Мюнхенська безпекова конференція 2024: виклики і очікування

16-18 лютого у Мюнхені відбудеться міжнародна безпекова конференція. Це головний безпековий форум у світі, який щорічно працює в середині лютого в столиці Баварії. Цього року він відбудеться в 60-й раз.

На цьому форумі обговорюється весь спектр глобальних і регіональних безпекових проблем. Судячи з доповіді, яка була презентована напередодні його проведення, настрої у представників глобальних політичних еліт і експертної спільноти є доволі песимістичними. Сама назва цієї доповіді є симптоматичною – «Lose-Lose?». В бізнесі є популярна стратегія – «Win-Win», коли завдяки взаємовигідним домовленостям виграють всі учасники домовленості. А тут явно акцентується увага на прямо протилежному – ризиках програшу всіх учасників нинішніх міжнародних конфліктів. Коли в міжнародних політичних процесах у більшості його учасників панує суцільний егоїзм і неповага до інших, то врешті решт програють всі. Знак запитання в назві доповіді не дуже рятує. У всякому разі він не приховує песимістичної тональності.

Зрозуміло, звідки такий песимізм. Безпекових проблем стає все більше, а надійні рецепти їх розв’язання або не проглядаються, або їх не вдається узгодити. Значною мірою це стосується і нинішньої ситуації навколо війни між Росією і Україною. З 2022 р. це головна і найбільш складна проблема міжнародної безпеки.

Зазвичай запитують про те, які рішення будуть там ухвалені. Але на Мюнхенському безпековому форумі, які і на Давоському економічному, не ухвалюють рішень, там обговорюють виклики і проблеми, шукають шляхи і способи їх розв’язання. А відповідні рішення ухвалюють в інших місцях і більш вузьким колом.

Навіщо тоді туди їдуть лідери різних країн світу, міністри закордонних справ і оборони, інші високопосадовці, політики і експерти? Їдуть, щоб представити позицію своєї країни, привернути до неї міжнародну увагу, прозондувати позицію і партнерів і противників, настрої глобальних політичних еліт. Це і майданчик для публічних дискусій, і для закритих обговорень і переговорів. Протягом року є лише декілька майданчиків, на яких збираються більшість державних лідерів і представників глобальних еліт – це тиждень високого рівня на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку у вересні, Давоський економічний форум у січні, і міжнародна безпекова конференція у Мюнхені в лютому. Саме найвищий рівень представництва визначає статус і значення цих форумів.

Нас, звичайно, цікавить, як буде обговорюватись у Мюнхені проблематика російсько-української війни. Які теми будуть підніматися і офіційно, і непублічно, на яких питаннях будуть робити акцент і українські учасники дискусій і наші міжнародні партнери.

Зараз вже очевидно, які виклики постали перед нами і нашими міжнародними партнерами на сьогоднішньому етапі війни проти російської навали.

Головний виклик пов'язаний з необхідністю формування нової стратегії війни України проти Росії в умовах, коли виникла тривала затримка з американською військовою і фінансовою допомогою, а європейські воєнні арсенали і оборонні ресурси виявились значною мірою виснаженими або обмеженими. І це суттєво зменшує ресурсні можливості українського війська в протистоянні російському ворогу. Цю проблему Україна може вирішити тільки спільно з нашими міжнародними партнерами. Також очевидно, що зараз недостатньо просто вирівняти ресурсний баланс у воєнному протистоянні між Україною і Росією. Наші західні партнери мають забезпечити перевагу України у високотехнологічних військових ресурсах. Лише це може змінити нинішню воєнну ситуацію в Україні. Але для цього деяким західним лідерам треба подолати певні «червоні лінії» у власній політичній свідомості.

Другий неоднозначний виклик має конкретне ім’я – Трамп. Поза сумнівом, проблема потенційних наслідків ймовірного повернення Дональда Трампа на посаду Президента США буде одною з головних тем дискусій на Мюнхенській конференції. Що буде з НАТО? Чи вдасться зберегти єдність західного світу у підтримці України і протистоянні російській агресії? Якою буде політика Трампа по відношенню до російсько-української війни? Чітких відповідей на ці запитання немає і досі. У Мюнхені, до речі, очікується великий десант американських учасників, деякі з яких будуть і на українських майданчиках.

Проблема Трампа спровокувала ще один стратегічний виклик – чи треба європейським країнам створювати власну систему безпеки, якщо ймовірне президентство Дональда Трампа зруйнує НАТО або паралізує ефективність Північноатлантичного Альянсу. Ця тема безпосередньо стосується безпекових інтересів України, як поточних, так і стратегічних.

Всі ці виклики будуть спільно обговорюватись і учасниками конференції і представниками України як на офіційних майданчиках Мюнхенської конференції, так і в неформальному, іноді навіть закритому режимі. Очікується участь і виступ в конференції Президента України Володимира Зеленського. Крім того, як це буває на подібних форумах, Президент Зеленський також проведе цілу низку переговорних зустрічей з лідерами, державними діячами і провідними політиками з різних країн світу. Зокрема, заплановані переговори президента України з віцепрезиденткою США Камалою Гарріс, президентом Чехії Петром Павелом, прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен, прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте та іншими лідерами держав. Анонсується європейське турне керівника української держави, його візит не тільки до Німеччини, а також і до Франції. Головна мета цих візитів, а також переговорів у Мюнхені – збільшення постачання зброї і боєприпасів до України, а також договірне закріплення безпекових гарантій для України. Так чи інакше, але протягом найближчих днів ми будемо спостерігати сплеск дипломатичної активності Президента Зеленського і в Мюнхені, і не тільки.

На полях Мюнхенської конференції буде працювати і український дискусійний майданчик. 17 лютого вже традиційно відбудеться «Український ланч», який організовує Фонд Віктора Пінчука. 

Українські очікування від Мюнхена-2024 пов’язані не тільки з офіційно-публічним і неформальним просуванням українських інтересів, пов’язаних з нашою безпекою і обороною, протистоянням російській навалі. Під час Мюнхенської безпекової конференції, а можливо і на її полях, можуть бути підписані безпекові угоди України з Німеччиною і Францією (аналогічні договору між Україною і Великою Британією, який був підписаний у січні). Якщо це станеться, то можна буде сказати і про конкретні, прикладні результати Мюнхена-2024 для зовнішньої і безпекової політики України.