Що буде з медициною під час воєнного стану?

До певних протиправних дій з боку влади під час воєнного стану може призвести тимчасове обмеження прав, які передбачені статтею 49 Конституції України і дія якої не зберігається під час воєнного стану («Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування»). Враховуючи, що запропонований раніше Міністерством охорони здоров'я закон про так звану реформу, що був проголосований парламентом і підписаний Президентом, порушує не тільки 49 статтю, а ще низку інших статей, то воєнний стан порівняно з цими протиправними діями влади додаткових ризиків для виживання українських людей вже не несе.

Чергові ризики можуть виникнути не тільки у разі активних наступальних дій з боку Російської Федерації, а й протиправних дій із боку наших корумпованих органів влади. Уже сьогодні така ситуація склалася у Львові, де місцева влада хоче знищити муніципальну стоматологічну поліклініку і шукає будь-якого приводу для просування своїх дій.

В такі моменти кожна громада має право і на реальну самооборону, і на висловлення недовіри владі. Але в тих місцях, де влада поважає своїх виборців, звісно, хворі люди не залишаться без медичної допомоги, а медичні заклади не потраплятимуть до нечистих на руку. Воєнний стан буде скасовано, ситуація зміниться, і потрібно буде жити далі та дивитися людям в очі.

Що цікавого в медичній сфері може ще зробити військове командування під час воєнного стану? Можуть, зокрема, встановити особливий режим у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, у складі яких є наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, а також інші сильнодіючі речовини. Їх перелік мусить визначити Кабінет Міністрів України. Також, у разі необхідності, має можливість запровадити нормоване забезпечення населення лікарськими засобами і виробами медичного призначення. Важливо й те, що, у разі створення військових адміністрацій у прикордонних областях, саме вони будуть виконувати повноваження управління закладами охорони здоров’я, організації їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Також є ще один момент, який опосередковано впливає на сферу охорони здоров’я, – може бути тимчасово заборонено торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі. Так, бізнесу в цій сфері завдадуть збитків, але може виграти населення, адже чиєсь здоров'я, можливо, і поліпшиться від невживання зайвий раз спиртних напоїв.

Але, наголошую, на отримання медичних послуг лікаря запровадження воєнного стану не має вплинути.

При цьому, вважаю, що нинішня складна ситуація – нагода звернути увагу на помилки і обговорити їх.

– Не опрацьовані достатньо евакуаційні маршрути лікувальних і освітніх закладів;

– не проведена ревізія усіх бомбосховищ та їх санітарних станів. Чимала кількість цих оборотних споруд по Україні була приватизована і перетворена на нічні клуби;

– нові станції метро (на відміну від старих, збудованих в повоєнні часи) не витримають, в разі атаки, ударів з неба та не зможуть стати притулком і таким місцем, де люди перебуватимуть у безпеці.

Ми маємо також поновити дискусію з приводу адекватності ухваленої в державі Військово-медичної доктрини, яку Кабмін розробляв три роки поспіль! Ще у 2015 році я наполягала на тому, що ми маємо застосувати комплексний соціально-орієнтований підхід до впровадження цього документа. В умовах війни з Росією маємо негайно поновити обов'язкову військову підготовку для всіх медиків. Наші лікарі мусять глибоко знати основи військової медицини. Але цього, на жаль, у документі немає.

Також дуже прикро, що підготовлений мною закон про військову освіту в медичних вузах парламент підтримав, а Президент не підписав. Це означає, що в майбутньому при ризиках масових уражень і травм цивільного населення ми однозначно зіткнемося з проблемою недостатності кваліфікованих кадрів, які би могли масово долучатися до надання допомоги пораненим на фронті і в тилу. Виходить, що всьому необхідному наші медики муситимуть навчатися у «польових умовах», а це призведе до збільшення людських втрат.

Я наполягаю також на необхідності обов’язкової фізичної і військово-медичної підготовки в школах – і для вчителів, і для учнів, а також на проведенні навчань для населення з цивільної оборони з елементами військово-медичної підготовки. Упевнена, що базовими навичками з домедичної підготовки має володіти кожен українець! Але цей пункт також не було додано у затверджену Військово-медичну доктрину.

У критичний момент ми можемо відчути цю стратегічну помилку на собі. Вдалося лише частково виправити ситуацію, створивши тренінговий центр для парамедиків у системі МВС, тож кожен поліцейський, пожежний, рятувальник уже найближчим часом володітиме навичками і вміннями з порятунку життя за програмою з медичної підготовки. Однак у межах усієї держави цього однозначно не достатньо. Тож, переконана, ми терміново маємо переглянути цей половинчастий підхід до важливих питань з підготовки як медиків, так і населення в умовах воєнного стану у зв’язку з агресією Російської Федерації та просто зараз почати працювати над тим, аби всі вказані прогалини були ліквідовані.

Я вірю, що український народ згуртується у складні часи. Майже п’ять років поспіль ми живемо в умовах російської військової агресії. Саме завдяки тому, що ми змогли об’єднатися у критичний момент, ми змогли дати масштабну відсіч агресору. Війна триває! Тож будьмо і надалі пильними та відповідальними, не підпадаймо під усілякого роду впливи. Пам’ятаємо про рятівну силу взаємодопомоги!