Спілкування з росіянами. Які ми робимо помилки

В чому перша помилка. Сподіватися домовитися з росіянами.

Наступна помилка, намагатися будувати свій аналіз щодо росіян виходячи з здорового глузду, розуміння вигоди, економічної, воєнної доцільності. Там є тільки одна доцільність – політично-психічна. Навіть не психологічна. Психічна.

Займатися оцінками політичних цілей росіян з оглядом на психологічні дивіації окремих керівників та цілого соціуму вцілому не має практичного підгрунтя в нашій короткій історичній перспективі. Цим має займатися майбутнє покоління.

Ви ж не вивчаєте психологію колорадського жука під час нападу на Ваш город, а тільки засоби його ураження. Особливості поведінки шкідників вивчаються поколіннями фермерів та вчених з роками для їх профілактики. Але коли вже напали, то треба їх нищити, рятувати город, а потім розбиратися, що робити наступного року.

Зараз, кожне Українське місто має перетворитися у фортецю. А це зараз не так. Інженерні споруди за містом, блок пости, кулеметні та противотанкові дзоти за межами міста, вогневі точки в будинках. Мікро укриття для цивільних у вигляді бліндажів на кожній зупинці, по вулиці, як це було в Кореї, В'єтнамі, Японії.

Ми маємо кинути гроші Міноборони на виробництво власних засобів оборони, карати за бодай денні проволочки в проплаті ракет, снарядів тощо.

Мають відбуватися масові державні заходи з навчання українських громадян по тактичній медицині, елементарній фортифікації, діям в умовах війни та протидії агресору у місті штатними та підручними засобами.

Україна має стати неприступною фортецею.

Який до біса перший корабель з кукурудзою?

Це війна на винищення. Коли Україна стане Ізраїлем у підході до оборони, тоді можна говорити і про кукурудзу.