Військові потреби чи економічний крах: куди веде скасування бронювання

«Процедуру бронювання критично важливих спеціалістів для українських підприємств треба відновити»
фото з відкритих джерел

«Саме Президент має виступити в ролі верховного арбітра у забезпеченні оптимального балансу інтересів економічного та воєнного блоків»

Мистецтво державної політики, особливо в демократичних країнах, – знаходити, забезпечувати і підтримувати баланс протилежних, іноді конкуруючих суспільних інтересів.

Якщо це не вдається, то виникають серйозні економічні, соціальні, а врешті решт і політичні проблеми.

На новому відповідальному етапі війни проти російської навали проблема балансу інтересів між різними напрямами державної політики не просто є актуальною, її значення критично зростає.

В першу чергу зараз це стосується балансу інтересів між необхідністю масової мобілізації і оптимальним забезпеченням трудових ресурсів в тилу. Це баланс між інтересами Сил оборони і інтересами українського бізнесу, між інтересами національної безпеки і інтересами оптимального функціонування економіки в умовах війни.

Ця проблема стала очевидною ще наприкінці минулого року, коли почалося обговорення законопроекту про мобілізацію. Ще тоді Президент Зеленський нагадав про формулу, згідно з якою кожного українського воїна має економічно забезпечувати 5-6 працівників в тилу. І це не тільки податки, це забезпечення роботи внутрішньої інфраструктури, нашого експорту, тощо.

Зараз ця проблема знов загострилась. У військових вочевидь є проблеми з виконанням планів мобілізації, і мабуть вони виявили, що стало занадто багато «заброньованих» від мобілізації. І тому вирішили хай тимчасово, але взагалі скасувати всю систему бронювання.

Наразі до 15 листопада бронювання критично важливих спеціалістів для українських підприємств припинене і немає ясності, що буде далі. З однієї крайнощі кинулися в іншу. Вирішуючи проблеми з мобілізацією, почали швидко провокувати проблеми економічні.

Зрозуміло, що скасування системи бронювання відразу викликало проблеми у бізнесу, причому у того, який працює легально і має великі підприємства або великі публічні установи для своєї роботи. Вже є заяви від різних бізнес-асоціацій і окремих компаній, що цю проблему треба негайно вирішити, інакше виникнуть вкрай негативні економічні наслідки. Я вже не кажу про несправедливість і неефективність таких дій. Жертвою таких дій стає легальний бізнес, який є економічним фундаментом нашого спротиву російській агресії і життєдіяльності нашого суспільства в умовах війни і одночасно є головним джерелом для державного бюджету. Та й недержавне забезпечення нашого війська також здійснюється в основному завдяки національному бізнесу.

Цю проблему мав б вирішати Кабінет міністрів, зокрема міністерство економіки. Але вони вже не в перший раз поводяться вкрай пасивно. Президент закономірно прислухався до потреб військових. А Уряд свою функцію у балансуванні інтересів військових і економіки, на жаль, не виконав. І оскільки у нас ключові рішення, особливо в умовах війни, ухвалюються Президентом України, то зараз, на мою думку, саме він має забезпечити цей критично важливий баланс інтересів. Саме Президент має виступити в ролі верховного арбітра у забезпеченні оптимального балансу інтересів економічного та воєнного блоків нашої державної політики.

Процедуру бронювання критично важливих спеціалістів для українських підприємств треба відновити (можливо і певною мірою оновити), як і сам список таких критично важливих підприємств. Інакше дефіцит окремих критично важливих груп фахівців (в першу чергу зварювальників, енергетиків, фахівців металургійних і машинобудівних підприємств, тощо) спровокує кризові і навіть руйнівні наслідки для економіки України, зокрема її оборонного сектору.

Читайте також:

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів

Читайте також

Ввечері 12 жовтня 1920-го у Ризі було підписано польсько-радянський договір про прелімінарний (попередній) мир, який позбавляв боротьбу УНР – союзниці Польщі – будь яких шансів на успіх
Сто років тому Україна програла. Жахливий урок, який маємо пам'ятати
Питання справедливої мобілізації досить гостро стоїть в українському суспільстві
«Економічне бронювання». Ми ризикуємо нанести удар по бойовому духу тих, хто на фронті
Новий генеральний секретар Альянсу Марк Рютте заявив, що Україна має швидко стати членом НАТО
Путін дізнається з американських газет, що Україна вже у НАТО
Повістка має вигляд звичайного рекомендованого листа, який одержувач отримує під підпис
Який вигляд має повістка, відправлена поштою: очільник «Укрпошти» розповів деталі
За словами Кирила Вереса, якщо він просив кілька днів, щоб підготуватися до виконання наказу, їх давали
Герой України зізнався, чи завжди виконував накази командування
Північнокорейські військові для початку воюватимуть на Курщині, зазначив Андрій Коваленко
Не в Україні. Центр протидії дезінформації припустив, де Росія застосовуватиме військових КНДР
Сьогодні, 17 жовтня, президент Володимир Зеленський мав закриту зустріч із лідерами Європейського Союзу
Зеленський обговорив план перемоги із лідерами ЄС на закритій зустрічі
Кулеба: Жодних претензій до своєї роботи під час звільнення я не почув, їх не було
«Я тільки натягнув футболку». Ексглава МЗС Кулеба розповів, як його звільняв Зеленський
Донецький «Шахтар» поступився лондонському «Арсеналу» у матчі Ліги Чемпіонів-2024
Нічна атака на Київщину та поразка «Шахтаря»: головне за ніч
Дата публікації новини: