Як українська Феміда наплювала на рішення Євросуду

Вчергове бодався із Системою в апеляційному суді, де оскаржував без перебільшення унікальне рішення Києво-Святошинського райсуду.

Передісторія така: Євросуд визнав мій арешт незаконним, я звернувся в ГПУ з заявою про скоєний прокурорами і суддями злочин, там, не провівши жодної слідчої дії, в порушенні справи відмовили, тож я звернувся з оскарженням бездіяльності до суду.

І знаєте, ЩО ухвалив суддя? Він прийняв рішення, що «спосіб реалізації та здійснення своїх прав обраний Луценком та його адвокатом Фоміним за встановлених обставин є неприйнятним»!!! Ну і для повноти свавілля суддя зробив висновок, що «рішення ЄС грунтується на оціночних категоріях» і воно « не може бути застосовано в якості переконливого доказу».

В перекладі на людську мову це означає:

1) ми плювали на те, що рішення Євросуду є обов'язковими в Україні;

2) звертатися в суд за захистом прав - неправильно.

Апеляційний суд залишив це рішення в силі.

Очевидно, таким способом глибоко законспіровані під судійськими мантіями опозиціонери спонукають нас усіх діяти для захисту своїх прав врадієвським методом - камінням і коктейлем Молотова. І не звертати увагу на демагогію Януковича про європейський вибір і впровадження євростандартів.

Я не розділяю цієї позиції. Бунти не міняють ситуації, а лише сигалізують про її неприйнятність. Треба міняти не міністрів, прокурорів чи суддів. Треба змінювати Систему. А для цього - об'єднуватися. Не метати бісер перед Беркутом поодинці, а готуватися до мирного мільйонного повстання.

Don't panic. Organise!