Чи можна довірити Меморіал «Бабин Яр» росіянину з садистськими і тоталітарними нахилами?

Все треба робити вчасно. У міста Києва було чверть століття, щоб створити музей Бабиного Яру чи Єврейський музей з відповідною експозицією.

На словах - ніхто не був проти, ясна річ, але де-факто нічого не було зроблено. І тоді прийшли великі російські олігархи з великими американськими доларами. Це той аргумент, який відкриває будь які двері - від президента, починаючи. Маючи гроші і мету - сформовано зіркові наглядові ради, найнято за нормальні гроші, а не так як в Інституті історії - на третину ставки - істориків, і справа пішла.

В процесі з'явились обґрунтовані підозри, що сенси нового музею перекладуть вину нацистів на місцеве населення, відірвуть «Голокост від куль» від загальної картини геноциду на окупованих Гітлером територіях і будуть м'якою силою в російській гібридній історичній війні, де всі борці за Україну - «фашисти і антисеміти».

І тут з'явився худрук проекту Хржановський з виразно тоталітаристськими і садистськими нахилами (хто не читав серію статей Ivan Kozlenko про його кінопроект - зробіть це). Не можна, щоб все суспільство було об'єктом чужих ідей і експериментів.

Це дуже чутлива тема і впевнений, що понаєхавшему на пару років росіянину не можна довірити її реалізацію. Але повертаємось на початок - держава і місто мають інвестувати гроші в людей, територію і пам'ять.

Читайте також: