Повітряна війна. Які у нас тут найбільші проблеми

На фоні запеклих наземних боїв, Росія активізувала повітряні удари в усіх секторах; прагне до контролю неба над фронтом за допомогою fpv-дронів. Сили Оборони намагаються забезпечити локальну ППО в тилу; завдають поодиноких, але ефективних повітряних контрударів.

Великий дисбаланс повітряних (насамперед дронових) спроможностей сторін активно обговорювався українськими лідерами громадської думки та західними експертами.

***

На додачу до щоденних десятків ударів коригованими авіабомбами вздовж лінії фронту, ворог уперше за місяці завдав ракетних ударів по Києву. Вранці 8 грудня було випущено 19 крилатих ракет зі стратегічних бомбардувальників Ту-95МС (паралельно з «Шахедами»), а в ніч проти 11 грудня був нанесений удар балістичними ракетами по столиці. За офіційними даними, жодна з ракет, запущених на Київ, цілі не досягла.

По-перше, навколо столиці створено ефективний протиракетний «щит», який може відбивати атаки навіть попри щотижневе виснажування масовим запуском «Шахедів».

Такої ППО поки немає в інших регіонах. Утім, і твердження про цілковиту її відсутність поза Києвом невірні: в ніч проти понеділка 11 з 18 збитих «Шахедів» були уражені на Миколаївщині, а над морем біля Одещини збито бомбардувальник Су-24М.

По-друге, знову доведено невдячність «аналітики» про залишок та темпи виробництва далекобійних ракет противника.

Інша нетипова тактика росіян минулого тижня: удари тактичною авіаційною зброєю на південному заході. Збитий 5 грудня російський Су-24М, за неофіційними даними, намагався уразити коригованою бомбою інфраструктуру на Дунаї, – ціль, яка зазвичай атакується далекобійними «Шахедами». 8 грудня завдано ракетного удару по Миколаєву.

ЗСУ, як завжди, завдають на порядок менше повітряних ударів – але ефективних. Поряд з уже звичними ударами «Хаймарсів» біля фронту, минулого тижня були успішні запуски крилатих ракет HARM по Макіївці та рейд безпілотників-камікадзе в Криму. Далекобійними й тактичними дронами вдалося уразити аж кілька ворожих систем ППО за тиждень, у т.ч., за українськими даними, сучасний ЗРК С-350 «Витязь».

На жаль, розвинути цей успіх Україна не може: Сили Оборони досі не отримали арсеналу далекобійних ракет (дронів) та їх носіїв, достатнього для масованого удару по російських тилах, якого доктрини НАТО вимагають одразу (!) після «пробивання дір» у ворожій ППО.

***

Українські волонтери забили тривогу про відставання від ворога в сегменті fpv-дронів. Наголошується, з одного боку, що Росія переганяє нас в обсягах виробництва цих дронів, оскільки це вже стало державною оборонною політикою у агресора, на відміну від України, де держава інвестує здебільшого в «крила» (літакові безпілотники), та й то у невеликих обсягах.

Нагадаємо, що в Україні виробляється, переважно зусиллями волонтерів, щонайменше 15 тис. fpv-дронів щомісяця, і цей обсяг називається недостатнім. За словами найавторитетнішого «дронового» волонтера – Марії Берлінської – Україна через нестачу тактичних дронів та їх пілотів опинилася на межі поразки у війні.

З іншого боку, відзначено необхідність якісного розвитку fpv-дронів і успіхи ворога в цьому. Завдяки мініатюризації сучасних (неросійських) компонентів, fpv та інші легкі дрони можна робити більш смертоносними й далекобійними; захищенішими від радіоелектронної протидії та, найважливіше, – нічними й частково самонавідними.

В контексті нового дефіциту артилерійських снарядів у ЗСУ (через відставання західних поставок), минулого тижня поширилася думка про те, що камікадзе-fpv-дрони можуть істотною мірою замінити артилерію.

Експерти КБФ частково поділяють цю думку. Зокрема, з урахуванням легкості й швидкості виробництва (ввезення) міні-дронів порівняно з циклами виробництва (імпорту) гармат та їхніх боєприпасів.