Війна в Україні: Ердоган має вибір між поганим і дуже поганим

Для Ердогана чим далі, тим війна Росії проти України все більше загрожує втратою влади в Туреччині.

Якщо Німеччина, Франція, США, Італія, Греція та інші західні країни здатні пройти марафон (зі складнощами, але здатні), то Ердоган – ніяк, бо:

1. Туреччина член НАТО і не може себе поводити як Ізраїль, наприклад. Ізраїль не захищає стаття 5 НАТО, Туреччину – захищає
2. Туреччина залежить від Росії в поставках енергоресурсів і не зупинила спільні проекти
3. Туреччина залежить від російських туристів, і якщо росіяни припинять там відпочивати – економіці Туреччини, яка вже зараз загибається – капець
4. Туреччина залежить від російських грошей та олігархів. 3/4 тих, хто поїхали з Росії або росіян з західних країн, знайшли притулок в Туреччині. Там же вони сховали свої яхти, бізнеси та купили рекордну кількість нерухомості
5. Туреччина прогибається під Росію по Босфору. Вона пропускає російські кораблі з воєнними товарами та краденим українським зерном, та навіть допомагає підторговувати ним.

Є ще багато в цьому переліку, але результат один: якщо Україна «хоч тушкою, хоч опудалом» не помириться з Путіним, Ердоган в наступному році програє вибори.

Тому він буде погрожувати членам НАТО, щоб вони не ставали на заваді мирній капітуляції України. Він буде тягнути Зеленського з Путіним до телефону.

Шантажувати всіх і вся. Обіцяти. Маніпулювати. Вмовляти. Все, заради того, щоб українці з росіянами підписали мир. А йому не довелося обирати.

Бо вибір для Ердогана є між дуже поганим та дуже поганим.

Дуже погане раз: крах репутації на міжнародній арені, ризик ізоляції, навіть виключення з НАТО і в підсумку втрата влади.

Дуже погане два: крах економіки та втрата влади.

Отже Ердоган – один з найгірших для нас посередників у переговорах.