Треба готуватись до наступу Росії, буде він чи ні

Нарешті з'явився притомний пост про «тривожну валізку» для цивільних. Його написала Євгенія Подобна, журналістка, яка багато працювала на передовій.

Притомний її текст тому, що речі, які перераховує Женя, реально покласти в рюкзак, тривалий час нести на собі й користуватися ними – пересічній цивільній людині, яка може бути, приміром, міською пенсіонеркою, а не підготовленим розвідником-диверсантом, який незрозуміло чому не на фронті.

Вирішила написати кілька слів і собі. Поки що не про саму валізку, а про проблему в цілому.

Імовірність великої війни у найближчому майбутньому поки що (поки в Україні немає серйозних заворушень) оцінюю як низьку

Але зайвою така інформація точно не буде.

Зараз в Інтернеті багато непоганих текстів і відео на тему «що робити, якщо...». Але жоден з них не враховує Вашої особистої ситуації. Це ви мусите зробити самі.

Найперше, вже зараз треба прийняти головне рішення: чи намагатиметесь Ви залишити свій населений пункт в разі, якщо до нього наблизяться бойові дії.

Це залежить від:

1. Міри Вашої участі в українському патріотичному русі і обізнаності про це ворогів. Візьміть до уваги, що в разі тимчасової окупації Вашого міста чи села російські спецслужби не ловитимуть кожного, хто колись запостив у Facebook синьо-жовтий прапор чи навіть скидав гроші волонтерам на потреби фронту. Але Ваш сусід, якщо захоче, приміром, за щось Вам помститися чи щось у Вас віджати – донесе. І тоді у Вас можливі проблеми. Сусід-колаборант страшніший за окупанта, бо в нього особиста зацікавленість.

2. Наявності чи відсутності у Вас родичів/друзів у безпечному місці, які згодні Вас прийняти і допомогти. Якщо такі люди є, домовтеся з ними завчасно, бо іноді трапляються форс-мажори.

3. Вашої мобільності – а вона, в свою чергу, залежить від багатьох речей:

• Вашого віку і стану здоров'я, фізичної підготовки;
• складу сім'ї, наявності у ній дуже літніх людей, інвалідів, тварин тощо;
• чи є у Вас господарство, яке нема на кого залишити (якщо живете в приватному будинку);
• Ваших фінансових можливостей;
• наявності власного автотранспорту тощо.

Якщо Ви не мобільні, не дуже сильно засвічені і підтримки не маєте – раджу нікуди не їхати

В тому числі й тому, що може не бути куди повертатися – усе покинуте, в першу чергу житло, буде розграбоване й віджате криміналом різного штибу. Сидіть удома і чекайте на звільнення. Може, пощастить стати підпільником.

Друге, що теж треба зробити вже зараз – знайти надійних людей з кола родичів, друзів і сусідів, які прийняли таке саме рішення, як Ви – виїхати чи залишитись, і домовитись про спільні дії.

Бо якщо стане неспокійно, як на біженців, так і на тих, хто залишиться, можуть нападати грабіжники. Можливі й інші проблеми, які самотужки не вирішити. У когось може бути велике авто, на якому він може забрати «безтранспортних», а в іншого – зброя й досвід, щоб охороняти ваші кілька автівок, і так далі.

Подумайте і домовтесь, як зробити так, щоб у критичний момент не залишитися без зв'язку зі своїми.