Міхо їде в Україну: завтра знову витруть ноги об державу

З приводу завтрашнього Раковця.

Написав мені тут друг з одного з спецпідрозділів прикордонної служби, які залучені завтра до цирку під назвою: «Міхо їде в Україну» (боже, як же на Банковій. с*уть, а?).

Цитую: «Почему топ блоггеры и лидеры мнений ничего не пишут о смелых мужчинах и женщинах, призванных недопустить в страну эпичного грузинского ****бола? Им важно понимать что они все делают так. Я вот по твоему мнению кто в этой ситуации? Правоохоронец или каратель и посипака хунты?».

От так. Ми всі проаналізували, який Порошенко дурник, що сам себе загнав в цуггванг, де будь-яке вирішення завтрашнього конфлікту гратиме проти нього. Мовляв, пройде Міхо - значить, весь державний механізм не працює. Не пройде - значить, у нас репресії и вот это все.

Проаналізували, як вся опозиція, більшість якої самого Саакашвілі терпіти не може, просто завтра використовуватиме його в якості піар-тарану. 

Але справді, найважливіше - це не Порошенко чи Саакашвілі. А те, як виглядатиме УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА. І ті люди, які завтра виступлять заручниками політичних ігрищ. От ті самі прикордонники. Яких завтра опозиція буде називати посіпаками хунти - от що їм робити, якщо почнеться замєс?

Чесно кажучи, ІМХО завтрашня ситуація - це lose lose в першу чергу для України як державного механізму. Бо завтра в черговий раз об нього витруть ноги. Влада - бо покаже його залежність від її забаганок. Опозиція - бо буде намагатися довести незаконність будь-яких дій представників цієї системи. Тобто, прикордонників, в даному випадку.

Кароч нема менш нагальної реформи, ніж введення адміністративних посад в усіх державних службах. Таких, які не залежать від щохвилинної політичної кон'юнктури. Таких, які дозволять таким людям, як мій друг, не задаватися питаннями типу того, яке приведене вище.