Допомога Україні. Новий парламент Болгарії готується зламати опір проросійського президента

На першій сесії новообраного парламенту Болгарії, яка відбудеться 19 жовтня, проєвропейська коаліція «Демократична Болгарія» планує внести пропозицію щодо надання військової допомоги Україні. Колишній міністр оборони Болгарії Велізар Шаламанов у інтерв’ю «Главкому» висловив упевненість, що інші партії нового парламенту Болгарії підтримають цю пропозицію.

«Можу з упевненістю сказати, що «Демократична Болгарія» внесе таку пропозицію, яка, хоч би що говорили місцеві проросійські сили, повністю відповідає інтересам нашої країни. До цього ми маємо від партії «Продовжуємо зміни» публічне запевнення, що вона підтримає таке рішення. Також є велика ймовірність того, що воно буде підтримано й з боку ГЄРБ – найчисельнішої депутатської групи в парламенті. А це говорить про те, що голосування за пропозицію «Демократичної Болгарії», найімовірніше, буде успішним», – сказав він.

Водночас ексміністр наголосив, що при цьому більш важливим є механізм контролю за виконанням рішення парламенту про надання зброї Україні, оскільки, на його думку, є дуже велика ймовірність, що тимчасовий уряд усіма силами його саботуватиме.

«Річ у тому, що рішення парламенту не буде настільки конкретним, що в ньому буде говоритись, наприклад: «Передайте Україні 100 танків, 200 гаубиць та 500 тонн боєприпасів». Враховуючи це, тимчасовий уряд може просто затримувати виконання рішення, може говорити, що немає придатної техніки для передачі, що це озброєння вкрай необхідне для болгарської національної безпеки тощо. Хоча насправді озброєння, яке може бути передане Україні, є в достатку. До речі, після обіцянки ремонтувати українську техніку в Болгарії вже минуло достатньо часу, але досі для цього тут так і не було створено жодних умов», – пояснив Шаламанов.

Для того, щоб вищевказані варіанти саботажу надання Україні допомоги не реалізувались, проєвроатлантичним силам в болгарському парламенті, на думку Шаламанова, необхідно зробити три важливі кроки.

«По-перше, створити механізм контролю, тобто тимчасову парламентську комісію. Постійні комісії можуть бути створені ще не скоро, а передавати зброю та контролювати цей процес треба вже сьогодні. Без відповідної комісії такий контроль неможливий. Парламент не може щодня викликати міністра оборони та запитувати його про те, як виконується його рішення. Подібні тимчасові комісії ми вже бачили у попередніх «короткочасних» парламентах (ті, що діяли між достроковими виборами – ред.), які були створені з різних приводів та працювали досить ефективно.

По-друге, необхідно, щоб рішення про передачу зброї Україні включало і вказівку уряду негайно розпочати переговори з союзниками про заміну техніки. Це якраз необхідно для того, щоб не дозволити уряду використати аргументи на кшталт «ми не можемо залишити болгарську армію без зброї».

І, по-третє, після ухвалення парламентом рішення та його виконання, необхідно негайно прийняти ще одне – щодо програми переозброєння болгарської армії, що затримується вже більш ніж на один рік. Оскільки ми не можемо розраховувати тільки на замінну техніку від союзників. Російська п'ята колона тут максимально перешкоджатиме тому, щоб Болгарія постачала Україні зброю та аргументувати свої дії тим, що болгарська армія позбавляється можливості виконувати свої конституційні обов'язки. І саме рішенням парламенту про переозброєння нашої армії та розвиток сил союзників на болгарській території можна буде подолати ці перешкоди», – сказав колишній міністр оборони Болгарії.

Шаламанов також відзначив, що президент Румен Радев, який має певні симпатії до Росії, має певні можливості, аби перешкоджати виконанню рішення парламенту щодо допомоги Україні.

«У нього, за великим рахунком, для цього є дві можливості. Перша – працювати через фактично підконтрольний йому тимчасовий уряд. Але, коли є парламент, тимчасовий уряд стає підконтрольним парламенту і вже не може бути керованим президентом. Друга – президентське вето. Однак, якщо він його накладе, пропозиція про військову допомогу Україні повернеться назад до парламенту, де протягом 24 годин буде знову підтримана. Після цього президент уже не зможе використати своє вето», – сказав він.

Ексміністр також висловив свої припущення щодо того, чому президент так опирається наданню військової допомоги Україні та підтримці її прискореної інтеграції до НАТО.

«Я вважаю, що він, по-перше, переконаний у тому, що в Болгарії більшість людей не бажають, щоб Болгарія надавала військову допомогу Україні. І ці люди – це його основний електорат. Хоча, повинен сказати, що такі його переконання, насправді – оманливі. По-друге, не можна виключати наявність певних залежностей, які визначають його позицію. І нарешті – його особисті світоглядні помилки та нерозуміння реальної ситуації навколо російсько-української війни», – зазначив Шаламанов.

Нагадаємо, раніше президент Болгарії Румен Радев не приєднався до заяви лідерів дев'яти країн Центральної та Східної Європи щодо членства України в НАТО. Він вважає, що спершу потрібне мирне врегулювання між Україною та Росією. 

Також болгарська влада неодноразово заявляла про відмову надавати Україні важке озброєння, аргументуючи це позицією парламенту. 

Як відомо, «Громадянський рух за розвиток Болгарії» (ГЕРБ) колишнього багаторічного прем’єр-міністра країни Бойка Борисова здобув перемогу на четвертих парламентських виборах в країні за останні півтора року, які відбулися 2 жовтня.  Партія Борисова отримала 25,8% голосів, а ліберальна і проєвропейська «Продовжуємо зміни» колишнього прем’єра Кирила Петкова – 18,5%.