Путін почав гібридну агресію проти НАТО: які країни під загрозою

В умовах зростання напруженості головна стратегічна мета президента Росії Володимира Путіна – почати гібридну агресію проти НАТО там, де Альянс має найслабші позиції. Останні місяці показали, що через провал в Україні Кремль змінив стратегію і тепер робить ставку на послаблення і розвал НАТО. Про це пише видання The Telegraph.

Через військову невдачу в Україні безпосередня загроза для Польщі та країн Балтії дещо знизилася, однак тепер Росія шукає слабке місце НАТО. Ймовірно, новою точкою для дестабілізуючих зусиль Москви стануть Балкани – найслабший фланг НАТО, пише видання.

Так, минулого тижня група озброєних сербів влаштувала засідку на поліцейський патруль у Косово, що зрештою закінчилося нетривалим боєм та смертю одного поліцейського та трьох сербів. Цю ескалацію називають однією з найсерйозніших від 2008 року, коли Косово проголосило незалежність від Сербії.

Лідери Косово назвали це терактом. А президент Сербії Александар Вучич заперечив будь-яку причетність, поскаржившись послу Росії в Сербії, що прем’єр-міністр Косово Альбін Курті проводить «жорстоку етнічну чистку» за підтримки Заходу.

«Ця ескалація – мрія Москви. Сербія та Росія місяцями готували сербів до ескалації в Косово, розпалюючи напруженість на Балканах, щоб відвернути увагу Заходу від війни в Україні. Вони заполонили інформаційний простір пропагандою, яка повторює старі твердження про те, що Косово належить Сербії, така риторика й раніше викликала етнічне насильство в регіоні», – пише видання.

Росія швидко скористалася цим інцидентом: російський речник заявив, що «додатковий тиск Заходу» ставить «весь Балканський регіон на небезпечну межу». Діючи гібридними методами без надсилання свої військ до регіону, Путін прагне досягти трьох цілей: відволікти Захід від України, зміцнити позиції Москви в регіоні та дати Кремлю важелі впливу на західні держави, шантажуючи їх загрозою ескалації конфлікту в регіоні.

НАТО оголосило, що посилює присутність своїх військ у Косово – Міністерство оборони Великої Британії передало командування армійським батальйоном НАТО для надання допомоги – але воно має зробити більше і швидко, щоб придушити насильство та застерегти Росію та Сербію.

«Ще одна косовська криза може легко перекинутися на Північну Македонію, державу-члена НАТО, і матиме серйозні наслідки для європейської оборони в той час, коли США відволікаються майбутніми виборами. Попри загальну військову перевагу НАТО, у нього слабкі позиції на Балканах, і Росія продовжує перемагати його там. Настав час НАТО посилити свою присутність у регіоні та перевести Росію до оборони», – пише The Telegraph.

Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс схвалив додаткові миротворчі сили в Косово після заворушень на косовсько-сербському кордоні. 

Також президент Сербії образився на ЄС через підтримку України. Вучич висловив нерозуміння тим, що ЄС набагато швидше рухається в питанні надання членства Україні, ніж Сербії.

Сербія подала заявку на членство в Євросоюзі у 2010 році й почала переговори у 2014-му. Нині вони загальмували насамперед через небажання Белграда нормалізувати відносини з частково визнаним Косовом.

Сербія також є єдиною західнобалканською країною, яка не приєдналася до санкцій ЄС проти Росії, що європейські посадовці неодноразово називали порушенням спільної зовнішньої політики об’єднання.

Раніше сербський президент Александар Вучич різко прокоментував перспективи визнання Україною Косова після того, як один з українських депутатів підписав звернення до урядів західних держав із закликом переглянути політику щодо Белграда й Приштини. Коментуючи звернення Вучич заявив, що воно спрямоване проти Сербії і нібито робить його «винним за допомогу людям у Республіці Сербській», а ще – спрямоване на «провокування конфлікту».