«Що в голові у цієї людини?» Про Путіна на Валдайському форумі

15-те засідання Міжнародного дискусійного клубу «Валдай» відбулося на тлі трагедії у Керчі і ознаменувалося новими мілітаристськими заявами президента Росії Володимира Путіна. Спостерігачі відзначають також надзвичайну концентрацію риторики про смерть. Під час свого виступу господар Кремля пригрозив світу ядерним ударом у відповідь, якщо «ми переконаємося, що потенційний агресор нанесе удар по Росії», вчергове заявив, що Росія Крим не «схапала», а демократично приєднала, а також знайшов причину керченського теракту в… США.

Валдайський клуб – експертно-аналітичний центр, заснований у 2004-му році у Великому Новгороді. Назву отримав на честь озера Валдай. Інтелектуальний майданчик для експертів, політиків, бізнесменів не можна називати незалежним. Його фінансує некомерційний Фонд розвитку і підтримки Міжнародного дискусійного клубу «Валдай», який з 2014-го року взяв на себе управління усіма проектами клубу. Засновниками Фонду є Рада із зовнішньої і оборонної політики РФ, МГИМО (Московський державний інститут міжнародних відносин), МЗС Росії та інші.  

Останнє засідання клубу інтелектуалів запам’яталося мінімальною кількістю іноземних гостей і абсолютною їх відсутністю під час панельних дискусій. Що і не дивно, адже з 2014-го року клуб перетворився на чергову трибуну для російського президента (виступ цього разу тривав 2 години 35 хвилин). Навіть російські медіа відзначають зменшення критичних запитань до Путіна як від преси, так і від запрошених гостей. «Всі питання, які прозвучали, були максимально зручними і комфортними. Навіть дискусій не було як в минулі роки, коли була хоча би спроба опонувати», - зауважує телеканал «Дождь».

«Главком» зібрав найнесподіваніші меседжі президента країни-агресора та попросив відомих експертів оцінити їх в плані наслідків для України.

Про причину трагедії в Керчі

«Як не дивно, це результат глобалізації. От в соцмережах, в інтернеті ми бачимо, що там ціла спільнота створена. Все почалося з відомих трагічних подій у школах США. Молоді люди із нестійкою психікою якихось героїв собі створюють. Це означає, що всі ми погано реагуємо на зміни умов у світі, що ми не створюємо потрібного, цікавого і корисного контенту для молодих людей. Вони хапають цей сурогат героїзму, що і призводить до трагедій»

Про бажану зміну влади в Україні

Український політолог Михайло Погребинський, якого пов’язують з Віктором Медведчукома, був серед гостей засідання клубу «Валдай». Він звернувся до Володимира Путіна з проханням сказати щось позитивне про перспективи російсько-українських відносин. «Розмова була би не повною, якби ви не згадали братську країну Україну», - сказав Погребинський і зауважив, що влада в Україні начебто робить все можливе, аби загнати остаточно у безвихідь вирішення проблеми конфлікту між Україною і Росією. У відповідь російський президент поставив у провину Україні невиконання Мінських угод, організацію теракту в Донецьку, коли було вбито лідера бойовиків Олександра Захарченка.

«За допомогою організації терактів, убивств людей, які обрані населенням для керівництва цими регіонами з боку спецслужб України – це найгірший спосіб налагодити стосунки з цими територіями. Найбільш правильний спосіб – виконати Мінські угоди, це компромісний документ. Для всіх очевидно, що сьогоднішня влада в Україні не тільки не виконує ці угоди, але не збираються це робити…», - заявив Путін.

«Українська влада не просто заганяє ситуацію в країні у тупик. Вона проводить антидержавну, антинародну політику так само як її намагався свого часу реалізувати в Грузії Михайло Саакашвілі, напавши на Південну Осетію», - повторював заїзджені штампи російської пропаганди Путін.

На його думку, до виборів як президентських, так і парламентських в Україні жодна політична сила в Україні не захоче робити крок назустріч так званим «ДНР» і «ЛНР». Натомість виникне спокуса активізувати збройний опір на Донбасі. «У цих умовах нам слід бажати тільки одного: щоби не виникла спокуса загострити ситуацію і використати це загострення у ході підготовки до цих виборів», - додав він, тут же запевнивши, що РФ зацікавлена у поверненні повноформатних відносин з Україною.

«Потрібно дочекатися, коли завершаться внутрішньополітичні цикли. Я дуже розраховую, що з новим керівництвом України вибудовувати хоч якісь відносини, про щось домовлятися», - сказав Путін.

Про смерть і жертовність

«Ми взагалі нічого не боїмося… Країна з такою територією, системою оборони, населенням, готовим відстоювати свою незалежність, суверенітет. Далеко не всюди й не в усіх країнах є така схильність громадян життя своє віддати за вітчизну. У нас з цим ніхто нічого не може зробити. Це дає нам упевненість у тому, що ми можемо почуватися спокійно».

Про Крим

«Чому Крим наш? Не тому, що ми прийшли і щось схапали. Тут же демократія. А що таке демократія? Це влада народу. Вона перевіряється за допомогою референдумів, виборів тощо. Люди прийшли на референдум у Криму і проголосували: хочемо бути незалежними. Наступним кроком: хочемо бути у складі Російської Федерації».

Про ядерну зброю

«Ми готові і застосовуватимемо ядерну зброю тільки тоді, коли переконаємося, що хтось, потенційний агресор наносить удар по Росії, по нашій території… Агресор повинен знати, що відплата неминуча. А ми – жертва агресія, і ми як мученики потрапимо до раю. А вони просто подохнуть. Бо вони просто покаятися не встигнуть». Ці слова російського президента викликали сміх і оплески у залі.

Востаннє з риторикою про смерть Путін вийшов в люди у 2012-му в Лужниках. Тоді він прочитав кілька рядків з «Бородіно» Михайла Лермонтова: «Умремте же под Москвой, Как наши братья умирали! И умереть мы обещали, И клятву верности сдержали Мы в Бородинский бой». Але шість років тому той виступ був присвячений виборам, бажанню об’єднати навколо себе під страхом втрати влади. А зараз таких виборів немає.

На думку російського політолога Михайла Савви, подібні заяви Путін робить з ціллю вибудувати навколо себе певний захисний бар’єр. Мовляв, він справді боїться нападу від інших держав, справді вважає, що Захід готує напад, тому сам усіх лякає. «В одному радянському фільмі один з героїв каже «Не підходь до мене, я – психічний». Путін робить зараз дещо подібне. Це достатньо серйозна загроза», - вважає Савва, який залишив Росію у лютому 2015-го через переслідування. «Якщо дивитися російські документи, присвячені воєнній доктрині, то можна зробити висновок, ніяких обмежень для тактичних ядерних ударів для Путіна немає. Грубо кажучи, боєголовки, які в радіусі 10 км усе знищать розглядаються російськими стратегами як абсолютно прийнятний спосіб ведення війни».

Про свої побоювання на сторінці у у Facebook написав український політолог Володимир Фесенко. «Дуже мене непокоїть риторика Путіна про ядерну війну, мучениках в раю, ворогах, які здохнуть… що в голові у цієї людини?», - пише він.

Між тим колишній заступник міністра закордонних справ РФ Георгій Кунадзе закликає не нагнітати ситуацію. «Не думаю, що слід побоюватися подібних заяв. Володимир Путін дуже полюбляє куражитися, полюбляє епатувати громадськість…», - сказав колишній російський чиновник у коментарі «Главкому».

Не бачить нічого незвичного у заявах Путіна і російський політолог Гліб Павловський. «Що незвичного ви почули від Путіна? Він завжди так виступає», - робить висновок він.

Михайло Глуховський, «Главком»