Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Балканський рубіж Кремля

    • Наталія Іщенко

      Заступник директора Інституту світової політики

    • Розсилка
    Балканський рубіж Кремля

    Росія збільшує гібридну присутність у Косові

    Спеціальна поліцейська операція на півночі Косова, що проведена 28 травня, була спрямована, за офіційною версією, проти організованої злочинності. За її підсумками правоохоронці затримали майже три десятки підозрюваних у причетності до кримінальних злочинів та корупції, причому як сербів, так і албанців та місцевих боснійців.

    Але офіційний Белград та місцеве сербське населення сприйняли акцію косовської поліції як спрямоване суто проти косовських сербів свавілля та репресії албанської влади Приштини.

    Таке трактування пояснюється тим фактом, що північні райони Косова населені переважно сербами, які вважають, що живуть у «південній сербської провінції Косово і Метохія», а ні в незалежному Косові.

    Косовські «ОРДЛО»

    Шість років Белград та Приштина за посередництва ЄС намагаються нормалізувати відносини і насамперед вирішити питання Півночі Косова. Основою можливого сербсько-косовського компромісу, згідно з підписаною ще 2013 року Брюссельською угодою, мало стати надання особливого статусу північним сербським муніципалітетам. Але Приштина на це не погодилася — місцевий Конституційний суд вказав на протиріччя Основному Закону Косова пунктів Брюссельської угоди щодо надання автономії окремим районам на півночі та заблокував їх виконання.

    Наразі в цього регіону немає жодного особливого статусу, але де-факто косовська центральна влада має на півночі дуже обмежений вплив.

    Утім, і центральна влада Сербії також не контролює цю область. Сербська конституція визначає весь регіон Косова та Метохії частиною Сербії, але на практиці влада Белграда зберіглася тут лише як присутність у сферах освіти та охорони здоров’я — завдяки інвестиціям із сербського бюджету.

    Силові структури на Півночі Косова не контролюються урядом Сербії та є частиною силових структур усього Косова. Офіційний Белград у цих умовах має дуже обмежену можливість вплинути на ситуацію й традиційно лише вимагає погодження силових операцій косовських правоохоронців у північних районах із місцевою владою та категорично не погоджується з участю в таких акціях силовиків із Приштини, озброєних «на військовий манер» автоматичною зброєю. Втім, ще жодного разу косовська влада не врахувала вимоги Белграда.


    Читайте також


    Із точки зору офіційного Приштина, яку поділяють міжнародна спільнота в особі Європейського Союзу та керівництво миротворчого контингенту НАТО, KFOR, розташованого в Косові, косовська поліція має повне право проводити операції на півночі — як і в будь-якому іншому районі республіки.

    Події 28 травня не стали першим загостренням на тлі появи силовиків із Приштини в північних муніципалітетах. Періодично косовські спецпризначенці з’являються в цьому регіоні, спричиняючи миттєве та суттєве зростання напруги. Але в цей раз ситуація мала більш загрозливий вигляд, ніж зазвичай.

    І не лише тому що Сербія відразу після початку операції косовських правоохоронців привела армію та поліцейські підрозділи в повну бойову готовність. А тому, що місцеві серби — вперше за багато років — намагалися чинити реальний опір силовикам із Приштини.

    Росіянин на барикадах

    Мешканці одного з північних муніципалітетів — Зубін Потік — перегородили дороги, якими мала пересуватися косвська поліція, вантажівками. Для того, щоб дістатися до місця призначенця, правоохоронцям довелося руйнувати загородження, скидаючи машини на обочину, а проти захисників барикад застосувати силу та спецзасоби — сльозогінний газ та світлошумові гранати. Під час зіткнень, які й так перетворюють останній конфлікт на нерядову подію, сталося ще дещо — косовські поліцейські на одній із барикад затримали... громадянина Росії. За версією Приштини, він разом із місцевими сербами заважав проведенню поліцейської операції.

    Росіянин Михаїл Краснощьоков виявився співпрацівником Тимчасової місії ООН у Косові (United Nations Interim Administration Mission in Kosovo, UNMIK). Під час затримання в нього постраждало обличчя — російські ЗМІ повідомляють про ушкоджені око та щелепу.

    Не треба бути спеціалістом із міжнародної політики, щоб зрозуміти, який галас уже здійнявся навколо цього інциденту та скільки його ще попереду.

    І без того російські засоби масової інформації з самого початку операції косовських правоохоронців називали події ні більше ні менше, як «албанське вторгнення». Поки провідні державні медіа Сербії намагалися утримуватися від пропаганди та інформативно подавати хроніку подій, хоча і з акцентом на сербській точці зору, ЗМІ РФ не обмежували себе у висловах. Навіть провідні російські балканісти (без лапок) не соромилися озвучувати в ефірах відверті фейки, а контент статей, репортажів та ток-шоу щодо подій у Косові нагадав «шедевр» про «розп’ятого хлопчика». Було зрозуміло — по-перше, косоварів росіяни не люблять ще більше, ніж українців, по-друге — Росія не буде триматися осторонь конфлікту.

    Але після того, як випадок — або заздалегідь продуманий сценарій — зробив росіян безпосередніми учасниками подій, можна чекати ще більшого залучення Москви в поточні балканські справи.

    Міністерство закордонних справ Росії вже чекає «енергійних дій по всіх лініях, зокрема й по лінії ООН», як повідомив журналістам у штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй заступник глави МЗС РФ Сергій Вершинін. 29 травня Слідчий комітет Росії (СКР) розпочав перевірку за фактом нападу на російського громадянина в частково визнаному Косові.

    У тому, що цими діями активність російської сторони не обмежиться, можна бути впевненими.

    Косовські правоохоронці після обурення Місії ООН у Косові швидко відпустили російського громадянина. Але косовська прокуратура вже звернулася до державних органів із вимогою надіслати запит на зняття дипломатичного імунітету з Михаїла Краснощьокова. Вже розпочато розслідування щодо участі його «в злочинній організації, що здійснює кримінальний злочин і хуліганство» і «перешкоджання посадовим особам у виконанні їхніх обов’язків».

    Окрім того, високопосадовці в Приштині впевнені — поява громадянина РФ на сербських барикадах є публічним проявом давньої та активної непублічної діяльності Росії в регіоні, про яку вони давно попереджали світову спільноту. Прем’єр-міністр Косова Рамуш Харадінай та глава МЗС Косова Беджет Пацолі в своїх коментарях за наслідками подій 28     травня зазначили: йдеться про російські спроби дестабілізувати регіон.

    Російське повернення

    Останнім часом Росія зазнає на Балканах лише поразки. Спроба перевороту в Чорногорії закінчилася провалом, «пронатівська» влада утрималася на своїх посадах і країна стала членом Альянсу. Намагання перешкодити домовленостям Греції та Македонії з перейменування колишньої югославської республіки теж завершилися невдачею. Перейменована, вже Північна Македонія, може стати членом НАТО вже цього року. Російський вплив на Балканах зменшується, як шагренева шкіра, тоді як Захід у особі Північноатлантичного Альянсу з року в рік збільшує свою присутність.

    Не виключено, що Косово — хоча б його північна частина — обрана Москвою як місце для реалізації переможного плану реваншу.

    Насправді, в тому, що цей сценарій може бути реальністю, переконують не стільки події останніх днів, як... кіно.

    Російський блокбастер «Балканський рубіж» нещодавно вийшов у прокат. Його прем’єра відбулася напередодні 20-ї річниці початку операції НАТО «Союзна сила», яку на пострадянському просторі традиційно називають «натівським бомбардуванням Югославії».

    Сюжет фільму заснований на реальних подіях. 1999-го російські спецпризначенці отримують наказ взяти під контроль аеродром «Слатіна» біля Приштини. Росіянам доводиться протистояти «албанським терористам» і силам НАТО, але вони готові на будь-які подвиги — і не заради братів-сербів, а заради величі Росії.

    Єдине завдання цієї стрічки — як і усіх пропагандистських російських фільмів — мобілізація власного населення та створення сприятливого інформаційно-психологічного тла для виконання геополітичних завдань Кремля. В даному разі — це збільшення російської (гібридної?) присутності на Балканах насамперед — у Косові. Отже, далі буде...

    Джерело: День

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Олексій Голобуцький
    Олексій Голобуцький

    Заступник директора Агентства моделювання ситуацій

    Юрій Бутусов
    Юрій Бутусов

    Журналіст, громадський діяч

    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Ірина Фріз
    Ірина Фріз

    Міністр у справах ветеранів

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ