109 тисяч російських репостів антисемітських наративів

Посол Ізраїлю у РФ Олександр Бен Цві відзначив, що державного антисемітизму в Росії він не спостерігає, а побутовий завжди був і завжди буде.

Цього ж дня на одному з «воєнкорівських» Telegram-каналів з’явилася пісня відомої колись музичної групи, але з промовистим підписом.

Насправді, коли дипломати (обережні у висловлюваннях через посаду) говорять про відсутність державного антисемітизму у РФ, треба подивитися на 109 тисяч репостів антиєврейських наративів у російських соцмережах за три останні роки.

Виходячи з цього графіку, спалахи антисемітських настроїв і чуток серед росіян сталися на початку епідемії Covid-19 та на початку війни з Україною у 2022-му.

Пояснення просте: коли відбувається щось погане і важко зрозуміле, росіянам потрібен образ ворога, на якого можна було б списати те, чого вони не розуміють. 

Цей ворог буває двох типів:

• Внутрішній – усередині власної еліти (як, наприклад «єврей Греф» – голова правління «Сбербанк Росії»).
• Другий – зовнішні євреї (у вигляді «світового уряду колективного Заходу» й т. д). Саме вони, в уявленні росіян, «вносять розбрат серед слов'ян». 

Мислити по-іншому, ніж у контексті «світової сіоністської змови», росіяни не те що не хочуть, а просто не вміють.

Історичний (як побутовий, так і майже неприхований державний) антисемітизм заважає. Який культивувався, зокрема, і «великою російською літературою» – достатньо Достоєвського згадати.