Погана вакансія, або Чому член ДВК – не робота мрії

Уявіть собі оголошення на сайті вакансій: «Відповідальність велика, винагорода мала, вимагається стійкість до стресів і тиску, в тому числі з боку правоохоронців». Ваша перша реакція: це що – злий жарт? Ні, це звичні умови роботи члена дільничної виборчої комісії в Україні.

Проблеми з формуванням дільничних виборчих комісій (ДВК) у низці областей України, про які повідомляє мережа «ОПОРА», є одним із барометрів виборчого процесу. Зокрема, в Кіровоградській області для проведення виборів не вистачає майже 4 тисяч членів ДВК. В деяких інших областях – схожа ситуація.

Нагадаю, що відсутність кворуму в комісіях не призводить до зриву виборів. Адже законом передбачено, що при нестачі членів ДВК від кандидатів комісія формує склад ДВК за поданням голови відповідної виборчої комісії на підставі пропозицій членів ОВК. Крім того, допомогти вирішити ситуацію можуть волонтери, які на добровільних засадах попрацюють у якості членів комісій. Зокрема, штаб Порошенка вже закликав волонтерів допомогти доформувати комісії у Чернігівській області. Тому нагнітати тему зриву виборів недоречно.

Але щоб зрозуміти суть проблеми і вирішити її в ході наступних виборів, варто оцінити, в яких умовах працюють члени ДВК в Україні.

Робота

Україна – держава зі слабкими та корумпованими інституціями, тому кожні вибори тут – «доленосні». А відповідальність за їх якісне проведення – колосальна. Законодавство ставить досить суворі вимоги до членів ДВК. Зокрема, зайнятість на основній роботі не є поважною причиною для пропуску засідання комісії. Якщо член комісії відсутній двічі або більше разів, його можуть позбавити повноважень та притягнути до кримінальної відповідальності (ч.1 ст.157 Кримінального кодексу) – до 3 років обмеження або позбавлення волі. Аналогічне покарання – у випадку відсутності члена комісії в день голосування.

Тому охочих попрацювати на виборах з кожним роком дедалі менше. Багато членів відмовляються від участі в роботі ДВК буквально напередодні виборів (законодавство не забороняє їм відмовитися від цієї роботи навіть у день виборів).

Оплата

Законом про вибори Президента України передбачено, що оплата праці членів ДВК здійснюється за рахунок коштів держбюджету. Усі члени дільничних виборчих комісій отримують винагороду за роботу в день голосування та дні встановлення підсумків голосування у розмірі не більш як 14% прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На сьогодні ця сума складає 268 гривень 94 копійки! При цьому законодавчо обмежена кількість днів, які може відпрацювати кожен член комісії, до двох днів. Отже, винагорода для члена комісії складе максимум 538 гривень.

Отож, гроші за роботу членів ДВК – сміховинні, а відповідальність – серйозна. Не робота мрії, звісно. Але це ще не все. Варто враховувати й атмосферу, в якій працюють члени ДВК.

Атмосфера

Рівень політичної культури в Україні перетворює вибори на якийсь психологічний апокаліпсис – аж до розпаду сімей на ґрунті політичних протистоянь. Тому і член ДВК повинен бути надзвичайно стійким до стресу і психологічного тиску з боку представників інших кандидатів, спостерігачів тощо.

Але найскладніше – можливий тиск з боку правоохоронних органів за ті чи інші дії. Зокрема, законодавча заборона штабам кандидатів доплачувати членам комісій в Україні перетворена в інструмент політичної гри. Не секрет, що законодавство у нас звикли обходити всі кандидати, доплачуючи своїм представникам у ДВК. Протидіяти цьому має МВС, однак на цих президентських виборах керівництво відомства відверто підіграє окремим кандидатам. Тому створюється простір для вибіркового правосуддя: з огляду на політичну заангажованість, МВС може переслідувати за доплати від одного кандидата, а якщо вони йдуть від іншого – закривати на це очі.

Виборчий процес у таких умовах не може працювати злагоджено. Без уваги до цих проблем одні й ті самі труднощі виникатимуть на кожних виборах. І для початку треба поставитися до умов роботи членів ДВК як до аналогічних умов, які відповідальний роботодавець забезпечує своєму працівникові.