Зброя є, права немає: висновок для України після теракту
Щодо теракту у Києві
У російських терористів, злочинців, убивць завжди є необхідна, ефективна зброя в потрібний момент для скоєння злочину проти людства. І їм чхати на закон.
В українського народу також є зброя – мільйони «стволів»: легальних, нелегальних, різних калібрів, нагородних, службових, мисливських, спеціальних, спортивних, трофейних тощо.
Єдиного, чого не має український народ, – адекватного закону та права на самозахист, зокрема зі зброєю проти нападника.
А мало б бути не тільки право на самозахист в умовах війни, а й обов'язок.
І кримінальна відповідальність – не тільки терористу, а й тому охоронцю, поліцейському, військовому чи цивільному, які були на місці теракту, нападу, мали при собі зброю і не зробили нічого, аби запобігти чи зупинити напад на себе, чи на цивільних.
А за оборону в межах оселі взагалі треба давати максимум «домашній арешт» на час розслідування і матеріальну компенсацію, якщо обґрунтованість самозахисту було підтверджено.
Як справи в інших країнах?
У більшості розвинених держав право на самозахист чітко врегульоване законом: У США діють принципи self-defense і в окремих штатах – stand your ground, що дозволяє захищати себе без обов’язку відступу.
У Швейцарії високий рівень володіння зброєю поєднується з жорсткою культурою відповідальності та підготовки.
В Ізраїлі доступ до зброї обмежений, але чітко регламентований – і держава системно готує громадян до дій у кризових ситуаціях.
У країнах Балтії – Естонії, Литві – право на зброю є частиною моделі національної безпеки.
Висновок, який повинна зробити Україна – має бути чіткий, жорсткий, розумний закон про самозахист, який діятиме на користь держави та громадян.
Коментарі — 0