році міністерство скоротило його закупівлі, а в профільних медустановах пацієнтам стали видавати російські аналоги препарату. Однак зміна терапії призводить до додаткових побічних ефектів.

Проблеми з поставками препарату виникли у Тюменській та Кемеровській областях, а також Башкортостані, окупованому Росією Криму та інших регіонах країни. Медики та профільні відомства пояснюють відсутність препарату санкція, однак активістка руху «Пацієнтський контроль» Юлія Верещагіна заявила, що проблема виникла не через санкції, а внаслідок обмеженого бюджету МОЗ на закупівлю препарату — внаслідок цього відомство було змушене «урізати» регіональні заявки, за якими формуються закупівлі. Така ситуація відбувалася й у попередні роки з іншими антиретровірусними препаратами, каже експерт.

Згідно з клінічними рекомендаціями російського МОЗ, а також Всесвітньої організації охорони здоров'я, долутегравір є одним із найкращих препаратів для лікування ВІЛ. Російський МОЗ почав закуповувати його у 2018 році. У 2020 році МОЗ Росії закупило 70,8 тис. річних курсів долутегравіру – їх вистачило 14% пацієнтів, які приймають терапію. 2021 року цей показник зріс на 10%: було закуплено 94,7 тис. річних курсів для 24% пацієнтів. У 2022 році ситуація змінилася, кількість пацієнтів, на яких було закуплено долутегравір, скоротилося на 7 тис. курсів.

Раніше повідомлялося, що у Росії через дефіцит не вистачає паперу навіть на етикетки. Тепер уряд РФ розглядає можливість зміни національних стандартів етикеток на продуктах. Йдеться про мінімальну та максимальну площу, на якій необхідно розміщувати інформацію на картонній упаковці.