Переговори, мобілізація та масовані удари по Україні: нові заяви Путіна

Президент держави-агресорки Росії Володимир Путін провів пресконференцію за підсумками свого візиту до Казахстану. Низка його заяв стосуються України.

Мобілізація у РФ

Путін заявив, що заходи щодо часткової мобілізації в Росії планують завершити протягом двох тижнів. Наразі, за його словами, у військах перебувають понад 220 тис. мобілізованих громадян.

«Вже мобілізовано 222 тисячі осіб із передбачуваних 300 тисяч», – сказав російський президент.

Масовані удари по Україні

Російський диктатор заявив, що найближчими днями РФ не планує масовані обстріли України. Путін зазначив, що зараз для Росії стоять інші завдання. Диктатор додав, що із 29 українських об’єктів не було вражено сім, оскільки це планувало міноборони РФ.

«Немає необхідності в масованих ударах. Зараз. Поки що. Ну а там побачимо», – зазначив Путін.

Переговори з Україною та можливі посередники

Путін запевняє, що Росія відкрита до переговорів, і це нібито українська влада відмовляється від перемовин.

«В української влади зникло бажання вести переговори, як тільки російські війська відійшли від Києва. Росія завжди говорила, що відкрита до переговорів», – заявив він.

За словами Путіна, Об'єднані Арабські Емірати готові до посередницької ролі.

«Президент ОАЕ займається цим, зокрема займається питаннями гуманітарного характеру, обмінами тощо. І небезуспішно, за що ми йому теж вдячні», – сказав він.

Також, за словами Путіна, Індія та Китай «завжди говорять про необхідність налагодити діалог і вирішувати все мирним шляхом».

Президенту Туреччини Реджепу Таїпа Ердогана Путін подякував за особисту участь у переговорах про обмін полоненими.

Утікачі від мобілізації

Стосовно росіян, які виїхали за кордон під час часткової мобілізації, Путін радить «уникати емоцій». За його словами, у кожному конкретному випадку слід давати правову оцінку і діяти тільки на цій підставі.

«Я віддаю перевагу не емоційним оцінкам, а юридичним. У кожному конкретному випадку потрібно давати правову оцінку дій конкретного громадянина. Хтось поїхав, бо боїться, хтось хоче ухилитися від мобілізації, хтось з якихось інших міркувань. У кожному конкретному випадку потрібно давати правову оцінку», – сказав Путін.

Виправдання вторгнення в Україну

Путін переконує, що якби Москва не розпочала повномасштабну війну проти України, то «рано чи пізно РФ все одно зіткнулася б із агресією Заходу, але їй довелося б діяти за поганіших умов».

«Те, що відбувається сьогодні, м'яко кажучи, малоприємно. Але ми отримали б те саме трохи пізніше, тільки в гірших для нас умовах. Тож дії [Росії] були правильними та своєчасними», — сказав він.

Водночас глава Кремля запевнив, що ні про що не шкодує.

Підрив Кримського мосту

Російський диктатор заявив про посилення охорони об’єктів інфраструктури у РФ після вибуху на Кримському мосту.

Після теракту на Кримському мосту, звісно, відповідні служби отримали завдання посилити контроль і забезпечити безпеку на критично важливих інфраструктурних об’єктах. На всіх них мають бути проведені відповідні заходи. На об’єктах енергетики, транспортних», — заявив Путін.

Штрафи за українську музику та «відміна» російської культури

Президент держави-агресорки назвав неприйнятними будь-які обмеження на українську культуру та закликав не уподібнюватися тим, хто намагається «скасувати» російську культуру. На пресконференції йому розповіли, що у Москві було оштрафовано чоловіка, який у своїй машині слухав українську музику, і попросили прокоментувати це.

«Ми не повинні уподібнюватися тим, які скасовують будь-яку культуру, культура тут взагалі не до чого», – сказав Путін.

Диктатор також обурився «відміною» російської культури в Україні.

«Ми весь час обурюємося спробами закрити російську культуру, скасувати її – це просто повна нісенітниця, ми не повинні вести себе так само», – зазначив він.

Путін також зробив цинічне зауваження щодо окупованого Криму. За словами Путіна, українська мова там «належить до однієї з державних».

Імовірність прямого військового зіткнення з НАТО

Путін наголосив, що введення військ НАТО у пряме зіткнення з російською армією буде «дуже небезпечним кроком, який може призвести до глобальної катастрофи».

«У будь-якому разі введення будь-яких військ у пряме зіткнення, у пряме зіткнення з російською армією – це дуже небезпечний крок, який може призвести до глобальної катастрофи. Сподіваюся, що розуму, у тих, хто говорить про це, вистачить, щоб подібних небезпечних кроків не робити», – відповів російський диктатор.

Можливість виходу РФ із «зернової угоди»

Путін натякнув, на якій підставі Росія може вийти із «зернової угоди». За його словами, вибухівка для підриву Кримського мосту нібито була відправлена морем, імовірно, її доставив зерновоз. Водночас наразі, як зауважив Путін, точно не установлено, чи рухалося це судно так званим «зерновим коридором».

«Якщо з'ясується, що гуманітарні коридори використовуються для терактів, це поставить під питання зернову угоду», – заявив Путін.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони від 30 вересня про дії України у відповідь на спробу Росії анексувати території України, яким констатується неможливість проведення переговорів з російським диктатором Володимиром Путіним.  До слова, у Кремлі заявляють, що збираються чекати або зміни позиції президента України Володимира Зеленського щодо переговорів з Росією, або зміни влади в Україні. 

Зеленський, коментуючи ракетні удари по українських містах 10 жовтня, заявив, що постійний терор проти цивільного населення України є очевидною відмовою Росії від справжніх переговорів.