Пішов по стопах Токаєва? Банкова припустила, навіщо Лукашенко їздив до Китаю
Подоляк: «Лукашенко хоче мати певні відносини з Китаєм для того, щоб гарантувати собі деякі недоторканні можливості»
Невизнаний президент Білорусі Олександр Лукашенко усвідомлю свою невиграшну позицію у війні Росії проти України, тож його візит до Китаю – це не просто питання обходу санкцій чи поставок зброї. Про це заявив радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк в ефірі 24 Каналу.
Подоляк вважає, що Лукашенко пішов по стопах президента Казахстану Токаєва. «Він хоче мати рівні відносини не тільки з Росією, маю на увазі рівні – з іронією говорю. Він хоче мати певні відносини з Китаєм для того, щоб гарантувати собі деякі недоторканні можливості», – припустив радник Банкової.
Він наголосив, що Лукашенко – дуже хитра людина, яка чітко розуміє акценти, що вже стоять у цій війні.Попри всі озвучені версії візиту Алєксандра Лукашенка до Китаю, є ще про те, що він хоче випросити в Сі Цзіньпіна щось для Путіна. Утім, радник голови Офісу президента відкинув її. «Немає сенсу добувати щось для Пуіна: ні тактичного, ні навіть стратегічного. І Лукашенко у цьому плані дуже хитра людина. Тобто він чітко розуміє акценти, які вже стоять у цій війні. Безумовно, з пропагандистської точки зору він робить певні заяви», – відзначив Подоляк.
За його словами, йдеться про багаточисленні заяви Лукашенка щодо необхідності сісти за стіл перемовин, бо «більше такого вікна не буде, нас буквально вже завтра знищать».
«Він пропагандистськи говорить одне, а робить інше», – підкреслив Подоляк.
Нагадаємо, президент Китаю Сі Цзіньпін і його білоруський колега Олександр Лукашенко на переговорах у Пекіні закликали до припинення вогню та переговорів щодо політичного врегулювання війни в Україні, а також підписали спільну декларацію про партнерство.
До слова, Узбекистан та Казахстан слідом за Киргизстаном заборонили своїм громадянам воювати за Росію. Уряди країн нагадали своїм громадянам, що у разі участі в бойових діях в Україні їм загрожує кримінальне покарання на батьківщині,
Коментарі — 0