Нецензурна лексика – це зброя, що працює проти нас

Війна, породжена і підтримувана дияволом, отруює все довкола. Одна з цих небезпечних отрут – гріх лихослів’я, лайка, вживання принизливої, грубої, нецензурної лексики і матів. Нині, на жаль, це вже не є ознакою низької культури чи невідповідної поведінки окремих представників суспільства; брутальна лайка проникла в різні сфери життя, її чути звідусіль на вулицях, у громадських місцях, вона лунає з екранів телевізорів, з радіоприймачів, її чути навіть у розмовах між батьками і дітьми. Звучить і пояснення цьому: стрес, війна. Ба більше, деякі психологи шукають докази на користь вживання матів для нібито психоемоційного розвантаження, етнографи й історики знаходять «забуті» словоформи, філологи пояснюють правила написання цих слів, а мистецтво «увічнює» їх у своїх творах…

Маємо на сьогодні ситуацію, коли поширеність, повсякденність вжитку і лояльне сприйняття цього гріха вже нібито майже «узаконила» його. На жаль, мало хто розуміє і замислюється над тим, яка це біда для суспільства і для кожної людини. Мат калічить душу – і не лише того, хто його вимовляє, а й того, хто його чує.

Лихослів’я – один із найпідступніших гріхів через те, що дуже часто з'являється спокуса вважати його чимось незначним, тимчасовим, якось його виправдати, не помітити, призвичаїтись. Коли ми говоримо про лайку, в першу чергу, ми говоримо про СЛОВО. Слово – це не щось нейтральне, це дуже дієва річ, яка пов’язує наш світ внутрішній зі світом зовнішнім. Словом можна зробити дуже багато – як на користь (підтримати, підбадьорити, втішити, застерегти, врятувати), так і на шкоду (засмутити, образити, обдурити, знеславити, занапастити).

Володіння словом – це те, що відрізняє нас від інших живих створінь і що забезпечує нам існування у спільноті. Врешті решт, рівень володіння словом, освіченість визначає і рівень розвитку цієї спільноти. Слово – це не просто коливання повітря, спричинене звуками. Це символічна дійсність, заклик до дії, це реальність, яка може об’єднувати або, навпаки, віддаляти.

Що робить лайка, об’єднує? Ні. Лайка збуджує і дратує людину, яка її вимовляє. При цьому лихослів’я не приносить людині світла, лайка залишає в душі тяжке відчуття, тому що містить у собі емоційний відтінок агресії, жорстокості, злості, спустошеності, вульгарності, цинізму, хамства. Водночас на людину, яка чує лайку, вона теж не справляє нічого позитивного – вона її теж збентежує, хвилює, викликає супротив, агресію, «шторм» у душі. Ніби вірус, лихослів՚я має здатність дуже швидко вражати душі людей.

По суті, що є лихослів’ям? Навіть з назви зрозуміло, що це те, що викликає лихо. Тому раніше це називалося богохульством і рішуче засуджувалося як у Старому Завіті, так і в Новому. «Hiяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тiльки добре для навчання у вiрi, щоб воно давало благодать тим, що слухають» (Еф. 4: 29) – так застерігає святий апостол Павло. Слово має наближати до Бога, а не віддаляти від Нього. Лихослів’я – це ніби антимолитва, тому святі отці його називали мовою занепалих духів, мовою пекла.

«Від повноти серця говорять уста» (Мф. 12: 34), «Те, що з уст виходить, від серця виходить; це і оскверняє людину» (Мф. 15: 18) – говорить Господь. Тому будь-яка лайка, бажання чи звичка лихословити має бути для кожного сигналом, що у серці, на душі, щось не в порядку, що є потреба душевних ліків, молитви, Божої допомоги. А продовжуючи лаятись, кожен від них свідомо ніби відмовляється, віддаляючись від Бога все далі.

Лайливі слова відомі всім, але не всі їх використовують. В цьому полягає черговий доказ великої свободи, якою наділив нас Господь. «Усе менi дозволено, та не все корисне; все менi дозволено‚ та нiщо не повинне володiти мною» (1 Кор. 6: 12) – ось що говорить Писання про християнську свободу та відповідальність за вибір. Тому робіть правильний вибір, не забруднюйте своє слово, свою думку, своє серце. Пам՚ятайте, що ваші слова – це вершина айсберга, що має продовження у глибині вашого серця. Нехай ця глибина буде світлою, спокійною і мирною, а зло, навіть у вигляді чорних слів, нехай не торкається її!